Бухгалтерські рахунки є і носіями облікової інформації і знаряддям її одержання, накопичення з метою подальшого використанн для здійснення контролю, складання звітності, проведення аналізу. Насьогодні підприємства, установи і організації всіх організаційно-правових форм і форм власності (крім бюджетних установ і банківських структур) застосовують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, в якому передбачено понад 80 синтетичних рахунків. Це дає змогу рахунки з однаковими ознаками об’єднати у відповідні групи і з’ясувати, які показники можна отримати за допомогою такого групування.
Рахунки класифікуються за різними ознаками:
- за об’єктами обліку (відповідно до розділів активу і пасиву баланса);
- за економічним змістом (для об’єднання рахунків у певні групи за їх економічною однорідністю, тобто залежно від того, що саме обліковується на цих рахунках);
Оскільки об’єктами обліку є наявні засоби підприємства, господарські процеси та джерела утворення засобів, то й рахунки за їх економічним змістом цілком закономірно групуються за названими розділами.
- за призначенням та побудовою (необхідно знати не тільки, що саме обліковується на відповідних рахунках, а й як це відображається, як формується відповідна облікова інформація. Рахунки ділять на основні, регулюючі, операційні, бюджетно-розподільні, фінансово-результативні. Класифікація рахунків наведена на схемах 1, 2, 3.