• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наукові школи та концепції менеджменту: виникнення та еволюція.

Школа наукового управління (1900 – 1930 рр.):

Фредерік Тейлор, Франк та Ліліан Гільбрет, Генрі Форд, Генрі Гант, Гаррінгтон Емерсон, Гастєв О.К, Дунаєвський Ф.

Класична школа (адміністративно-бюрократичного підходу) (1910 –1940 рр.): Анрі Файоль, Макс Вебер, Ліндал Урвік, Шелдон А. Дюркгейм Е, Альфред П.Слоун, Кунц, О’Доннел, Джеймс Д.Муні, Парето В., Керженцев П.М., Гвішиані Д., Омаров А..

Рис.2. Індустріальний менеджмент

Таблиця 1. Еволюція управлінської думки (за М.Месконом)

Терміни часу	Тепер. Час
1. Школи в управлінні: - Наукове управління - Адміністративний підхід - Школи люд. стосунків - Наука про поведінку - Кількісні методи
2. Підхід до упр. як процесу
3. Системний підхід
4. Ситуаційний підхід

Неокласична школа (школа людських стосунків, школа руху за гуманні стосунки)(1920 –1950 рр.):

Мері Фол лет, Честер Барнард, Хьюго Мюнстерберг, Елтон Мейо, І. Геллерштейн, А. Толчинський, Дейл Карнегі.

Школа поведінських наук (наука про поведінку, біхевіористська школа)(1950 р. – до нашого часу):

Дуглас Мак-Грегор, Абрахам Маслоу, Туган- Барановський М., Фредерік Герцберг, Ренсіс Лайкерт, Роберт Блей, Джейн Мутон.

Емпірична школа (школа науки управління, кількісна школа, прагматична школа)(1950 р – до нашого часу):

Друкер П., Девіс Р., Ньюмен Л., Санталайнен Т., Уотермен Р., Міллер Д., Лі Як Кока, Марч Д., Саймон Г., Довгань, В.Пензеник.

Еволюція управлінської думки (за М.Месконом)( Таблиця 1.):

Основними факторами розвитку менеджменту вважаються, перш за все, такі:

1. Поява великої кількості різноманітних підприємств, організацій зумовили необхідність підтримувати між ними зв`язки, узгоджувати діяльність.

2. Нестабільність та конкуренція зумовили професійний підхід до управлінської діяльності.

3. Укрупнення підприємств зумовило збільшення та складність управлінських завдань.

4. Постійно зростаючі вимоги до управління підприємством зумовило власників шукати високопрофесійні менеджерські кадри, які б управляли ефективно, послуговуючись науковими засадами, кращим наявним досвідом, проявляючи творчість та майстерність у повсякденній діяльності.

1. Школа наукового управління (1900 - 1930 рр.)

Термін “наукове управління” ввів Ф.У. Тейлор. Саме Тейлор вважається батьком наукового менеджменту. Його дослідження проблем наукової організації виробництва стали по суті першою спробою створити окрему науку управління. Його твори, насамперед, “Наукова організація праці”, поклали початок розвитку менеджменту в США, а потім і в інших країнах.

Система наукової організації праці Тейлора побудована на п’яти основних принципах:

1. Науковий вибір працівників (робітників).

- Розробив тести для перевірки здатності робітників виконувати ті чи інші види робіт.

- Розробив тести для інспектування якості роботи та продукції.

- Розробив тести на вивчення особистих здібностей працівників.

2. Наукове вивчення робітників та їх навчання для досягнення максимальної ефективності праці.

3. Спеціалізація роботи.

4. Важливість мотиву заробітної платні, преміювання.

5. Справедливий розподіл відповідальності між робітниками і керівниками.

Хоча у центрі уваги Ф. Тейлора було управління підприємствами, він вважав що ті ж принципи можуть бути застосовані до всіх видів соціального управління.

Задачі управлінняТейлор Ф. вбачав у тому, щоб:

- розділити рівномірно роботу між виконавцями згідно з їх здібностями;

- визначити чітко завдання;

- встановити раціональні технології; навчити їм робітників і домагатись, щоб їх використовували; щоб ніхто не працював з “прохолодою”;

- матеріально заохочувати за якісне виконання завдання і одночасно встановити систему штрафів за непродуктивну роботу.

Тейлор вважав, що працівник не повинен думати, як йому робити, не повинен вільно використовувати методи роботи та інструменти. Все це повинно чітко визначатись адміністрацією. Сутність тейлоризму, як теорії наукового управління, полягає у жорсткій регламентації трудових процесів, у компетентному керівництві та дієвій системі матеріального стимулювання. Систему Тейлора іноді називали науковою основою вичавлювання поту з огляду на такі суттєві недоліки:

- механіцизм у трактуванні процесів управління (людина як додаток до машини);

- встановлення норм з надмірною інтенсивністю праці;

- теорія орієнтована на функціонування, а не на розвиток організації;

- численні закони, принципи, правила, формули заміняли особисту думку людини;

- вчення базувалось на примітивній поведінці людини.

