Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Дані, отримані в результаті визначення предмета, фіксуються в облікових документах і науково-довідковому апараті музейних фондів.

Вивчення музейнихпредметів складаєтьсяз трьох послідовних етапів - атрибуції предметів, їхньої класифікації і систематизації, а потім інтерпретації.

Атрибуція, або визначення ставить своєю задачею виявити властиві предметові ознаки - фізичні властивості, функціональне призначення, історію походження і побуту. Для цього встановлюється матеріал і спосіб виготовлення предмета (ручне, механічне, кування, карбування, лиття, живопис, гравюра, літографія, лист, печатка й ін.), колір, форма, розмір, вага (у випадку з предметами нумізматики і предметами з дорогоцінних металів), пристрій, авторство, стилістичні особливості, час і місце створення і побутування предмета, його соціальна, етнічна, меморіальна приналежність. Для образотворчих, письмових, фонічних, фото- і кіно- джерел визначаються також тема і сюжет. У ході атрибуції розшифровуються написи, клейма, марки й інші нанесені на предмет знаки, визначається ступінь його схоронності й описуються наявні на ньому ушкодження.

У процесі визначення музейного предмета виробляється зіставлення усіх властивих йому ознак, він порівнюється з іншими аналогічними і родинними йому предметами. У цій роботі велику допомогу робить наукова і довідкова література — монографії, довідники, каталоги, путівники. Існують також видання, спеціально призначені для допомоги у визначенні предметів — визначники. Вони являють собою ілюстровані видання, у яких виділені й описані ознаки, властивій тій або іншій групі родинних предметів. Одні визначники описують предмети, родинні по матеріалі, інші описують ознаки предметів, родинних по призначенню або середовищу побутування.

Наступний етап вивчення музейних предметів - класифікація і систематизація - покликаний установити взаємозв'язку предметів. Класифікація полягає в розподілі на групи по ознаках споріднення і розходження всього обсягу потрібних музеєві предметів. Вона здійснюється по класифікаційних схемах, розробленим самим музеєм, і охоплює не тільки наявні в музеї предмети, але і ті, котрі повинні в ньому бути. Тим самим вона виявляє існуючі пробіли в музейних зборах.

Метою класифікації може бути поступовий розподіл предметів на групи у відповідності з всіма істотними ознаками (загальна класифікація) або по одному з них (приватна класифікація). У залежності від вибраного принципу це буде хронологічна(за часом створення або побутування предметів) абогеографічна (по місцю створення або побутування предметів), авторська, або іменна (поєднує предмети, що відносяться до однієї особи), тематична (установлює відношення до тем профільної дисципліни) або предметна (групує предмети по призначенню або сюжетові) класифікація.

На основі прийнятих музеєм класифікацій здійснюється систематизація, тобто угруповання реально існуючих у музейних зібраннях предметів за допомогою карток або сучасних електронних засобів систематизації і збереження наукової інформації. Створюється система каталогів, що відповідають класифікаційній схемі.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ocнoвнi визначення здоров'я
  5. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
  6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  7. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  9. Алгоритм розрахунку апаратів псевдозрідженого шару.
  10. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
  11. Аналіз результатів за відхиленнями
  12. Аналіз результатів національного виробництва.




Переглядів: 569

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
НАУКОВО-ФОНДОВА РОБОТА | Комплектування фондів музею

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.