Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Культура давніх слов’ян.

Період становлення слов`янства можна умовно поділити на два етапи. Перший – виділення праслов`ян із сукупності староєвропейського населення, другий – формування слов`янських етнічних груп з елементами культурно-мов-ної диференціації. Процеси формування на території України великих слов`ян-ських племінних союзів підтверджується писемними, археологічними та лінгві-стичними джерелами, що доповнюють одне одне. Можна не сумніватися в то-му, що складовим компонентом племінних груп східних слов`ян у У – УІ ст. були й предки українського народу.

Зародження усіх слов`янських народів, у тому числі й українського, припа- дає на епоху Великого переселення народів. Саме Україна була вихідною тери -торією розселення слов`ян у УІ – УІІ ст. Історичне значення Великого пересе-лення народів, що охопило і слов`янський світ,полягає в тому, що воно започат-кувало поділ слов`ян на ті етнічні групи, які заклали підвалини процесів фор-мування сучасних слов`янських народів.

Починаючи з УІІІ – Х ст. нам не відомі економічні, воєнні потрясіння, які б призвели до повної заміни населення лісостепової частини України. Населен-ня цього великого регіону поступово стає рушійною силою процесів, в резуль-таті яких утворюється Київська держава, а з розпадом імперії Рюриковичів ви-никає українська народність.

Важливою частиною слов`нського етногенезу є питання походження мови. Мовознавці багато зробили для реконструкції загальнослов`янської мови. Кро-пітка праця великих колективів дослідників різних країн дозволила відтворити праслов`янську лексику, виділити найдавніший шар сучасних слов`янських мов. Нині праслов`янську мову за кількістю та певністю реконструйованих елементів можна порівняти з латинською по відношенню до романських.

Встановлено, що слов`янські мови належать до індоєвропейської мовної сім`ї, куди крім них входять балтські, германські, грецька, вірменська, албансь-

 

-12-

ка та інші мови, що були поширені у давнину. Слов`янська мова належить до числа наймолодших у індоєвропейській сім`ї.

Духовна культура давніх слов`ян. Говорячи про духовну культуру давніх слов`ян, ми маємо на увазі весь комплекс їх міфологічних уявлень, який у літе-ратурі отримав назву слов`янського язичництва. Суть язичництва полягала в обожненні природи, поклонінні сонцю, небу, воді та землі, вітру, деревам, каме-ням тощо, у різних байках, віруваннях, святах та звичаях, створенних і впровад-жених на підставі цього обожнення природи.

Важливим джерелом для вивчення міфології слов`ян є ідоли, які ставилися на святилищах. Ідоли виготовлялися переважно з дерева. Проте такі ідоли до на-

ших днів не збереглися. До нашого часу дійшли тільки виконані з каменю. Най-відомішим з них є так званий Збруцький ідол, виявлений у р. Збруч біля села Личківці Тернопольської області у 1848 р. Це чотигранний стовп заввишки 2,67 м, розділенний на три нерівні частини (пояси) по вертикалі.

Верхня частина (160 см) заповнена чотирма фігурами божеств, увінчаних однією дзвоноподібною шапкою з відігнутими крисами. На лицьовій стороні зображено жіноче божество. У правій руці воно тримає ріг, тонким кінцем до низу. Ліва рука зігнута у лікті та прилягає до середини живота. З-під довгого одягу виглядають ноги. На поясі фігури бічної грані зображено підвішену на двох ременях криву шаблю під якою на одязі бога-воїна розміщено коня з голо-вою, повернутою ліворуч. На третій грані стовпа жіноче божество тримає в ру-ках кільце. Зображення людини на четвертій грані не має якихось ознак.

На середній частині стовпа (висота 40 см) чергуються зображення жінок і чоловіків. Біля лівого плеча жінки на одній з граней видно маленьку людську постать з розведеними руками, які ніби-то підтримують середній і верхній яру-си.

Існує велика кількість гіпотез відносно розгадки або інтерпретації сюжету Збруцького ідола.

