Ділове спілкування – це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання розв’язати конкретні проблеми. Спілкування слід вважати діловим, якщо його визначальним змістом виступає спільна професійна діяльність.
Засадами ділового спілкування є етичні норми та правила ділових взаємовідносин, знання й уміння, пов’язані з обміном інформацією, використанням способів та засобів взаємовпливу і взаєморозуміння.
Професійне спілкування формується в умовах конкретної діяльності, тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є важливою частиною, засобом цієї діяльності.
Ділове спілкування передбачає:
– отримати, надати необхідну інформацію або обмінятися нею;
– домовитися про питання, яке цікавить співрозмовників;
– переконати партнера у правильності рішення, яке приймається, вигоді вибраного способу дії тощо;
– встановити контакт, ділові стосунки, дотримуючись при цьому відповідного статусу і ролі.
Метою ділового спілкування є взаєморозуміння, справа, діяльність, результат і продуктивна співпраця.
Існують такі види ділового спілкування:
1. Говорити, в тому числі компліменти, добре публічно виступати, проводити ділові бесіди, вміло давати усні розпорядження;
2. Читати, в тому числі володіти технікою швидкого читання.
3. Писати, в тому числі і листи, які принесуть “позитивний результат”.