• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами

ЗАХИСТ ТА ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

ЛЕКЦІЯ 5, 6.

5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами.

5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості.

5.3. Ліквідація наслідків зараження РР, ХОР та БЗ.

5.1.1. Зараження харчової сировини і готової продукції радіоактивними речовинами

Під час аварій на радіаційно небезпечних об’єктах і ядерних вибухів радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом, опадами на місцевість, утворюючи значні зони радіоактивного забруднення, небезпечні для людей і довкілля.

Ступінь радіоактивної небезпеки визначається:

- кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище;

- відстанню від місця аварії до населеного пункту;

- метеорологічними умовами та порою року під час аварії.

Радіоактивному забрудненню під час радіаційної аварії можуть піддатись об'єкти харчової промисловості, на яких переробляються (зберігаються) різні харчові продукти. Зараження харчових підприємств може призвести до радіаційного ураження великої кількості людей. Ця обставина вимагає від штабу і служб ЦО підприємства організації надійного захисту продуктів харчування, сировини і води на всіх етапах їх технологічного перероблення і реалізації.

Для обґрунтованого і ефективного проведення захисних заходів потрібно знати можливий механізм забруднення сировини (рослинного і тваринного походження), різних видів харчових продуктів та води.

Забруднення харчових продуктів може бути поверхневе (пряме) і структурне (біологічне).

Поверхневе забруднення може бути аерозольним і контактним. Поверхневе контактне забруднення може бути адгезійним та глибинним. Адгезійне забруднення зумовлене прилипанням радіоактивних частинок, а глибинне зумовлене процесами абсорбції, іонного обміну та дифузії. Поверхневе аерозольне забруднення відбувається у перший період після аварії. Воно виникає в результаті осідання радіонуклідів на поверхню овочів, фруктів, злаків, обладнання та інші предмети, якщо вони не мають герметичної упа­ковки або укриття.

Найбільша кількість радіоактивних речовин (РР) затримується в суцвіттях. Форма суцвіття злакових сприяє максимальному затриманню РР. У зв’язку з цим продукти із зернових слід віднести до основних джерел забруднення раціону. Причому, чим грубіший помел, тим більше радіонуклідів зберігається у хлібопродуктах. РР можуть осідати на рослини і з опадами. Забруднення продуктів харчу­вання РР відбувається також в результаті їх оброблення на забрудне­ному обладнанні, під час транспортування, пакування в забруднену тару. РР, що осідають на поверхню непористих матеріалів, забруд­нюють їх поверхневі шари. Щільні пористі продукти забруднюються на глибину зовнішнього шару пор (хліб, сухарі, макаронні вироби). Незахищене зерно (пшениця, ячмінь, жито, рис) та інші зернові про­дукти і зернисті матеріали під час вільного осідання РР на них уража­ються на глибину 4-6 см, цукор - до 2 см. Зерно у тканинних мішках забруднюється на глибину - 3-5 см, борошно - на 1-2 см. Забрудню­ються ті мішки, які лежать у верхньому ряду штабеля або по пери­метру. Борошно, вироблене із зараженого зерна, буде заражене по всій масі. М’ясо, риба, овочі, фрукти забруднюються РР з поверхні, але радіоактивні частинки прилипають до них досить міцно. Цукро­вий буряк забруднюється у верхніх шарах кагатів.

Структурний (біологічний) шлях потрапляння РР в продукти харчування рослинного та тваринного походження відбувається у всі наступні роки після випадіння РР.

Сs-137 - 36 % - з овочами, 32 -з молоком, 10-з м'ясом, 7-з рибою, 15 % - з іншими продуктами. Радіонукліди, які випали на поверхню ґрунту протягом довгих років залишаються у її верхньому шарі на глибині до 10 см, де зосе­реджується 85-90 % цезію - 137 і стронцію - 90. На орній землі радіонукліди розподіляються на всю глибину оранки (20-30 см). З ґрунту через кореневу систему сільськогосподарські рослини засвоюють радіо­нукліди, розчинені у воді. Найбільшу небезпеку в перший період (3-4 тижні після аварії) являють радіонукліди: йоду - 131 (Т1/2 = 8,05 діб і йоду - 132 (Т1/2 = 2,3 год), стронцію - 89 (Т1/2 = 52,7 діб), рутенію -103 (Т1/2 = 39,4 діб) і ще 8-10 короткоживучих радіонуклідів, які швидко розпадаються. У наступний період триває активна дія добре розчинних у рідині організму і довгоіснуючих радіонуклідів: цезію -134, 137 (Т1/2 - 2,1 року і 30 років відповідно), стронцію - 90 (Т1/2 = = 27,7 року). Радіонукліди цезію і стронцію за своїми хімічними властиво­стями близькі відповідно до калію та кальцію і циркулюють у біосфері разом з цими елементами. Забруднені радіонуклідами сільськогосподарські культури є джерелом внутрішнього опромінення як тварин, так і люди­ни. Забійні тварини, що вживали забруднені корми є джерелом внутріш­нього опромінення людей, які вживають м'ясопродукти, одержані від них. Молочні тварини будуть джерелом забруднення через молоко.

