Така категорія встановлюється у тих випадках, коли медичною причиною інвалідності стали різноманітні за своєю етіологією патологічні стани, перш за все, захворювання. Перелік таких тяжких хронічних хвороб практично необмежений. Також таке формулювання встановлюється і в тих випадках, коли інвалідність є наслідком тяжкої побутової травми.
Головна умова віднесення до такої категорії полягає у тому, що етіологічно причина інвалідності прямо не пов’язана з трудовою діяльністю громадянина або його службою у Збройних Силах України (СРСР). Щодо часу настання інвалідизуючого захворювання, то воно може статися у вже дорослої людини в будь-який період відносно трудової або навчальної діяльності, тобто до їх початку, безпосередньо в період або після завершення.
Таким чином, інвалідність вважається наслідком такого захворювання, яке не пов’язане з суспільно-корисною діяльністю людини і певною мірою є наслідком нездорового способу життя та несвідомого відношення до свого здоров’я.