Біржові правовідносини, їх ознаки та види

Біржова діяльність як особлива форма господарської діяльності викликає виникнення різних за змістом і суб’єктами відносин. Важливим в них є те, що обов’язковим їх учасником є біржовий інститут (біржа). Біржові відносини, як результат й умова біржової діяльності не функціонують самі по собі, вони пов’язані з управлінням, що здійснюється як власниками бірж, так і державними органами, наділеними відповідними владними повноваженнями.

Саме ці два управлінські аспекти забезпечують регулювання біржової діяльності, і перш за все, правове, в силу чого біржові відносин врегульовані нормами права стають біржовими правовідносинами.

Як і кожен інший правовий інститут біржові правовідносини мають певні особливі ознаки, що вирізняють їх з поміж інших відносин:

- особливий суб’єктний склад, як то:

◦ біржові інститути (біржі), створені виключно для біржової діяльності, що є ліцензійним видом господарської діяльності, і зареєстровані як юридичні особи;

◦ структурні підрозділи бірж, згідно біржового законодавства наділені відповідними повноваженнями щодо біржової діяльності;

◦ біржові інститути (біржі), не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії щодо “прив’язки” продавців товарів до їх можливих покупців, а також вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності;

◦ державні і недержавні органи, що забезпечують державне регулювання та саморегулювання біржової діяльності;

- поєднання майнових (формування статутного фонду, майнового капіталу тощо) та організаційних (державна реєстрація, ліцензування, державний контроль тощо) елементів при заснуванні та функціонуванні біржових інститутів.

А тому біржові правовідносини – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають, змінюються та/або припиняються в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів, мають особливий суб’єктний склад та характерні поєднанням майнових й організаційних елементів.

Впливаючи через відповідний механізм на економічні інтереси держави та місцевого самоврядування, біржові правовідносини виконують такі функції:

- вказують на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія норм біржового права;

- закріплюють конкретну поведінку юридичних і фізичних осіб у сфері функціонування біржового ринку, якої вони повинні додержуватися;

- виступають умовою введення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників біржових правовідносин.

Матеріальним змістом біржових правовідносин є поведінка суб’єктів, а юридичним – суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що встановлені біржовими правовими нормами.

Суб’єктивні права – ценалежна суб’єкту біржового ринку для задоволення його (тобто учасника біржових відносин) інтересівміра дозволеної(можливої)поведінки, забезпечена юридичними обов’язками іншої сторони біржових правовідносин. Саме обов’язки іншої сторони, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав учасника біржових відносин. Цей обов’язок може полягати в утриманні від дій, або, навпаки, у виконанні обов’язку.

Юридичний обов’язок у біржових правовідносинах – це приписана зобов’язаному суб’єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинний дотримуватися цей суб’єкт.

Найкраще розкривається зміст біржових правовідносин через їх класифікацію, в основі якої лежить особливість біржової діяльності.

Одним із критеріїв класифікації біржових відносин є їх характер, а тому їх поділяють на такі групи:

- відносини, що виникають безпосередньо при укладанні біржових угод;

- відносини, що виникають в процесі організації біржової діяльності (державна реєстрація, ліцензування тощо).

За характером зв’язків між учасниками правовідносин їх поділяють на:

- горизонтальні, що виникають між юридично і фактично рівноправними суб’єктами правовідносин, що свідчить про відсутність в них імперативного (владного) характеру. Ці відносини, учасники яких не знаходяться в підпорядкуванні один одного, формуються на основі укладання біржових договорів (контрактів);

- вертикальні, в яких один із учасників підлеглий іншому. Вони носять субординаційний характер, тому виникають за волевиявленням повноважного державного органу, його посадової особи, чи органу саморегулювання, або ж власника. Для вертикальних біржових правовідносин є характерним прояв адміністративного методу правового регулювання, себто – методу владних приписів, що передбачає імперативний (владний) статус однієї із сторін. Прикладом є відносини між Державною комісією цінних паперів та фондового ринку і Українською фондовою біржею.

Беручи до уваги, що біржове право містить у собі матеріальні та процесуальні норми, та залежно від об’єкта правової регламентації біржові правовідносини можуть набувати статусу матеріальних або процесуальних форм.

Матеріальні біржові правовідносини сприяють реалізації прав і обов’язків сторін правовідносин щодо набуття правового статусу суб’єктів біржового ринку. Завдяки реалізації вищезазначених прав і обов’язків має місце формування статутного фонду майнового капіталу, обсяг яких залежить від економічного стану засновників та учасників біржі.

Процесуальні біржові правовідносини складають зміст Правил біржової торгівлі та забезпечують порядок укладання та виконання біржових угод. Відповідно, процесуальні суб’єктивні права та обов’язки покликані використовувати певну юридичну форму і порядок біржової діяльності.

Залежно від сфери дії правовідносини поділяються на:

- внутрішньобіржові, що виникають в межах біржі між її структурними підрозділами;

- міжбіржові, (зовнішньобіржові), що виникають між біржами, органами державного регулювання чи саморегулювання, чи іншими юридично самостійними суб’єктами господарювання.

Крім вищезазначених систем класифікації біржових правовідносин, окремі джерела містять й дещо відмінну їх класифікацію. Так зокрема, за характером дій зобов’язаного суб’єкта, біржові правовідносини поділяють на активні, в яких зобов’язаний суб’єкт мусить вчинити певні дії, а також на пасивні, в яких він повинен утриматися від певних дій. Наприклад, біржі зобов’язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, і в той же час, утримуватися від комерційної діяльності, що забезпечує одержання прибутку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предмет і метод біржового права	\|	Система та джерела біржового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.048 сек.