МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||
Характеристики будови тканин
Будова тканин характеризується числом ниток основи і вутка, розташованих на умовній довжині, яка дорівнює 100 мм (відповідно щільністю по основі ПО і щільністю по вутку ПУ). Тканини можуть бути рівнощільними, тобто мати однакову щільність в обох системах ниток, і нерівнощільними – з різною щільністю по основі й вутку. При збільшенні щільності тканини по основі нитки зсовуються у вертикальному напрямі, при збільшенні щільності по вутку – в горизонтальному. Внаслідок цього чарунки тканини перестають бути симетричними та витягуються в тому або іншому напрямі. Форма чарунки тканини є одним з основних параметрів, які визначають схожість або відмінність механічних властивостей тканини в подовжньому та поперечному напрямі. При однаковій фактичній щільності ступінь заповнення тканини нитками може бути різним, залежно від товщини останніх. Тому для отримання порівняльних характеристик запроваджуються поняття заповнення і наповнення тканин. Лінійне заповненняпо основі ЕО і по вутку ЕУ, %, показує, яка частка довжини тканини вздовж основи або вздовж вутка зайнята поперечниками паралельно лежачих ниток (без урахування їх переплетення з нитками перпендикулярної системи) і розраховується по формулі: (3.1); (3.2). Лінійне наповнення по основі НО і по вутку НУ. % показує, яку частину лінійної ділянки тканини займають поперечники ниток обох систем з урахуванням їх переплетення, але без урахування сплющення й похилого розташування: (3.3); (3.4), де nО, nУ – число ниток рапорту основи і вутка; сО, сУ – число полів зв'язку ниток основи і вутка в рапорті.
Поверхневе заповненняЕS, %, показує, яку частину площі тканини закриває площа проекцій ниток основи і вутка: (3.5). Знаючи поверхневе заповнення тканини можна визначити її поверхневу пористість RS, яка показує відношення площі крізних пір до площі всієї тканини, %: (3.6)
Коефіцієнти зв'язаностіпо основі КО і по вутку КУ характеризують зв'язок елементів тканини між собою і визначаються відношенням лінійного наповнення до лінійного заповнення: (3.7) (3.8)
Поверхневе наповненняхарактеризується відношенням умовно-мінімальної площі SMIN, яку могла б займати тканина при її умовно-максимальній щільності, до фактичної площі SФАКТ., яка займає дана тканина. Коефіцієнт наповнення тканини визначається по формулі: (3.9)
Обьемноє заповненняЕУ, % показує, яку частину об'єму тканини складає сумарний об'єм ниток основи і вутка: (3.10), де dТ, dН – об'ємна маса тканини і ниток.
Заповнення по масіЕm %, показує, яку частину маса ниток складає від максимальної маси тканини за умови повного заповнення її об'єму речовиною волокна: (3.11), де g – щільність речовини волокна.
Загальна пористістьтканини %, характеризує долю всіх проміжків між нитками, усередині ниток і волокон: (3.12)
Лінійні розміритканини характеризуються завдовжки, вширшки та товщиною. Довжинатканини L, м, – відстань між початком і кінцем шматка, виміряне паралельно ниткам основи. Ширинатканини В, см, – відстань між двома краями шматка разом з кромками або без них, виміряне в напрямі, перпендикулярному ниткам основи. Товщинатканини D, мм, – відстань між лицьовою і зворотньою поверхнями тканини, виміряна при певному тиску.
Лінійна щільністьтканини МL, г/м, – маса 1 м довжини тканини при її фактичній ширині – може бути визначена шляхом перерахунку маси точкової проби m, г, завдовжки L, мм, по формулі: (3.12)
Поверхнева щільністьтканини (маса 1 м2) є стандартною характеристикою, показники якої по кожному виду тканини регламентуються технічною документацією; відхилення від норми допускається в суворо встановлених межах. Поверхневу щільність тканини МS, г/м2, визначають шляхом перерахунку маси точкової проби завдовжки L, мм, і вширшки В, мм, на площу 1 м2: (3.13) Поверхневу щільність можна розрахувати за структурними показниками тканини: (3.14), де h – коефіцієнт, що враховує зміну маси в процесі її вироблення і обробки.
За даними проф. Н. А. Архангельського, коефіцієнт h залежить від виду тканини:
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||
|