Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Види трудової поведінки.

План

Модуль 2. Трудова поведінка. Мотивація та стимулювання трудової діяльності

Конспект лекції

Тема: Трудова поведінка: зміст, структура, функції.

Ціль:ознайомити студентів темою згідно плану

Тип лекції: вивчення нового матеріалу

Освітня задача: інформування та розуміння

Метод проведення уроку: лекція

1. Трудова поведінка як різновид соціальної поведінки.

2. Зміст, структура та функції трудової поведінки.

3. Види трудової поведінки.

4. Механізми регуляції трудової поведінки.

5. Форми прояву трудової поведінки в ринкових умовах господарювання.

6. Трудова етика як інститут соціальної регуляції трудової поведінки.

7. Соціокультурна детермінація трудової поведінки.

1. Трудова поведінка як різновид соціальної поведінки

Соціологія вивчає трудову поведінку як різновид поведінки соціальної — сукупності вчинків та дій індивіда чи групи в суспільстві, що залежать від соціально-економічних умов і соціальних норм.

Соціальна поведінка — похідна компонента соціального середовища, яка відбивається в суб’єктивних характеристиках і актах осіб, що діють, а також є результатом суб’єктивної детермінації людської активності. Її модифікаціямиєтрудова, виробнича, організаційна, функціональна, вербальна, демографічна, економічната інші види поведінки. У них віддзеркалюються властивості основних суб’єктів соціального життя: індивіда, групи, колективу.

Соціальна поведінка є процесом цілераціональної активності відповідно до значимих інтересів і потреб людини. З одного боку, це складна система адаптації і пристосування особистості до різноманітних умов, спосіб функціонування в системі конкретного соціуму, а з другого — форма перетворення і зміни соціального середовища згідно з об’єктивними можливостями, які людина відкриває для себе в контексті своїх власних уявлень, цінностей і ідеалів.

Трудова поведінка — це комплекс певних послідовних учинків і дій людини, які спрямовані на перетворення предметів праці з метою досягнення відповідного результату і поєднують працівника із трудовим процесом.

Слід розрізняти поняття «трудова поведінка» і «трудова діяльність». Трудова діяльність є жорстко фіксованою в часі та просторі цілеспрямованою низкою операцій і функцій, які здійснюються людьми, об’єднаними в трудову організацію.

Виокремлення категорії «трудова поведінка» пояснюється тим фактом, що людина, залучена до трудової діяльності, не є механічним елементом її функціональної системи. Між трудовими функціями, заданими робочим місцем і професійними можливостями людини, бажанням виконувати ці функції завжди є певна дистанція. Адже працівник ставиться до своїх трудових функцій передовсім як до засобу й умов досягнення власної мети, реалізації особистих інтересів, задоволення своїх потреб.

Трудову поведінку, з одного боку, нормативно задано умовами виробничої ситуації, а з другого — вона є досить вільною і залежить від індивіда, який може робити вибір з багатьох альтернатив. Ступінь відповідності цих двох аспектів свідчить про ступінь зацікавленості працівника в узгодженні своїх дій із цілями організації.

Завданням соціології є вивчення тих соціальних і функціональних якостей працівника, що визначають характер, способи і форми трудової поведінки, від яких значною мірою залежить напруженість і інтенсивність соціально-трудових зв’язків, ідентифікація їх з конкретним трудовим процесом. До таких належать статусно-рольові, кваліфікаційні та культурологічні характеристики, професійні якості, ціннісно-нормативні настанови тощо.

2. Зміст, структура та функції трудової поведінки.

Будь-яка трудова діяльність передбачає наявність таких елементів її організації:

• повного функціонально-технологічного переліку трудових операцій;

• відповідних працівників, професійні, кваліфікаційні та посадові характеристики яких фіксуються у штатних розписах;

• матеріально-технічних умов;

• певного організаційно-технологічного та економічного зв'язку працівників із засобами та умовами праці;

• системи управлінських заходів, за допомогою якої забезпечується відповідна діяльність працівників, включених у трудовий процес.

Коли йдеться про трудову діяльність, то мається на увазі насамперед сукупність функціонально-технологічних дій, виконання яких дає передбачуваний результат. Усе інше, що стосується цього, розглядається як передумови та умови.

Усвідомлюючи причинні зв'язки між власною поведінкою і досягненням бажаного, особистість обирає такі дії та вчинки, які забезпечують синхронізацію її професійних можливостей та інтересів з функціями певного виду трудового процесу.

Отже, трудова поведінка — це комплекс свідомих дій і вчинків працівника, пов'язаний з професійними можливостями та інтересами і функціональним змістом трудового процесу.

