Чинники трудової активності

Стандартизація вікових коефіцієнтів як метод побудови узагальнюючого показника, трудової активності

Аналітичні розрахунки вікових рівнів трудової активісті звичайно виконуються за п'ятирічними групами, тобто зактично на кожну сукупність населення розраховується при-інзно 11 коефіцієнтів (від 16 до 70 років). Зрозуміло, що вень трудової активності населення 30-34 років набагато ви- щшї, ніж 65-69-річних, помітні розбіжності і в інших групах. У тих випадках, коли сукупності населення суттєво відрізняються за віковим складом, висновки, що спираються на загальні (або навіть спеціальні) коефіцієнти трудової активності можуть бути помилковими. Для виконання коректного аналізу і відокремлення саме різниці в трудовій активносгі населення необхідно елімінувати вплив різниці вікового складу.

З цією метою застосовується спеціальний методочний засіб: стандартизація, подібний до розрахунків індексів поспйно-го складу в економічній статистиці. При ньому кожна група порівнюється з певним загальним еталоном або стандаргом.

Вважатимемо, що вікові рівні трудової активності позначаються як /у » питома вага кожної вікової групи - 5'у, рівні трудової активності стандартного населення - 1°^ , питома вага відповідної групи стандартної сукупності - 8°^ .

Загальний рівень трудової активності населення виражається формулою середньої арифметичної: і ^ ^ Су5^ , а

рівень трудової активності населення; що прийняте за сган-дарт ї° == ^ ^^х • Показник, елімінований від впливу особливостей вікової структури, - стандартизований коефіцієнт:

Базою формування трудової активі юсі і, безумовно, с працезда шість, звичайно повна, але інколи - час<кова (залишкова). У загальному розумінні працездатність вишачається насамперед станом здоров'я, але сучасне виробництво ставить більш високий рівень вимог до робочої сили. Відповідно сучасна трактовка працездагності містить також певний освітній і професійно-кваліфікаційний ценз. Однак цього теж не досить. Необхідний ще відповідний потяг до прані, тобто трудова активність.

Головним узагальнюючим факгором її формування є соціально-економічні умови життєдіяльності, псіполоігші насганови і економічні стимули трудової діяльності. Суттєві корективи при цьому вносяться соціопсихологічним оточенням, що формуються відповідно до загальних ідеологічних і політичних настанов держави і одночасно поділчють всю сукупність населення на окремі групи за професіями, освітою, соціальним статусом, рівнем добробуту, сімейним станом тощо.

Таким чином, перелік чинників, що формують конкретні рівні трудової активності, містить такі групи.

Соціально-демографічпі: стать, вік, сімейний стан,

наявність малолітніх дітей, утриманців і членів сім'ї, які потребують систематичного догляду, стан здоров'я.

Цємоекономічні: рівень освіти і професійно-кваліфікаційної підготовки, рівень доходів і їх співвідношення з можливим заробітком, наявність інших (крім заробітної плати) джерел життєдіяльності.

Соціопсихологічш: мобільність (професійна, галузева,

територіальна), ставлення до легальної і нелегальної трудової діяльності, готовність до зміни при необхідності первинних умов своєї трудової діяльності, настанови на рівень інтенсивності праці (орієнтація на часткову, повну або вторинну зайнятість).

Економічні: потреба в робочої силі, рівень оплати праці і його співвідношення з прожитковим мінімумом, можливості працевлаштування після перекваліфікації.

Вплив перелічених чинників помітно диференційований по території. Насамперед виділяються індустріальні регіони з переважною концентрацією великих підприємств, які навіть за умов швидкої приватизації збережуть потребу в великій кількості найманих працівників; відповідно і населення цих регіонів виявляє підвищений подяг до найманої праці, яка тут градиційно забезпечує не лише прибутки, а й соціальний статус.

Міста, що є крупними центрами не тільки промисловості, а й торгівлі, культури, науки, можливо рекреації, поряд з високорозвиненин державним сектором економіки мають за-зодки приватного сектору, сімейних підприємств тощо. Це за-зезпечує більш високу орієнтацію їх жителів не на найману працю, а на самозайнятість; дружини та інші члени родин власників малого бізнесу взагалі досить рідко пропонують свою робочу силу на ринках праці. Така ситуація є характерною в цілому для західних областей України.

Мещканці сільських регіонів, котрі не пропонують свою робочу силу як маятникові мігранти в міських населених пунктах, - зорієнтовані на потреби сільських ринків праці, з їх вже нині обмеженою місткістю для найманих працівників. Відповідно формуються і особливості потягу до трудової діяльності, прагнення створити власне фермерське господарство тощо,

Перелічені особливості, хоча й досі загально окреслені, вимагають відповідної диференціації акцентів в оцінках масштабів пропозиції робочої сили і розробці перспективних оцінок чисельності трудоактивцих контингентів населення.

Аж до теперішніх часів головним напрямком регулювання трудової активності було прагнення забезпечити її зростання з метою залучення до суспільного виробництва все більшої маси працездатного населення. Економіка розвивалась переважно екстенсивним шляхом, продуктивність праці була низькою, адміністрація підприємств аж ніяк не була зацікавлена в скороченні чисельності працюючих.

Формування ринкових відносин принципово змінило (або змінить в недалекому майбутньому) рівень і пропорції зайнятості^ скороченню потреби в робочій силі також сприяє спад виробництва. 1 хочц нині загальна чисельність незайнятого населення порівняно невелика, масштаби пропозиції робочої сили об'єктивно перевищують потреби в ній діючого виробництва. Це зумовлює-відповідні зміни в регулюванні трудової активності: важливим напрямком стає її зниження, зокрема це стосується пенсіонерів за віком, жінок, які мають малих дітей, дружин підприємців, військовослужбовців, шахтарів тощо.

Для з'ясування мотивів і визначення рівнів трудової активності, притаманних кожній соціодемографічній групі, провадяться відповідні вибіркові обстеження. За Їх результатами .визначається конкретний перелік чинників, шо є найважливішими для кожної групи населення. Визначаються також рівні трудової активності і масштаби пропозиції робочої сили з боку цієї групи іш місцевих ринках праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Показники трудової активності	\|	Трудова активність населення України з огляду на ситуацію в економічно розвинених європейських країнах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.