5.1.2. Зараження харчової сировини і готової продукції отруйними і сильнодіючими отруйними речовинами

Отруйні речовини викликають небезпеку при зараженні незахищеного продовольства, води, фуражу у всіх варіантах їх застосування - крапельному рідкому, твердому (у вигляді аерозолю, туману, диму) і в газоподібному (пароподібному) стані.

Слід підкреслити, що глибина проникнення отруйних речовин у продукти харчування, особливо сипучі, в декілька разів більша, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твердих жирах, вершковому маслі, комбіжирі, маргарині вона поступово збільшується. У рослинних оліях краплі отруйних речовин і аерозолі розчиняються і можуть розповсюджуватись на всю масу.

Пари отруйних речовин легко проникають з повітрям через нещільності приміщень, негерметичну тару та упаковку і концентруються: в борошні, крупі, картоплі, овочах — у зовнішньому шарі; в хлібі — головним чином у шкуринці, в солі, цукровому піску; - в більш глибинних шарах; — у м'ясі вони заражають, у першу чергу, ділянки, покриті жиром.

Зараження отруйними і сильнодіючими отруйними речовинами довкілля, харчової сировини, готової продукції та води (вододжерел) залежить від:

- виду застосованої отрути, що потрапила в довкіл­ля після аварії;

- агрегатного стану (газ, пари, аерозоль);

- виду харчових про­дуктів і умов їх зберігання (в цеху, на складі та ін.).

Небезпечним є зараження отруйними речовинами (ОР), які мають значну стійкість (зберігають тривалий час вражаючу дію) і можуть проникати на певну глибину у різні продукти. Найбільш небезпечними щодо цього є стійкі ОР: Ві-ікс, зарин, зоман (група фосфорорганічних отруйних речовин - ФОР), іприт, синильна кислота і деякі СДОР, які добре сорбуються зерном, борошном, цукром, сіллю та можуть зберігати вражаючу дію довгий час (тижні, місяці).

Зараження води залежить від типу ОР та характеру водоймища (вододжерела). Іприт після потрапляння у воду утворює на воді мас­ляну плівку. У колодязі, озері, ставку, відкритій місткості з водою іприт поступово осідає на дно і дегазується. Стійкість іприту у воді: влітку - до 1 год., навесні та восени - 4-6 год., взимку - 14-16 год. Зарин та зоман зберігають вражаючу дію влітку від кількох днів, до тижня, у холодну пору - місяці.

Забійні тварини та птахи можуть заражатись ОР під час транспортування або на переробному підприємстві, якщо вони утримуються в незахищених приміщеннях. Шляхи зараження можуть бути по­верхневі (при попаданні скраплених ОР на шкіру) та внутрішні (при годівлі тварин зараженим фуражем, напуванні зараженого водою, знаходженні тварин в зараженій ОР атмосфері та при контакті тварин і птахів із зараженими предметами).

5.1.3. Зараження харчової сировини і продуктів харчування бактеріологічними засобами

Продовольство, яке знаходиться в осередку бактеріологічного ураження, при збереженні на відкритих майданчиках і в негерметичних приміщеннях, перш все, незатарене чи негерметично упаковане підлягає небезпеці зараження збудниками інфекційних захворювань. Треба мати на увазі, що бактеріальні рецептури тривалий час зберігають свої вражаючі властивості, особливо при низьких температурах і в похмуру погоду. Вони можуть виживати на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються.

Продукти харчування і сировина найбільш інтенсивно заражаються збудниками хвороб у випадку застосування їх аерозольним шляхом. Крім того, можливе зараження виділеннями хворих людей і тварин, комахами (паразитами), гризунами – переносниками інфекційних захворювань, зараженими предметами догляду за хворими.

Характер, ступінь зараження продуктів харчування, сирови­ни, води і глибина проникнення в них хвороботворних мікробів зале­жать від:

- виду збудників,

- шляхів їх надходження;

- виду продуктів, їх вологості, температури, часу та умов зберігання. (Деякі харчові продукти можуть служити середовищем, на якому мікроорганізми не тільки зберігають свою життєдіяльність, і розмножу­ються, і є джерелом зараження людей і тварин. Ураження сільськогосподарських тварин може статися від: збудників інфекційних захворювань, які уражають людей і тварин, - сибірки, ящура, енцефаліту коней, сапу, туляремії, Ку-пропасниці та ін.; збудників інфекційних зах­ворювань, властивих тільки тваринам - чуми великої рогатої худоби, африканської чуми свиней, африканської чуми однокопитних

Отже, захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних засобів обумовлюється тим, що із зараженими продуктами та водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання та ураження.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
9. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
10. Аналіз ризику можливих збитків
11. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
12. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

Переглядів: 1514