Трудова поведінка складається з елементів вербальної (мовної) і реальної (трудові рухи, пози тощо) поведінки. Використання соціологічних методів у дослідженні трудової поведінки дає можливість спостерігати та реєструвати, по-перше, конкретну різноманітність реальних дій та вчинків, явно чи неявно пов'язаних з виконанням певних статусно-рольових приписів, а також з індивідуальними і груповими цілями та інтересами, які при цьому реалізуються; по-друге, сукупність актів свідомості та інших суб'єктивних виявів, що відображаються у формах вербальної поведінки. Останні дають можливість робити висновки про внутрішній стан суб'єктів, їхнє ставлення до праці, форм і способів її організації, власної професійної ролі.

Цільовою спрямованістю трудової поведінки може бути:

• зміна чи збереження свого соціального і функціонального стану;

• зміна виробничих умов;

• реалізація проміжних дій для досягнення мети професійного майбутнього.

Об'єктами прагнення можуть бути: престиж, влада, змістовність праці, творчість, матеріальне забезпечення, гарантії зайнятості, велика сума пенсії тощо.

Функції

- створення матеріальних благ як засобів життєзабезпечення;

- надання послуг різного цільового призначення;

- розробка наукових ідей, цінностей і їх прикладних аналогів;

- накопичення, консервація, передача інформації

Структуру трудової поведінки можна представити так:

• циклічно повторювані дії, однотипні за результатами, що відтворюють стандартні статусно-рольові чи ситуаційні стани;

• маргінальні дії і вчинки, що формуються у фазах перехідного стану від одного статусу до іншого;

• поведінкові схеми та стереотипи, зразки поведінки;

• дії, в основі яких лежать раціоналізовані значеннєві схеми, трансформовані у стійкі переконання;

• акції, вчинені під диктатом тих чи інших обставин;

• спонтанні дії і вчинки, спровоковані емоційним станом;

• усвідомлене чи неусвідомлене повторення стереотипів масової і групової поведінки;

• дії і вчинки як трансформація впливу інших суб'єктів, які застосовують різні форми примусу й переконання.

Отже трудова поведінка:

1) відображає функціональний алгоритм виробничого процесу, являє собою поведінкові аналоги трудової діяльності.

2) є формою пристосування працівника до вимог і умов технологічного процесу і соціального оточення.

3) виступає динамічним проявом соціальних стандартів, стереотипів і професійних установок, які інтерналізовані індивідом в процесі соціалізації та конкретного життєвого досвіду.

4) відображає характерологічні риси особи, працівника.

5) є певним способом і засобом впливу людини на оточуюче її виробниче і соціальне середовище.

 

Критерії класифікації Види трудової поведінки
1. Суб’єкти поведінки Індивідуальна, колективна
2. Наявність (відсутність) взаємодії Передбачає (не передбачає) взаємодію
3. Виробнича функція Виконавська, управлінська
4. Ступінь детермінованості Жорстко детермінована, ініціативна
5. Ступінь відповідності прийнятим нормам Нормативна, відхилена від нормативів
6. Ступінь формалізації Встановлена в офіційних документах, невстановлена
7. Характер мотивації Ціннісна , ситуативна
8. Виробничі результати і наслідки Позитивна, негативна
9. Сфера здійснення поведінки Власне трудовий процес, побудова відносин на виробництві, створення трудової атмосфери.
10. Ступінь традиційності поведінки Усталені різновиди трудової поведінки; різновиди, що зароджуються, в тому числі у вигляді реакції на різні соціально-економічні зміни
11. Результати і наслідки з точки зору людської долі Відповідаючі (невідповідаючі) бажаним зразкам трудового життя.
12. Ступінь реалізації трудового потенціалу Різновиди поведінки, що не вимагають зміни досягнутого ступеня реалізації трудового потенціалу; різновиди, що викликають необхідність значної мобілізації різних компонентів трудового потенціалу
13. Характер відтворення трудового потенціалу Такі, що передбачають просте (розширене) відтворення трудового потенціалу.

 

 


Читайте також:

  1. Види стимулів трудової діяльності
  2. Види трудової поведінки
  3. Внутрішній трудовий розпорядок – порядок поведінки, взаємодії між працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації в процесі здійснення трудової діяльності.
  4. Вправляння – поступове створення умов, в яких учень виконує певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки.
  5. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції .
  6. Економічні та неекономічні наслідки трудової міграції
  7. Завдання регулювання трудової діяльності працівників організації
  8. Значення трудової діяльності для формування особистості
  9. ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів – 1 хв.
  10. Індивідуальний стиль трудової діяльності
  11. Індивідуальні та психологічні властивості індивіда і прояви поведінки.




Переглядів: 1657

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дослідницькі вміння. Етика дослідника | Механізми регуляції трудової поведінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.