Синоніми - слова тотожні або близькі за значенням, але різні за зву-
чанням. Синонімія - одне з цікавих мовних явищ, яке безпосередньо пов'язане з багатством і різноманітністю словникового складу мови.
Точність і виразність змісту документа часто залежить від того, наскільки
правильно і доречно дібрані слова. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово, уникнути неоднозначного тлумачення висловлення та зберегти нейтральний тон.
Синоніми за своїм значенням об’єднуються в синонімічні ряди, до яких
входять слова однієї частини мови. У синонімічному ряді є головне слово – воно стилістично нейтральне: говорити, казати, мовити, розмовляти, шепотіти, бубоніти; допитати, вивідати, дістати відомості.
Розрізняють: лексичні синоніми – такі, що мають відмінності у значенні:
відкривати – відчиняти, громадський – суспільний, розглядати – аналізувати.
Серед лексичних виділяються стилістичні синоніми: говорити – бала-
кати, жінка – дружина, йти – крокувати, родина - сім’я.
Семантичні – що мають відмінні значення: білет – квиток, робітник –
працівник – співробітник, замісник – заступник, запитання – питання, збірник
– збірка – зібрання, положення – стан – становище, відносини – стосунки, від-
ношення – ставлення, скоро – швидко, тепер – нині – сьогодні – зараз, авторитет - престиж.
Так наприклад, робітник - людина, що працює на промисловому підпри-
ємстві; працівник - ширше поняття ніж робітник (газетний працівник, торго-
вельний працівник); співробітник - компонент назви посади (старший науковий співробітник, співробітник відділу). Усі три слова позначають працюючу людину, але за кожним із них закріплена певна сфера вживання.
Українська мова має абсолютні синоніми: здобуток – досягнення – заво-