Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 4. Німецька соціальна ринкова економіка

Еколого-економічна система, що сформувалась після другої світо­вої війни у Німеччині на теоретичних засадах неолібералізму, відома як соціальна ринкова економіка. Знаний учений, пред­став­ник фрайбурзької школи Вальтер Ойкен та його колеги - полі­тики Людвіґ Ергард і Альфред Мюллер-Армак спробували реалізувати неоліберальну концепцію соціальної ринкової еконо­міки, поєднав­ши принципи лібералізму та соціальну орієнтацію національної економіки.[128][128] Такий підхід передбачає активну роль держави як реґу­люючого органу, який повинен:

1) забезпечити умови для конкурентної боротьби на принципах справжньої ефективності (політика в царині конкуренції);

2) відкоректовувати наслідки ефективної конкуренції за допомо­гою соціальних компенсацій (соціальна політика);

3) реґулювати взаємовідносини між людиною та природою у процесі виробництва та у побуті (екологічна політика);

4) формувати та реґулювати господарську діяльність (організа­ційна політика, політика реґулювання процесів, структурна полі­тика).[129][129]

 

§1. Цінності

На формування системи національних цінностей істотно впли­нула історія Німеччини. Загарбання королем Оттоном І у Х ст. північної і середньої Італії, утворення Священної Римської імперії наблизило Католицьку церкву і католицькі цінності до німецьких держав-князівств. У XVII ст. Священна Римська імперія налічувала понад 300 окремих держав-князівств. Після наполеонівської війни рішен­ням Віденського конґресу 1814-1815 рр. було створено Німець­кий союз з 35 держав і 4 вільних міст. Завершилось об’єд­нання Німеччини 18 січня 1871 року проголошенням імперії та прийнят­тям конституції, а прусського короля Вільгельма І - імпера­тором.[130][130]

Важливим у формуванні системи національних цінностей є усвідомлення загальної волі нації чи ідеї нації. У випадку Німеч­чини ідея нації сконкретизувалась як прагнення народу "...до націо­нального об’єднання в одній національній незалежній державі".[131][131]

Зважаючи на тисячолітню близькість Римського Престолу до Німеччини, треба відзначити, що її систему цінностей "...формувала протягом цілих століть Католицька церква. Вона дала ... підста­вові поняття свободи, природного права і справедливості".[132][132] Незважаючи на те, що сьогодні римо-католики становлять 37% населення, а протестанти - 45%,[133][133] німці "...живуть культурною спадщиною католицизму", навіть якщо деякі "...суспільні групи ... ворожо настроєні до Католицької церкви (соціалізм, лібералізм, протестантизм)".[134][134] На національну ментальність вплинули також тривалі війни на захист та утвердження власної державності; складніші, порівняно із сусідами, умови для землеробства тощо.

До ознак національної ментальності німців слід віднести: (1) акурат­ність та пунктуальність, що визначило їх особливі досяг­нення у точних науках, механіці, хімії, машинобудуванні, судно­будуванні тощо; (2) релігійність, яка сформувала певні норми взаємоповедінки людей; (3) особливе піклування про інтереси Німець­кої держави. Така ментальність формує групово-коопера­тивні цінності, які вплинули на формування типу полі­тичної та еколого-економічної систем.

Німеччина є найбільшою державою центральної Європи. Її тери­торія до 1914 року становила 540520 кв.км; Версальський мир змен­шив її до 472030 кв.км; а Потсдамські домовлення 1945 року - до 356270 кв.км. У 1945 році Німеччина була окупована і поділена на дві частини: Федеративну Республіку Німеччини - площею 248680 кв.км із 61,42 млн.мешканців та Німецьку Демократичну Республіку - 108330 кв.км із 16,7 млн.мешканців, які 3 жовтня 1990 року знову з’єднались у єдину Німецьку державу.[135][135]

Населення Німеччини становить 81,1 мільйона мешканців, причому 16% молодші 15 років, а 15% старші 65 років.[136][136] Густота населення - 588 осіб на квадратну милю (або 228 осіб на кв.км); у містах мешкає 95% населення.[137][137] З усіх працюючих - 6% зайняті у сільському господарстві, 41% - у промисловості.[138][138]

 

§2. Політичні установи

 

Німеччина є федерацією 16 земель. Головою держави є Президент. Верховну законодавчу владу у Німеччині здійснює Бундестаґ - феде­ральний парламент, важливе значення у процесі законо­творення належить і Бундесрату, що складається із представників земельних урядів. Бундестаґ формується шляхом вибо­рів і пред­ставляє різні політичні групи пропорційно до їх підтримки суспільством. Поряд з федеральною конституцією 1949 року кожна з земель має свою конституцію і своє законодавство. Землі мають свої земельні парла­менти (лантаґи) та уряди.

Виконавча влада належить уряду, який очолює Федеральний Канцлер, який встановлює основні положення політики і несе за них відповідальність.[139][139] За законом 1956 року в часі війни або при оголошенні "стану оборони" йому передаються функції головно­командуючого.

Конституція Німеччини чітко розмежовує законодавчу, вико­навчу та судову гілки влади.

 

§3. Еколого-економічна система

 


Читайте також:

  1. А) Попит і пропозиція. Ринкова ціна.
  2. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  3. Адресна соціальна допомога
  4. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  5. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  6. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  7. Біоекономіка сільського господарства, основні напрями та тенденції розвитку.
  8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  9. Бутук О.І., Волкова Н.І. Макроекономіка: тренінг-курс. Навч. посіб. - К: Знання, 2007. - 235 с. - (Вища освіта XXI століття).
  10. Бутук О.І., Волкова Н.І. Макроекономіка: тренінг-курс. Навч. посіб. - К: Знання, 2007. - 235 с. - (Вища освіта XXI століття).
  11. Бутук О.І., Волкова Н.І. Макроекономіка: тренінг-курс. Навч. посіб. - К: Знання, 2007. - 235 с. - (Вища освіта XXI століття).
  12. Бутук О.І., Волкова Н.І. Макроекономіка: тренінг-курс. Навч. посіб. - К: Знання, 2007. - 235 с. - (Вища освіта XXI століття).




Переглядів: 359

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття для засвоєння | Природні ресурси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.