Процедура лістингу

Лістинг (англ. listing) в перекладі з англійської мови означає складання списків (реєстр, буквально “включення до списку”). В сучасній термінології світового фондового ринку лістинг означає допуск цінних паперів до обігу і котирування на фондовій біржі з наступною процедурою підтримки лістингу, тобто підтримки біржового курсу цінних паперів. Крім того, лістинг включає в себе широкий комплекс заходів щодо проведення економічної експертизи, маркетингу – вивчення попиту та пропозиції, а також котирування цінних паперів – визначення біржових курсів.

Відповідно, процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах може здійснюватися тільки з цінними паперами, які успішно пройшли спеціальну біржову процедуру, тобто лістинг.

Кожній компанії необхідно внести до листа (списку) відповідної біржі свої цінні папери, що є обов’язковою передумовою для допуску до торгів. Іноді біржі не тільки не допускають фондові цінності, відсутні в листах (списках) до процесу біржової торгівлі, але під погрозою найбільш суворих санкцій категорично забороняють зареєстрованим на них членам здійснювати будь-які операції з такими цінностями навіть з ініціативи клієнтів. Всі угоди з цінними паперами, що не пройшли лістингу, підлягають обговоренню і виконанню виключно в приватному порядку тільки між самими учасниками торгів поза біржею. При цьому, біржа не несе відповідальності за надійність і законність таких угод, оскільки вони не підпадають під її юрисдикцію і не відповідають прийнятим біржовим правилам і положенням.

Лістинг конкретних видів цінних паперів, тобто факт їх появи у біржових списках, означає дозвіл на їх участь у торгах і дає їм всі ті привілеї, якими наділяється будь-який інший цінний папір, вже задіяний у біржовій торгівлі.

В Україні лістинг поки що не здійснює значного впливу на оцінку якості цінних паперів як з точки зору інвестора, так і емітента. Однак у нормативних документах все частіше згадуються цінні папери, які пройшли ринкове котирування.

Покупці (власники) цінних паперів, що пройшли ринкове котирування, як правило, володіють перевагою у резервуванні під їх забезпечення у порівнянні з цінними паперами без котирування.

Біржі самі встановлюють правила для компаній-емітентів, які виявили бажання включити свої акції до біржового списку, тому на кожній біржі існує своя "технологія" допуску цінних паперів до котирування. Розрізняють і вимоги до компаній, які бажають котирувати свої акції на конкретній біржі.

Розвиток процесу лістингу на вітчизняному фондовому ринку загалом відповідає світовій практиці. Так, на трьох найбільших біржах України встановлені такі якісні критерії, як кількість акцій в обігу і термін, а на двох з них – мінімальний розмір статутного капіталу.

Разом з тим спостерігається певна розсіяність по показниках, прийнятих як критерій лістингу як в кількісному (від семи до трьох), так і якісному відношенні. Це відрізняє процедуру лістингу на вітчизняних фондових біржах від допуску цінних паперів до облікової біржової торгівлі акціями в розвинених країнах, де критерії лістингу в основному уніфіковані. Вони не однакові, що особливо чітко простежується при їх порівнянні на біржах країн з розвиненим фондовим ринком і біржах України. Наприклад, у Німеччині функціонує вісім фондових бірж. Але достатньо емітенту німецьких цінних паперів (національних) пройти процедуру лістингу хоча б в одній із бірж, як його акції можуть котируватися й на інших семи біржах.

З метою забезпечення правових гарантій учасників фондового ринку вітчизняний законодавець зобов’язав фондову біржу оприлюднювати та надавати ДКЦПФР інформацію про перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу. Окрім зазначеного, правила фондової біржі, визначають ряд процедур, однією з яких є порядок:

- організації та проведення біржових торгів;

- лістингу та делістингу цінних паперів;

- допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

- котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

- розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення[77].