Надбання Тейлора і його теорії полягає в тому що:

- він довів, що управління на наукових засадах дозволяє отримувати кращі результати, ніж управління “здорового глузду”;

- вчення породило широкий “рух за наукове управління”;

- вперше було доведено, що основні інтереси керівників і робітників збігаються;

- заклав основу раціонального управління.

Розвиток школи наукового управління забезпечували дослідження Франка Гільбрет та Ліліан Гілбрет.

Вони досліджували проблеми стомлюваності, рухової активності, шляхи покращення загального стану працівника, робоче місце. Ліліан Гілбрет (як перша жінка, що підгодовувала тези по психології на ступінь доктора філософії в США) зосередила увагу на науковому доборі, навчанні та розподілі службовців. Вона вже не ігнорувала (як Тейлор) людський фактор. Відтак вчення Л.Гілбрет стало своєрідним місточком між точним управлінням часом, рухами, процесами, організацією діяльності та керівництвом персоналом.

Генрі Форд вважається одним із творців менеджменту автомобілебудівної галузі. Саме йому належить ідея конвеєрної організації праці. До основних постулатів його теорії відносяться:

-централізація управління на основі чіткої вертикальної організації об’єднання підприємств, що входять до ланцюга виготовлення автомобіля;

-глибокий поділ праці на основі високого рівня професіоналізму працівників конвеєрного виробництва;

- розвиток стандартизації у виробництві автомобілів, що дозволить випускати різні моделі;

-постійне вдосконалення управління виробництвом.

Генрі Гант:

Заслугою слід вважати обгрунтування необхідності виокремити управління як окрему сферу діяльності, яку необхідно науково досліджувати. Заклав основи теорії лідерства в управлінні.

Гаррінгтон Емерсон ставить питання про раціоналізацію будь-якої людської діяльності і пропонує методи дослідження її максимальної ефективності. Основні положення Емерсона викладенні в його книзі “Дванадцять принципів продуктивності” (1912 рік). Заслугою є змалювання штабного підходу до управління, в основі якого лежать наступні принципи:

1. чітко поставленні ідеали або цілі;

2. здоровий глузд;

3. компетентна консультація;

4. дисципліна;

5. справедливе ставлення до персоналу;

6. швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік;

7. диспетчерування;

8. норми та розклади;

9. нормалізація умов;

10. нормування операцій;

11. писані стандартні інструкції;

12. винагорода за продуктивність.

Ф. Джильберт написав роботу “Азбука наукової організації праці” (1924 р.), в якій виокремив основні поняття наукової організації праці: вивчення елементів часу та рухів; робоча норма та робочі інструкційні картки. Окрім цього, він визначає принципи НОП:

- Безпека підприємства.

- Спеціалізація робітників.

- Пристосування роботи та її вибір.

- Створення робітничого ринку.

- Гігієна робітника.

- Темп роботи.

- Навчання працівників.

- Підвищення робітників у розрядах.

- Особиста свобода робітників.

- Шляхи до організації праці винахідників.

У складі СРСР ми не пройшли школу наукового управління, оскільки “тейлоризм” був відкинутий, як “наукова система вичавлювання поту”. Але не відгукнутися на появу науки управління за рубежем радянська держава не могла. Тому було проведено дві конференції з проблеми наукової організації праці, результатом яких став висновок, що в умовах механізації виробництва вивчати теорію управління зайве.

Проте у цей час створюється інститут для розробки наукових методів організації праці. У Москві Центральний інститут праці при ВЦРПС організував Гастєв Олексій Капітонович і керував ним до 1938 року. Робота інституту та публікації вченого грунтувалися на ідеї упорядкування праці кожного робітника.

У статті “Як треба працювати” (1921 р.) О.К. Гастєв пропонує 16 правил організації власної праці та робочого місця, як-то:

- спочатку продумай усю роботу досконально;

- приготуй увесь потрібний інструмент і пристосування;

- прибери з робочого місця все зайве, витри бруд і т.д.

У статті “Як винаходити” він вітає невгомонну творчу волю та винахідництво, змальовує стадії винахідництва (задум – модель – конструкція – товар).

Публікації О.К. Гастєва про НОП стали теоретичною основного цілого наукового напрямку досліджень в галузі управління (“Що таке НОП?”, “Основні питання НОП”). Вчений пов’язував питання НОП з культурою організації (”Організація і культура”).

Директор Харківського інституту праці Ф. Дунаєвський розробив теорію “адміністративної місткості”. Він вперше дав поняття нормі керованості управляючого.

Читайте також:

1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. XVII ст.). Виникнення козацтва.
5. А).Наукові товариства.
6. А)нові школи
7. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
8. Альтернативні школи другої половини XX століття
9. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом
10. Аналіз ризику виникнення небезпеки
11. Аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами її виникнення
12. Б). Наукові школи.

Переглядів: 2450