Тема №2 Вплив чинників здорового способу життя

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово»здоров’я». Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.

Здоров'я людини - стан повного соціально-біологічного і психологічного комфорту, коли функції всіх органів і систем організму зрівноважені з природним і соціальним середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Критерії здоров'я визначається комплексом показників. Однак за загальним станом здоров'я людини можна визначити як природний стан організму, що характеризується повною зрівноваженістю будь-яких виражених хворобливих змін. Потрібно пам'ятати, що здоров'я залежить від багатьох факторів, які об'єднуються в одне інтегральне поняття - здоровий спосіб життя. Він полягає у розумному ставленні до свого здоров'я, фізичній та психічній культурі, загартовуванні організму, вмілій організації праці та відпочинку.

Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя.

Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя(скорочено - ЗСЖ):це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної.

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров`я.

Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров¢я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки – медицина, гігієна, охорона здоров¢я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука - валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс валеології - наука про здоровий спосіб життя.

Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров`я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров¢я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем.

Стан власне системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%).

Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначенняздоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".

Крім розглянутого підходу, що став базовим для українсько-канадського проекту “Молодь за здоров¢я”, існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоров¢я людини. У своїй праці “Соціальні технології культивування здорового способу життя людини Л.П. Сущенко проводить досить детальний аналіз відомих поглядів, визначень та підходів до поняття здоров¢я. На її думку, - “у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоров¢я визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем.”. Існує визначення здоров¢я як стан оптимальної життєдіяльності людини. В науковій роботі аналізується понад 200 визначень поняття “здоров¢я”. Дискусія щодо визначення поняття здоров¢я ще триває, але важливим є визнання того, що здоров¢я людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров¢я.

Лекція № 6 Загартовування організму

Тема №1 Історія загартовування

Що таке загартовування? В. Даль вважав, що гартувати людину - це «привчати її до всіх поневірянь, потреб, негоди, виховувати в суворості».

Відомий російський педіатр, активний прихильник загартовування Г.Н. Сперанський розглядав загартовування як виховання в організмі здатності швидко і правильно пристосовуватися до мінливих зовнішніх умов.

Будь-яке вдосконалювання - це тривале тренування. Отже, загартовування- це своєрідне тренування захисних сил організму, підготовка їх до сучасної мобілізації.

Загартовування не лікує, а запобігає хворобі, і в цьому його найважливіша профілактична роль. Загартована людина легко переносить не лише спеку і холод, а й різкі зміни зовнішніх температур, що здатні послабити захисні сили організму.

Головне ж полягає в тому, що загартовування прийнятне для будь-якої людини, тобто ним можуть займатися люди будь-якого віку незалежно від ступеня фізичного розвитку. Загартовування підвищує працездатність і витривалість організму. Процедури, що загартовують, нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, урівноваженою, вони збадьорюють, поліпшують настрій. На думку йогів, загартовування організму призводить до злиття тіла з природою.

Загартовування як засіб підвищення захисних сил виникло дуже давно. Практично в усіх культурах різних країн світу його застосовували як профілактичний засіб зміцнення людського духу і тіла.

Велику увагу фізичним вправам, загартовуванню і гігієні тіла приділяли в Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Там існував культ здоров'я і краси тіла, тому загартовування було невід'ємним складником фізичного виховання.

Загартовування в цих країнах мало на меті зміцнення здоров'я і вироблення в людини здатності переносити всілякі поневіряння. За свідченням Плутарха, загартовування хлопчиків у Стародавній Спарті починалося з раннього дитинства. З семи років їх виховували в громадських будинках у ще суворіших умовах: стригли наголо, змушували ходити босоніж у будь-яку погоду, а в теплу пору року - оголеними. Коли дітям виповнювалося 12 років, їм видавали плащі, які вони мали носити цілий рік. Гарячою водою їм дозволяли митися лише кілька разів на рік. І в зрілому віці вони мали жити так, як прийнято за звичаєм. Велику увагу в Спарті приділяли і фізичному розвитку жінок. Як і чоловіки, вони «також вправлялися в бігу, боротьбі, киданні диска і списа, щоб їхні тіла були сильні і міцні і щоб такими ж були й народжувані ними діти, - пише Плутарх. - Загартовані такими вправами, вони легше могли винести муки дітонародження і вийти з них здоровими».