На нашу думку, найповніше загальний космогонічний зміст ідола і зобра-жень на кожній з чотирьох граней розшифровано Б. О. Рибаковим. Витвір із Збруча, згідне з його інтерпретацією, символізує розподіл Всесвіту на небо – світ богів; землю – світ людей і підземний світ, таємничі мешканці якого три- мають на собі землю. Головне місце серед зображень верхнього ярусу займає богиня родючості з рогом добробуту. Ліворуч від неї – бог-воїн з шаблею – Пе-рун. Дві останні фігури із суворими очима, що підтверджує їх неземне поход-ження, також належать до основних богів слов`ян. У середньому ярусі – земля з хороводом жінок та чоловіків, що взялися за руки. У нижньому ярусі – підземні боги.

Велику роль у міфологічних уявленнях слов`ян відігравала вода (річки, озе-ра, джерела). Слов`янські святилища завжди розміщувалися поблизу води. Обо-жнюючи воду, людина приписувала їй особливу животворність. Весняні й літні народні свята завжди супроводжувалися купанням або обливанням, що вказує на віру в животворну, очищувальну силу води. Інша властивість води – спону-кання родючості, запліднення. Тому давні слов`яни молилися воді та приносили

-13-

їй свої жертви. Звичай кидання у воду дрібних монет, що існує й сьогодні – від-гук прадавніх жертвоприношень.

Однак найбільш слов`яни, як і інші давні народи, обожнювали вогонь, який пов`язувався із сонцем та блискавкою, що давали тепло та посилали дощ. Культ вогню у слов`ян – прадавній. Писемні джерела повідомлюють, що люди здавна поклонялися Сварожичу – богу вогню, неба, сонця. Останнє в уявленні слов`ян є великим, божим вогнищем. З поховальних джерел відомо, що слов`яни вважали вогонь очищувальною силою.

У загальному культі природи у слов`ян найбільш широко був розповсюдже- ний культ дерев, гаїв, священих тварин. Відома символіка дерева життя та кос-

мічного дерева, яке сягає корінням підземного світу, а верхівкою – неба. Серед дерев для слов`ян найбільше значення мав дуб. Людей вражали його велич, міц- ність, тривалість життя. Напевно тому, що в дуб найчастіше вдаряє блискавка, слов`яни вважали його перуновим деревом. Про зв`язок дуба з культом Перуна нам відомо з давньо-руських літописів.

Аналіз археологічних джерел дозволяє зробити висновок, що давні слов`я- ни мали досить розвинену і глибоку язичницьку міфологію і організовані форми культу. Економічною основою життя цих людей було хліборобство і тваринниц-тво, що визначало характер язичницьких вірувань.

Глибинні традиції багатьох культурних явищ чітко виступають і на етапі політичного буття східних слов`ян, коли вони створили одну з найбільших і мо-гутніх держав середньовічної Європи – Київську Русь.

Перше тисячоліття нової ери для розвитку української культури було спов-нене рядом подій історичної ваги: виникнення Києва – „матері міст руських”; об`єднання східнослов`янських племен і утворення держави – Київської Русі; переможні походи руських князів та розширення державних кордонів; небувале піднесення культури від безпосереднього спілкування з хозарами, половцями, Візантією та іншими народами; і, нарешті, запрвадження християнства. Все це разом поставило український народ та його культуру в один ряд з іншими ви-сокорозвиненими народами та культурами Європи і світу.


Читайте також:

  1. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  2. Боги стародавніх слов'ян
  3. Бондарихінська культура
  4. Варіанти акультураційних стратегій
  5. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  6. Витоки української культури. Культура Київської Русі.
  7. Всемирная история: учебник для вузов / под ред. Г.Б. Поляка, – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 2000. – 496 с.
  8. Г. Культура.
  9. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
  10. Давньоєгипетська культура
  11. ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ І КУЛЬТУРА МИРУ: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
  12. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.




Переглядів: 11707

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Культура населення скіфо-сарматського часу. | Переяславська рада і «Березневі статті» Б. Хмельницького 1654 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.