Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Найчастише антоніми спостерігаються серед іменників, прикметників і прислівників (розумний – дурний).
Пароніми – це слова які мають подібність у морфологічній будові але розрізняються за значенням. При вивченні паронімів основну увагу слід приділяти саме змістовій відмінності. Пароніми поділяються на групи:
За характером смислових зв´язків:
А) синомімічні пароніми (важкий – тяжкий)
Б) антонімічні пароніми (еміграція – міграція)
В) теметичні пароніми (компанія – кампанія)
Г) такі, що мають сематичну близькість (витрати – затрати; вирізняти – відрізняти; особовий – особистий)
На основі паронімів побудовані художній троб, художня фігура – паронімізація ( на Миколи і ніколи), каламбури утворені на основі українських і російських слів (лихий – ліхой; глухий – глухой; удавитись – удавітса).