Як бачимо, певні гарантії вартості вітчизняних цінних паперів, як і в усіх країнах вільної економіки, повинен давати організований ринок тобто фондова біржа. Вона, завдяки процедурі лістингу, створює своєрідну “імунну систему”, що відторгає неякісні цінні папери.

Лістинг у деяких країнах є основою для надання компанії більш суттєвих знижок при оподаткуванні. І нарешті, компаніям, які перебувають в таких листах, як правило, легше набувати авторитету банків і фінансових інститутів у разі виникнення в них потреб у позиках і кредитах, а також полегшується розміщення нових випусків облігацій, конвертованих в облікові (лістингові) акції. Таким чином, лістинг – це система підтримки ринку, яка створює сприятливі умови для організованого ринку, дозволяє виявити найбільш надійні цінні папери і сприяє підвищенню їх ліквідності.

Для перевірки відповідності параметрів випуску цінних паперів щодо встановлених критеріїв, а також постійного аналізу їх інвестиційних якостей, на біржах створені спеціальні відділи. Як правило, такий відділ носить назву відділу лістингу, який здійснює експертизу відповідності показників, які вказані у заявці емітента, щодо формальних критеріїв, встановлених біржею, і виносить свої рекомендації.

Процедура лістингу, зокрема на УФБ визначається та закріплюється Положенням “Про допуск цінних паперів до котирування на Українській фондовій біржі”, погоджене рішенням Державної комісії цінних паперів та фондового ринку № 318 від 15 жовтня 2002 р. (далі – Положення). Відповідно до Положення лише державні цінні папери вносяться до біржового реєстру без проведення експертної оцінки (на основі офіційних умов їх випуску), оскільки у цьому випадку гарантом даних цінних паперів виступає сама держава.

Здійснюючи допуск цінних паперів до обігу та котирування, фондова біржа проводить ретельну економічну і технічну експертизу фінансового та фізичного стану емітента і лише після позитивної експертної оцінки приймає рішення про включення тих чи інших цінних паперів до біржового реєстру та офіційного біржового бюлетеню.

Саме тому для внесення та перебування у відповідних відділеннях офіційного котирування Біржового реєстру цінні папери та їх емітенти на УФБ повинні відповідати таким лістинговим вимогам:

- існування емітента з часу його державної реєстрації – не менше трьох років;

- мінімальна величина активів емітента повинна становити суму, еквівалентну 400’000 ЄВРО;

- мінімальний прибуток емітента за останній балансовий рік повинен становити суму, еквівалентну 80’000 ЄВРО, або мінімальний сумарний прибуток за останні три роки повинен становити суму, еквівалентну 220’000 ЄВРО (за умови, що кожен рік був прибутковим);

- кількість випущених емітентом-акціонерним товариством у обіг акцій – не менше 1’000’000 штук;

- кількість акціонерів емітента-акціонерного товариства, що володіють не менш ніж 100 акціями, ‑ не менше 2’000 осіб або загальна кількість акціонерів емітента-акціонерного товариства – не менше 2’200 осіб;

- показники фінансового стану емітента-некредитної установи відповідають встановленим вимогам;

- мінімальний обсяг емісії цінних паперів (облігації підприємств усіх форм власності; ощадні та депозитні сертифікати на пред’явника).

Практично на всіх українських біржах процедура лістингу починається з подання заявки до відділу лістингу з додатком певних нотаріально завірених документів. Крім того, подаються засновницькі документи, довідка про сплачений статутний фонд, копію проекту емісії встановленого законом зразка. Якщо акціонерне товариство функціонує більше одного ріку або є правонаступником іншої юридичної особи, то додатково подаються бухгалтерський баланс і звіт про розподіл прибутку за останній фінансовий рік, обов’язково завірений незалежними аудиторами. Як правило, біржа залишає за собою право вимагати від емітента подання інших документів й інформації, необхідної для проведення експертної оцінки і допущення цінних паперів до котирування. Розгляд заявки, як правило, не перевищує одного місяця.

