Котирування цінних паперів

Якщо процедура лістингу, допуск цінних паперів до котирування, ‑ одночасний акт, то визначення ціни або курсу цінного паперу ‑ це постійно поновлювана операція на кожних біржових зборах у процесі аукціону.

Котирування цінного паперу ‑ це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного дня роботи біржі і публікація в біржових бюлетенях. Магічна поява ціни в процесі біржового торгу є результатом взаємодії зареєстрованих торговців. Біржа лише її виявляє, об’єктивно сприяє її формуванню.

Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю і продаж цінних паперів, визначає співвідношення між поточним попитом і пропозицією, у результаті якого виявляється ціна як вираження рівноваги тимчасового і відносного, але достатнього для здійснення тієї чи іншої угоди.

Ціна, за якою укладаються угоди і цінні папери переходять з рук у руки, називається курсом. Біржовий курс використовується як орієнтир при укладенні угод як у біржовому, так і в позабіржовому обігу. При цьому “залповий аукціон” дає можливість виявити єдину ціну, що буде існувати до такого “залпу”, а безупинний ‑ співвідношення між поточним попитом (ціна попиту ‑ найвища ціна, запропонована покупцем) і пропозицією на цінний папір (ціна пропозиції ‑ мінімальна ціна продажу цінного паперу).

Слід зазначити, що біржове законодавство, як правило, не фіксує порядок визначення біржового курсу цінних паперів. Проте залежно від принципів, покладених в основу котирування, розрізняють метод єдиного курсу, що ґрунтується на встановленні єдиної (типової) ціни, і реєстраційний метод, що базується на реєстрації фактичних цін угод, попиту і пропозиції (цін продавців і покупців).

Як правило, біржові торги починаються з оголошення цін, що склалися наприкінці попередньої сесії. Вони визначаються спеціальною котирувальною комісією за результатами попереднього торгу (наприклад, учорашнього дня) і роздаються його учасникам у вигляді котирувального списку. На біржах, де використовують спосіб формування єдиної біржової ціни (торгівля здійснюється за допомогою залпового аукціону), ціну встановлюють на основі усунення суб’єктивної оцінки становища ринку з боку осіб, що роблять котирування.

Насамперед становить інтерес метод фондового котирування, використовуваний на німецьких біржах, де при встановленні біржових цін враховують тільки угоди, укладені за допомогою офіційних, так званих курсових маклерів. Для кожної групи фондових цінностей є спеціальні маклери, які приймають заявки попиту і пропозиції. У точно визначений час вони сходяться у певному місці біржового залу і в присутності всіх осіб, зацікавлених у тих чи інших цінних паперах, приступають до встановлення того курсу, при якому вони змогли б покрити максимальну суму попиту і пропозиції.

Цілком очевидно, що при встановленні курсу необхідно дотримуватися таких правил:

- біржовий курс встановлюється на рівні, що забезпечує найбільшу кількість угод;

- заявки "продати за будь-яким курсом", "купити за будь-яким курсом" здійснюються тільки після першої пропозиції ціни;

- здійснення заявок, що містять максимальні ціни під час купівлі і мінімальні під час продажу;

- заявки, у яких зазначаються ціни, що наближаються до максимальних при купівлі і мінімальних при продажу, можуть реалізовуватися частково;

- заявки, де зазначені ціни нижче бажаного курсу під час купівлі або вище при продажу, не реалізуються.

Аналізуючи дані реєстрації угод і заявки інвесторів, котирувальна комісія визначає верхній і нижній рівень цін за видами цінних паперів. При цьому вона виключає ціни, непоказові для ринкової кон’юнктури.

Звичайно в біржових бюлетенях реєструються не всі ціни угод, а лише граничні, які якнайповніше характеризують динаміку цін у процесі біржового дня. Граничні ціни беруться у вертикальному і горизонтальному розтинах: вища і нижча упродовж біржового дня, початкова в перші хвилини і остання ціна наприкінці біржового дня.

На фондових біржах економічно розвинених країн Заходу торгівля цінними паперами ведеться за допомогою автоматизованих систем, що дає можливість з кількох місць вводити замовлення на купівлю або продаж фондових цінностей. Якщо вони збігаються за ціною, то автоматично здійснюється й інформація про укладення угоди, що надійде на робоче місце, а також висвітлюється на тикері ‑ біржовому апараті, що передає котирування цінних паперів. Перевищення курсу акції над її номіналом називається ажіо, тоді як відхилення курсу вниз від номіналу ‑ дизажіо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процедура лістингу	\|	Види біржових угод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.