Під час роботи над діловими паперами не можна нехтувати основними правилами скорочення слів і словосполучень.
Графічні скорочення вимовляються повністю, а скорочуються лише на письмі.
· Графічні скорочення (окрім стандартних скорочень значень метричних мір: м - метр, мм - міліметр, см - сантиметр тощо) пишуться з крапками на місці скорочення.
· Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал).
· Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, а також на м’який знак. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
· При збігові двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін. робота (змінна робота), відмін. навчання(відмінне навчання).
· При збігові двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн.(мідний); висот., висотн. (висотний).
· Користуватися слід загальноприйнятими стандартними скороченнями.
· Якщо скорочення у вашому тексті є новотвором, то після першого його використання в дужках слід навести повну форму.
· Використання скорочення одиниць виміру, фізичних одиниць, знаків (параграф, номер, відсоток), якщо вони без цифр і не в таблицях, є порушенням норм ділового письма.
· Слід уникати: однозвучності з іншими абревіатурами, скорочень у назвах держав, найвищих державних посад, закладів, звань (окрім загальноприйнятих), “авторських скорочень”.
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
акад. – академік
пор. - порівняй, порівняйте
вид. – видання
обл. - область
див. – дивись
оз. - озеро
доц. – доцент
ім. - імені
проф. – професор
і т. д. - і так далі
р. - рік, річка
і под. - і подібне
рр. – роки
і т. ін. - і таке інше
с. - село, сторінка
та ін. - та інше
ст. - станція, століття
напр. - наприклад
т. – том
н.е. - нашої ери
тт. – томи
грн. - гривня
до н.е. - до нашої ери
о. - остров
Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. [14]