• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблеми формування ефективної еколого-економічної системи України

Як ми з’ясували, визначення головних цінностей народу та особли­востей його ментальності є основою для моделювання як політич­ної, так і еколого-економічної системи. Ментальність визна­чає фор­му політичного правління, а політичне правління - тип еколого-економічної системи. Іґнорування ментальності народу, основ­них його цінностей та переконань веде до економічної та політичної неефективності держави, її занепаду. Яскравим свідчен­ням цього є історія всіх імперій: чим сильніше панівна нація намагається нав’я­зати іншим свою систему цінностей та переко­нань, тим неефектив­нішими є ці спроби, тим більшим стає бажання пригноб­лених народів реалізувати систему своїх національних цін­ностей у власній незалежній державі. Отже, для міцної держави потрібно, щоб народ сприйняв і підтримав основні цілі.

Українська національна ментальність остаточно сформувалась під впливом східного християнства. Вона хоч і близька до коопера­тивно-групових цінностей характерних для Європи в цілому, проте відрізняється чіткою індивідуаліс­тичною зорієнтованістю. Украї­нець завжди почував себе частинкою громади і не протиставляв себе їй, оскільки демонструвати свої переваги над іншими було не гарно. Проте у власному господарюванні та побуті він виявляв свій цілковитий індивідуалізм. Українські національні цінності було би доречніше назвати індивідуалістсько-кооперативними. Особ­ли­вості національної ментальності - індивідуалізм у праці та побуті і схильність до співпраці - були вміло використані у розвитку кооперативного руху в Західній Україні у 20-30-ті роки. Цей рух був настільки потужнім, що ми можемо говорити про існування у цей період основ власної економічної системи.^[311][311]

Індивідуалістсько-кооперативні цінності передбачають і певну форму політичного правління. Вони несумісні з владою однієї політичної сили чи партії. Така ментальність потребує представництва при владі різних політичних сил у реальних пропорціях їх підтримки суспільством. Представники у парламенті від різних верств насе­лення, що мають різні погляди беруть участь у прийнятті рішень і поділяють відповідальність за їх наслідки. Ця обставина не вимагає чіткого поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Таку співпра­цю при владі ми спостерігали, аналізуючи політичні установи Німеччини та Франції.

Описана форма політичного правління визначає і певну еколо­го-економічну систему, для якої обов’язковою і недоторканою є приватна власність, вільний ринок, здатність держави ефективно вплива­ти на екологічні проблеми, а головним мотивом діяльності є одержання прибутку. Вагомою перевагою такої еколого-економічної системи є можливість досягнення згоди між урядом, підприємцями і робітниками з питань загальнонаціональних цілей та пріоритетів. Для неї нехарактерними є антагонізми між суспільством та природою, робітниками та підприємцями, підприємцями та урядом. Такий тип системи Б.Гаврилишин називає узгодженим вільним підприємництвом і розглядає три її моделі: німецьку, французьку та японську.^[312][312] Система цінностей, що сформувалась в Японії є дуже віддаленою від української, а, отже, не має практичного значення для останньої. Серед німецької та французької систем цінностей для українців ближча все ж таки французька, на побудову якої україн­ський уряд якраз і орієнтує свої еколого-економічні реформи.

Чи може бути французька модель орієнтиром для формування національної еколого-економічної системи України? Чи буде вона високоефективною? Для цього вона має відповідати двом вимогам:

1) населення повинно зростати повільно, для того, щоб поступово і без обмежень можна було б нагромаджувати капітал, нарощувати промислове виробництво, щоб відбувалась міґрація населення з сільського господарства у промисловість, підвищу­валась продуктивність праці у промисловості, а через запро­вадження нових технологій і у сільському господарстві;

2) країна в економічному розвитку повинна прямувати до стадії масового споживання, на якій найвищим пріоритетом є задоволення індивідуальних потреб споживача в якісних і екологічно чистих продуктах, створення необхідної якості навколишнього середовища, що вимагає великої кількості "вільних підприємств", здатних і зацікавлених у досягненні цієї мети.^[313][313]

Такі умови в Україні є. Отже, створення еколого-економічної системи узгодженого вільного підприємництва (близької до фран­цузь­кої моделі) є не лише придатним для України, а й обіцяє бути високоефективним. Хоча слід пам’ятати, що жодна із високо­ефективних економічних систем, які існують в інших країнах, сліпо перенесена на український ґрунт, не обов’язково буде ефективною (а швидше навпаки).

Слід зазначити, що національна еколого-економічна система повин­на враховувати насамперед національні особливості. Форму­вання ефективної еколого-економічної системи в Україні можливе лише з урахуванням християнських цінностей, на яких базується національна ментальність, а також загальновизнаних народом цілей та пріоритетів. Воно є невіддільним від становлення політичної системи і опосередковане ним.

* * *

Аналізуючи головні типи сучасних еколого-економічних систем, шукаючи придатного для України прикладу для наслідування, можемо зробити такі висновки:

1. Система цінностей, що сформувалась в Україні є більше індивідуалістсько-кооперативно, ніж індивідуалістсько-конкурен­ційно зорієн­то­ваною. Ця обставина змушує нас шукати "приклад для наслі­дування" у Західній Європі. Серед розглянутих євро­пейських систем українці дуже несхожі на високоорганізованих та педан­тичних німців, ще більше вони відрізняються від "соціа­лістично" зорієнтованих шведів. Найближчою за системою націо­нальних цін­ностей (можливо спричиненою подібними природно-геогра­фічними факторами) є сьогодні для України відносно мало­ефективна (еконо­мічно та екологічно) Франція;

2. Система індивідуалістсько-кооперативних цінностей, яку ми зазначали вище, пов’язана з певною формою політичного правління - колеґіаль­ною, що потребує пропорційного представлення різних політичних сил у парламенті і сильною президентською владою. Тільки таку політичну організацію влади носії індивідуалістсько-коопера­тивних цінностей можуть вважати справедливою, і тільки вона обіцяє бути політично ефективною;

3. Такі передумови роблять можливою орієнтацію економічних реформ та екологічної політики на еколого-економічну систему узгодженого вільного підприємництва. Така орієнтація, на нашу думку, зможе послабити відмінності в ментальності та системі цінностей, які історично сформувались між Заходом та Сходом України;

4. Еколого-економічну систему узгодженого вільного підпри­ємництва у її французькій моделі Україна може взяти за основу для політико-економічного творення, оскільки, як показує досвід, сліпе запозичення "чужої" еколого-економічної моделі для реформування національної економіки є, як правило, неефективним.

Читайте також:

1. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
2. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
7. III. Проблеми репатріації експатріантів
8. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
9. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
10. IV. Розподіл нервової системи
11. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
12. IV. Філогенез кровоносної системи

Переглядів: 403