Рішення ж про внесення до біржового списку приймають послідовно три інстанції: відділ лістингу, потім Комісія з допуску цінних паперів і, нарешті, Біржова рада.

Процедура допуску (лістингу) забезпечує за допомогою незалежних експертів – представників аудиторських контор, а також відповідних спеціалістів, які прямо або побіжно не пов’язані з діяльністю емітента, ‑ проведення ретельної експертизи фінансово-економічного та матеріально-технічного (фізичного) стану емітента, його виробничої бази тощо. Наслідки цієї експертизи (у разі позитивного рішення про допуск) публікуються в офіційному виданні фондової біржі.

З метою підвищення безпеки та гарантій інвестора, ліквідності ринку в цілому, фондова біржа вправі вжити ряд заходів. Так, коли виникають передумови скрутного фінансово-економічного стану емітента або його неплатоспроможності, біржа після ретельної перевірки усіх наявних фактів з цього приводу може прийняти рішення про вилучення даних цінних паперів з обігу та котирування. Така процедура отримала назву – делістинг.

Так зокрема, рішення про вилучення цінних паперів з офіційного котирування на УФБ приймається Котирувальною комісією.

Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування за вимогою емітента (заявника), державного представника на УФБ або за ініціативою УФБ, яка має бути належним чином обґрунтована.

УФБ може прийняти рішення про вилучення цінного паперу з офіційного котирування у разі:

- невідповідності цінного паперу та його емітента лістинговим вимогам, визначених вищезазначеним Положенням;

- невідповідності обсягів продажу цінних паперів емітента мінімальним критеріальним показникам, що встановлюються Біржовою радою;

- невиконання заявником-уповноваженою особою емітента своїх обов’язків щодо підтримання двостороннього котирування цінних паперів емітента;

- порушення заявником своїх обов’язків щодо надання УФБ інформації та/або здійснення платежів за лістинг цінних паперів в обсязі та у терміни, які визначені Положенням та умовами договору про підтримання лістингу;

- подання заявником заяви про розірвання договору про підтримання лістингу або закінчення строку дії цього договору;

- інформація, що подана заявником, не відповідає дійсності;

- відсутності або прострочення виплати відсотків чи погашень цінних паперів у визначені умовами випуску терміни;

- здійснення біржових операцій з цінними паперами емітента, що призводять до порушення чинного законодавства України, нормативних актів ДКЦПФР та нормативних документів УФБ;

- закінчення строку обігу цінних паперів, що котируються на УФБ;

- подання на УФБ заяви про неплатоспроможність емітента;

- неприйняття протягом 30 (тридцяти) календарних днів Котирувальною комісією рішення про поновлення котирування цінного паперу, призупинення якого здійснено згідно з п. 8.7 Положення;

- прийняття регулюючим органом рішення про анулювання випуску цінних паперів;

- ліквідації емітента[78].

Наслідками прийнятого Котирувальною комісією рішення про делістинг є припинення котирування та вилучення з Біржового реєстру цінного паперу, щодо якого прийняте рішення про делістинг. Вилучення цінного паперу з Біржового реєстру здійснюється на наступний робочий день з дати прийняття Котирувальною комісією рішення.

Нині у світовій практиці широкий розвиток отримав процес демократизації біржової справи. На великих біржах організуються другі і треті біржові ринки, основною відмінністю яких є відсутність процедури лістингу. Оформлення угод проводиться за тією ж формою. Угоди укладаються на будь-які фондові цінності, але ризик інвестора в цьому випадку зростає. Отже, лістинг спрямований на те, щоб до широкого інвестора, який користується послугами фондової біржі, не потрапили неякісні цінні папери, тобто акції та облігації з низькими дивідендами, процентами, та з низьким попитом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікаційна характеристика цінних паперів	\|	Котирування цінних паперів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.