Поняття та зміст біржового права

Стабільне та ефективне функціонування державних органів та установ, розвиток суверенної держави в цілому залежать від стану економічної системи країни, її сталості та надійності. Без такої системи неможливе успішне здійснення державних соціальних, політико-правових, екологічних та інших програм і проектів. Саме тому вдосконалення вітчизняного біржового ринку та формування механізму регулювання відносин, що виникають у сфері біржової діяльності є необхідною умовою успіху економічних перетворень, що відбуваються в країні.

Питання щодо виділення біржового права в самостійну галузь права дискутується серед зарубіжних та вітчизняних вчених вже тривалий час і думку щодо цього існують різні. Однак переконливим для всіх є твердження, що сутність біржового права визначається тими завданнями, які воно покликано вирішувати в суспільстві, а саме – системне правове регулювання біржової діяльності суб’єктів ринку.

Чим же викликана потреба розглядати біржове право як самостійну комплексну галузь права? Чи може взагалі біржове право претендувати на назву галузі права, чи можливо його слід розглядати як галузь господарського чи цивільного законодавства?

Так, питань щодо біржового права виникає більше ніж відповідей, однак незаперечним є той факт, що суспільним відносинам, як власне й праву притаманний розвиток. Біржові інститути, хай поки що формально, але все ж таки входять в нашу свідомість як об’єктивна реальність. Сьогодні практично ніхто в Україні не заперечить доцільність розвитку ринкової економіки, що обов’язково передбачає функціонування біржових інститутів. Відтак виникає потреба у регулюванні поведінки частини суспільства, причетної до організації біржової діяльності.

Така складна система суспільних відносин якими є біржові звісно потребує належного врегулювання поведінки їх учасників. Більше того, такі правові норми (біржові) сьогодні вже де-факто й де-юре існують, як існує й біржове законодавства.

Зміст біржового права як системи правового регулювання біржової діяльності складають юридичні норми – норми-правила, норми-принципи, підсистеми цих норм, різні комбінації норм, що створюють юридичні конструкції, що у своїй сукупності забезпечують цілеспрямований вплив на поведінку суб’єктів біржового ринку.

Більше того для змісту біржового права є характерним поєднання елементів публічного та приватного права, оскільки у сфері біржової діяльності виникають як публічно-правові, так і приватно-правові відносини. Така комбінація правових норм біржового права є характерною й для інших галузей права, як то банківське, житлове, екологічне, аграрне, інформаційне та ін., що вказує на його комплексний характер.

Доречно зазначити, що теорія комплексних і основних галузей не є новою, вона виникла у зв’язку з аналізом В.К. Райхером проблем страхування, який вважав, що в рамках системи права слід розрізняти дві категорії галузей – галузі основні і комплексні[1].

Які ж відмінності між основними і комплексними галузями права?

- по-перше, кожній основній (самостійній) галузі притаманна єдність предмету, тоді як комплексна галузь позбавлена такої єдності, оскільки регулює неоднорідні суспільні відносини;

- по-друге, до складу основних галузей не можуть входити норми інших галузей права, тоді як комплексна галузь за змістом складається з норм інших (основних) галузей права;

- по-третє, кожній основній галузі права притаманний специфічний метод регулювання, а для комплексної галузі права характерна інша картина: в ній використовується ряд методів правового регулювання, запозичених з основних галузей;

- по-четверте, основні галузі займають відповідне місце в системі права, тоді як комплексні галузі ніякого місця в системі права не займають; їм відводиться лише умовне місце (залежно від мети систематизації) при систематизації права[2].

На основі вищезазначеного та зважаючи на об’єктивні реалії розвитку вітчизняного права, зокрема появу як самостійних галузей банківського, аграрного, житлового, екологічного, інформаційного, можна проглядати поступову трансформацію біржового права в самостійну комплексну галузь права.

Така позиція є достатньо обґрунтованою і підтверджена рядом чинників, які сприяють трансформуванню біржового права в окрему галузь права:

- наявність суспільної потреби та зацікавленості держави в самостійному правовому регулюванні галузі, що зумовлено особливою значущістю біржового ринку для здійснення економічної реформи;

- наявність самостійного предмета правового регулювання, зумовленого чітким виокремленням специфіки регульованих цією галуззю суспільних відносин;

- потреба в особливому методі правового регулювання;

- наявність або потреба в особливих (спеціальних) джерелах права;

- конституційне та/або законодавче закріплення принципів цієї галузі права;

- наявність специфічної (притаманної лише цій галузі права) системи понять і категорій[3].

Отже, біржове право як комплексна галузь права – це не механічне об’єднання норм основних галузей права, а якісно нове, юридично цілісне правове утворення.

Біржове право об’єктивно консолідує за однією предметною, тематичною і цільовою ознакою юридично неоднорідний (щодо галузевої належності) матеріал, об’єднання якого здійснюється шляхом збагачення його змісту, введення нових специфічних системних узагальнень, вироблення якісно нових понять, положень і в зв’язку з цим суттєвого розвитку юридичної термінології.

Таким чином, є об’єктивною необхідність правового регулювання відносин у біржового ринку, більше того термін “біржове право” досить стійко увійшов у лексикон науковців та практиків, що свідчить про досить позитивне його сприйняття суспільством.

А тому на нашу думку, біржове право як комплексна галузь права – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Предмет і метод біржового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.