Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.
Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах так і на планеті в цілому є забруднення навколишнього середовища.
Природне забруднення має розподільчий (космічний пил, який практично не впливає на оточуюче середовище) або тимчасовий стихійний характер (пожежі, виверження вулканів). Рівень забруднення атмосфери в глобальному масштабі при цьому, як правило, залишається фоновим.
Антропогенне забрудненняхарактеризується численністю видів та джерел внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів.
Забруднення атмосфери
Атмосфера забруднюється аерозолями важких металів, синтетичними сполуками, радіоактивними та канцерогенними речовинами — їх понад 500. Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють атмосферу є оксид вуглецю СО, двоокис вуглецю (вуглекислий газ) СО2, двоокис сірки SO2, оксид азоту NO2, вуглеводні CnHm, пил.
Основними фізико-хімічними характеристиками забруднювачів повітря є їх хімічний склад та щільність, а для газоподібних речовин їх леткість (швидкість випаровування), пружність та тиск пари, температура кипіння. Масова концентрація всіх викидів вимірюється в мг/м3 та приводиться до нормальних умов, тобто 20ºС і 760 мм ртутного стовпчика.
Ù Парниковий ефект — глобальне потепління клімату.
Ù Утворення озонових дір.
Ù Зменшення прозорості атмосфери та збільшення хмарності.
Ù Смог.
Ù Кислотні дощі.
Ù Корозія металевих конструкцій.
Ù
Порушення фотозахисту рослин.
ü Зниження загального імунітету організму та підвищення вразливості організму до інфекцій.
ü Підвищення дитячої захворюваності.
ü Поширення хронічних захворювань: бронхіту, рахіту.