Стародавні римляни значною мірою запозичили і трансформували давньогрецьку культуру. У них найважливішим засобом для загартовування була лазня. Римські лазні, або терми, - просторі і досить місткі будинки, вибудовані з чудових сортів мармуру (терми Діоклетіана (505—506 pp.) уміщали 3500 осіб для одночасного купання).

У термах були приміщення для роздягання, гімнастичних вправ і масажу, тут були гаряча лазня, басейни з теплою і холодною водою, душі, широко використовувалися піскові і грязеві ванни. На дахах багатьох терм улаштовували майданчики для прийому сонячних ванн.

Загартовування як профілактичний засіб рекомендували такі видатні вчені, як Гіппократ, Демокрит, Асклепіад та ін. Гіппократ писав: «Щодо стану погоди на щодень, то холодні дні зміцнюють тіло, роблять його пружним і витривалим».

Одним із засобів загартовування є перебування під сонячними променями. Цілюща дія сонячних променів добре знана в Стародавньому Єгипті, про це свідчать написи на стінах стародавніх храмів. Першим лікарем, який рекомендував застосування сонячних ванн із лікувальною метою, був Гіппократ.

У Стародавньому Китаї профілактика хвороб і зміцнення здоров'я мали державний характер. «Мудрий, - написано в «Трактаті про внутрішнє», - лікує ту хворобу, якої ще немає в тілі людини, оскільки застосовувати ліки, коли хвороба вже почалася, це все одно, що починати копати колодязь, коли людину вже мучить спрага, або кувати зброю, коли супротивник уже розпочав бій. Хіба це не занадто пізно?» Тому в давньокитайській медицині велику увагу приділяли заходам, спрямованим на зміцнення здоров'я. Найважливішими засобами для цього вважали фізичні вправи, водні процедури, сонячне опромінення, масаж, лікувальну гімнастику, дієту.

Одним з найважливіших напрямів у медицині Стародавньої Індії було запобігання захворюванням, використання різних вправ, наприклад йоги, спрямованих на підтримку і зміцнення здоров'я, досягнення моральної і психологічної рівноваги.

З огляду на вчення про 3 «органічні рідини» (жовч, слиз і повітря) і 5 космічних елементів (земля, вода, вогонь, повітря і ефір — джерело світла).

Стародавні індуси визначали здоров'я як наслідок рівномірного їх змішування:

· правильного здійснення життєвих відправлень тіла

· нормального стану органів чуття та ясності розуму

Тому лікарі спрямовували зусилля на врівноважування порушеного співвідношення рідин та елементів. Про використання води в Стародавній Індії з метою зміцнення здоров'я людини йдеться у священних індуських книгах «Веди»: «Цілющий потік води. Вода охолоджує жар гарячки. Вона зцілює від усіх хвороб. Лікування тобі приносить біг води».

Особливого значення загартовуванню надавали на Русі. Тут воно мало масовий характер. «Росіяни - міцний, сильний, витривалий народ, здатний легко переносити і холод, і спеку. Взагалі в Росії люди здорові, доживають до глибокої старості й рідко хворіють», - писав Олеарій.

Здавна слов'янські народи використовували для зміцнення здоров'я баню з подальшим розтиранням снігом або купанням в озері в будь-яку пору року. Баня мала лікувальну і оздоровчу функції. Особливу увагу загартовуванню приділяли в російській армії, де для «міцності і здоров'я тіла» також широко застосовували російську баню.

Російським лікарям, письменникам, діячам науки належить провідна роль у розробленні методики загартовування та її наукове обґрунтування. їхні погляди на роль загартовування в зміцненні здоров'я людини засновані на визнанні визначальної ролі чинників довкілля для життєдіяльності організму, його залежності від умов, в яких він існує і розвивається. Так, A.M. Радищев у праці «Про людину, про її смертність і безсмертя», що вийшла у XVIII ст., писав: «Усе діє на людину, їжа її й харчування, зовнішній холод і тепло, повітря, навіть саме світло».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗСЖ є лише засобом досягнення людиною індивідуального здоров’я	\|	Тема №2 Фізіологічна сутність загартування людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.