Проблеми формування ефективної еколого-економічної системи України

Як ми з’ясували, визначення головних цінностей народу та особливостей його ментальності є основою для моделювання як політичної, так і еколого-економічної системи. Ментальність визначає форму політичного правління, а політичне правління - тип еколого-економічної системи. Іґнорування ментальності народу, основних його цінностей та переконань веде до економічної та політичної неефективності держави, її занепаду. Яскравим свідченням цього є історія всіх імперій: чим сильніше панівна нація намагається нав’язати іншим свою систему цінностей та переконань, тим неефективнішими є ці спроби, тим більшим стає бажання пригноблених народів реалізувати систему своїх національних цінностей у власній незалежній державі. Отже, для міцної держави потрібно, щоб народ сприйняв і підтримав основні цілі.

Українська національна ментальність остаточно сформувалась під впливом східного християнства. Вона хоч і близька до кооперативно-групових цінностей характерних для Європи в цілому, проте відрізняється чіткою індивідуалістичною зорієнтованістю. Українець завжди почував себе частинкою громади і не протиставляв себе їй, оскільки демонструвати свої переваги над іншими було не гарно. Проте у власному господарюванні та побуті він виявляв свій цілковитий індивідуалізм. Українські національні цінності було би доречніше назвати індивідуалістсько-кооперативними. Особливості національної ментальності - індивідуалізм у праці та побуті і схильність до співпраці - були вміло використані у розвитку кооперативного руху в Західній Україні у 20-30-ті роки. Цей рух був настільки потужнім, що ми можемо говорити про існування у цей період основ власної економічної системи.^{^[311]}^[311]

Індивідуалістсько-кооперативні цінності передбачають і певну форму політичного правління. Вони несумісні з владою однієї політичної сили чи партії. Така ментальність потребує представництва при владі різних політичних сил у реальних пропорціях їх підтримки суспільством. Представники у парламенті від різних верств населення, що мають різні погляди беруть участь у прийнятті рішень і поділяють відповідальність за їх наслідки. Ця обставина не вимагає чіткого поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Таку співпрацю при владі ми спостерігали, аналізуючи політичні установи Німеччини та Франції.

Описана форма політичного правління визначає і певну еколого-економічну систему, для якої обов’язковою і недоторканою є приватна власність, вільний ринок, здатність держави ефективно впливати на екологічні проблеми, а головним мотивом діяльності є одержання прибутку. Вагомою перевагою такої еколого-економічної системи є можливість досягнення згоди між урядом, підприємцями і робітниками з питань загальнонаціональних цілей та пріоритетів. Для неї нехарактерними є антагонізми між суспільством та природою, робітниками та підприємцями, підприємцями та урядом. Такий тип системи Б.Гаврилишин називає узгодженим вільним підприємництвом і розглядає три її моделі: німецьку, французьку та японську.^{^[312]}^[312] Система цінностей, що сформувалась в Японії є дуже віддаленою від української, а, отже, не має практичного значення для останньої. Серед німецької та французької систем цінностей для українців ближча все ж таки французька, на побудову якої український уряд якраз і орієнтує свої еколого-економічні реформи.

Чи може бути французька модель орієнтиром для формування національної еколого-економічної системи України? Чи буде вона високоефективною? Для цього вона має відповідати двом вимогам:

1) населення повинно зростати повільно, для того, щоб поступово і без обмежень можна було б нагромаджувати капітал, нарощувати промислове виробництво, щоб відбувалась міґрація населення з сільського господарства у промисловість, підвищувалась продуктивність праці у промисловості, а через запровадження нових технологій і у сільському господарстві;

2) країна в економічному розвитку повинна прямувати до стадії масового споживання, на якій найвищим пріоритетом є задоволення індивідуальних потреб споживача в якісних і екологічно чистих продуктах, створення необхідної якості навколишнього середовища, що вимагає великої кількості "вільних підприємств", здатних і зацікавлених у досягненні цієї мети.^{^[313]}^[313]

Такі умови в Україні є. Отже, створення еколого-економічної системи узгодженого вільного підприємництва (близької до французької моделі) є не лише придатним для України, а й обіцяє бути високоефективним. Хоча слід пам’ятати, що жодна із високоефективних економічних систем, які існують в інших країнах, сліпо перенесена на український ґрунт, не обов’язково буде ефективною (а швидше навпаки).

Слід зазначити, що національна еколого-економічна система повинна враховувати насамперед національні особливості. Формування ефективної еколого-економічної системи в Україні можливе лише з урахуванням християнських цінностей, на яких базується національна ментальність, а також загальновизнаних народом цілей та пріоритетів. Воно є невіддільним від становлення політичної системи і опосередковане ним.

* * *

Аналізуючи головні типи сучасних еколого-економічних систем, шукаючи придатного для України прикладу для наслідування, можемо зробити такі висновки:

1. Система цінностей, що сформувалась в Україні є більше індивідуалістсько-кооперативно, ніж індивідуалістсько-конкуренційно зорієнтованою. Ця обставина змушує нас шукати "приклад для наслідування" у Західній Європі. Серед розглянутих європейських систем українці дуже несхожі на високоорганізованих та педантичних німців, ще більше вони відрізняються від "соціалістично" зорієнтованих шведів. Найближчою за системою національних цінностей (можливо спричиненою подібними природно-географічними факторами) є сьогодні для України відносно малоефективна (економічно та екологічно) Франція;

2. Система індивідуалістсько-кооперативних цінностей, яку ми зазначали вище, пов’язана з певною формою політичного правління - колеґіальною, що потребує пропорційного представлення різних політичних сил у парламенті і сильною президентською владою. Тільки таку політичну організацію влади носії індивідуалістсько-кооперативних цінностей можуть вважати справедливою, і тільки вона обіцяє бути політично ефективною;

3. Такі передумови роблять можливою орієнтацію економічних реформ та екологічної політики на еколого-економічну систему узгодженого вільного підприємництва. Така орієнтація, на нашу думку, зможе послабити відмінності в ментальності та системі цінностей, які історично сформувались між Заходом та Сходом України;

4. Еколого-економічну систему узгодженого вільного підприємництва у її французькій моделі Україна може взяти за основу для політико-економічного творення, оскільки, як показує досвід, сліпе запозичення "чужої" еколого-економічної моделі для реформування національної економіки є, як правило, неефективним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічні структури	\|	Порівняння економічних систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.