Групи слів за їх лексичним значенням (синоніми, омоніми, пароніми) в науковому та офіційно-діловому стилях

У високорозвинених мовах, таких, як українська, налічуються сотні тисяч слів. Щоб можна було вільно користуватися таким багатством, воно повинно бути певним чином впорядковане, систематизоване.

Систематизація лексики утруднюється тим, що вона відбиває позамовну дійсність, яка не завжди усвідомлюється нами як система.

Групувати слова можна по-різному, за різними критеріями:

1. за лексичним значенням (синоніми, омоніми, пароніми);

2. за стилістичною приналежністю (лексика стилістично нейтральна та стилістично маркована, напр., терміни, історизми, неологізми тощо);

3. за походженням (питомо українська лексика та лексичні запозичення з різних мов).

Синоніми– це різні за звучанням слова, що мають тотожне значення або відрізняються відтінками значень: властивий - притаманний, проживати – мешкати.

Групи синонімів:

1. лексичні(семантичні, поняттєві) – ті, що відрізняються смисловими відтінками: здібний, обдарований, талановитий; відомий, видатний, славетний;

2. стилістичні – ті, що різняться стилістичним й емоційним забарвленням: читальний зал (офіц. мова) – читалка (розмов.); рекомендувати (наук. літ-ра) – радити (розмов.);

3. абсолютнісиноніми не відрізняються значенням і належать до стилістично нейтральної лексики: процент, відсоток; екземпляр, примірник; тираж, наклад.

Тексти наукового та офіційно-ділового стилів потребують однозначності, через це точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували певний документ або науковий текст.

Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській – кілька. Деякі слова відрізняються тільки префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Володіти синонімічним багатством мови – значить уміти:

- уникнути малозрозумілого, особливо іншомовного, слова;

- уникнути невиправданого повторення того самого слова;

- знайти слово з певним забарвленням, відтінком у значенні;

- відшукати найвлучніше слово;

- якнайточніше сформулювати і висловити думку.

Наводимо приклади синонімів, що найчастіше вживаються у професійному спілкуванні.

У науковому стилі:

1. абсолютний – цілковитий, повний; безумовний (принцип), неосяжний, тотальний, співвідносний;

2. обгрунтований – аргументований, вмотивований, небезпідставний;

3. опонент – супротивник (у полеміці); конкурент (на виборах); суперник, антагоніст (непримиренний).

В офіційно-діловому стилі:

1. адміністрація, керівництво (штат), начальство; шефи, аппарат (збірне); управління, уряд; урядування (дія), адміністрування.

2. обрахунок, підрахунок, обчислення; калькуляція (собівартості); кошторис (документ);

3. пакт, угода;

4. патент, право, свідоцтво;

5. погоджувати, узгоджувати, координувати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття лексики. Слово як одиниця мови	\|	Квиток. Білет.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.