• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роль лікуючого лікаря у здійсненні експертизи

Зрозуміло, що лікуючий лікар є центральною фігурою в переважній більшості лікувально-профілактичних закладів. Повноваження лікуючого лікаря широкі і відповідальні. Надаючи громадянам кваліфіковану медичну допомогу, вони, зокрема, виконують такі функції:

- діагностичну – проводять медичний огляд, призначають необхідні лабораторні, функціональні обстеження з метою оцінки стану здоров'я та виявлення його порушень;

- лікувальну функцію – призначають хворим показані їм методи та засоби лікування;

- профілактичну функцію – здійснюють систему заходів, які спрямовані на запобігання, недопущення серед населення захворюваності і травматизму;

- експертну функцію – лікуючі лікарі наділені правом встановлювати у громадян тимчасову непрацездатність і видавати відповідні документи, що підтверджують такий стан.

Детальніше розглянемо права і обов’язки лікуючих лікарів щодо здійснення експертизи тимчасової непрацездатності. При амбулаторному обслуговуванні (в поліклініці, вдома) лікуючий лікар має право самостійно встановлювати у хворих тимчасову втрату працездатності і видавати листок непрацездатності (інший відповідний документ) на такі терміни:

- при першому зверненні – до п'яти календарних днів;

- при повторному зверненні і збереженні непрацездатності – ще у межах п'яти календарних днів (разом до 10 календарних днів).

Тоді ж, коли непрацездатність зберігається і далі, а також у випадках стаціонарного лікування, питання про подальшу “долю” хворого щодо продовження звільнення від роботи за станом здоров'я лікуючий лікар вирішує разом із завідуючим відповідним відділенням лікарні.

Не зважаючи на певні обмеження повноважень, роль лікуючого лікаря у здійсненні експертизи працездатності дуже значна. Справа у тому, що у 70-75% випадків тимчасова непрацездатність встановлюється в амбулаторних умовах і вичерпує себе вона у термін до 10 календарних днів. Тому у переважній більшості випадків усі питання експертизи і видачі відповідних документів вирішуються на рівні лікуючого лікаря. І тільки тоді, коли непрацездатність виявляється затяжною, або хворого кладуть на лікування в стаціонарне відділення лікарні, до вирішення експертних питань, окрім лікуючого лікаря, залучаються інші спеціалісти і посадові особи лікувального закладу.

Читайте також:

1. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
2. Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
3. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
4. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
5. Внутрішнім джерелом фінансування є накопичені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій.
6. Втручання лікаря
7. Глава I. Предмет і види судово-психологічної експертизи
8. Глава III. Особливості судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених (підсудних)
9. Глава IV. Напрями розвитку судово-психологічної експертизи
10. Для отримання кінцевого результату (експертних оцінок) використовують анкетні методи і методи групової експертизи.
11. Документація судово-медичної експертизи
12. Документація судово-медичної експертизи.

Переглядів: 492