Проаналізуємо особливості Державного та місцевих бюджетів.

Розділ II «Державний бюджет України» Бюджетного кодексу України починається ст. 29 «Склад доходів Державного бюджету України». Це положення, як зазначають М.П.Кучерявенко та Л.Л.Тарангул здається не зовсім логічним. [Воронова] Складно зрозуміти, як можна аналізувати доходи й видатки Державного бюджету України, не визначивши, що таке «державний бюджет». Показово, що і в ст. 2 «Визначення основних термінів» немає поняття «державний бюджет», хоча бюджети місцеві і місцевого самоврядування визначено досить чітко. Щоправда, у ст. 2 дано поняття «Закон про Державний бюджет України», проте державний бюджет і законодавчий акт, на підставі якого він існує, є різними поняттями.

Доходи Державного бюджету України є сукупністю безповоротних надходжень, передбачених чинним законодавством України, які використовують для фінансування виконання державних функцій. Статтею 29 Бюджетного Кодексу деталізуються положення ст. 9 «Класифікація доходів бюджету», де визначено чотири типи надходжень (податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, трансферти). Ст. 9, закладаючи засади бюджетної класифікації, закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів, уточнюється ст. 29 відповідно до Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовують логіку «від зворотного» - це всі доходи, отримані згідно з податковим законодавством, за винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями: 64 «Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів»; 66 «Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів»; 69 «Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів».

Зауважимо, що статтею 9 Податкового кодексу України закріплено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів, які і становлять податкові надходження до відповідних бюджетів. Проте такий поділ їх на дві групи здійснено за принципом компетенції органу, що вводить відповідний платіж на певній території (держави чи територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків і зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напряму надходження коштів від податку чи збору доцільніше орієнтуватися на розділ Податкового кодексу, яким закріплено правовий механізм справляння окремого податку чи збору, або на бюджетну класифікацію.

Видатки Державного бюджету України систематизують бюджетні призначення на конкретні цілі, передбачені законом про Державний бюджет на поточний рік. Видатки держбюджету на здійснення повноважень держави визначає встановленням бюджетних призначень головний розпорядник коштів. Згідно з бюджетною класифікацією, видатки держбюджету можуть розподілятись за функціональними, економічними, відомчими та програмними ознаками. Деталізований перелік видатків з Державного бюджету України визначено ст. 87 Бюджетного кодексу.

Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, крім пов’язаних із державною таємницею (таємних видатків). Тому таємні видатки на діяльність органів державної влади і в інтересах національної безпеки зазначено в Державному бюджеті України без деталізації. Контроль за здійсненням таємних видатків покладено на Рахункову палату та Міністерство фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України.

Звіти про здійснені таємні видатки розглядають такі комітети Верховної Ради України: з питань бюджету, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, з питань національної безпеки і оборони. Окремі звіти про здійснені таємні видатки розглядає Верховна Рада України на закритому засіданні.

Визначення місцевих бюджетів дає ст. 2 Бюджетного кодексу. До місцевих належать: бюджет Автономної Республіки Крим; обласні, районні бюджети; бюджети органів у містах та бюджети місцевого самоврядування (ст. 2 і 5). Місцеві бюджети можуть складатись із загального та спеціального фондів (ст. 13 Кодексу), поділ на які в разі потреби визначається законом про Державний бюджет України. До складу видатків загального фонду місцевого бюджету входить резервний фонд, кошти з якого виділяються на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчими органами місцевого самоврядування (ст. 24 Кодексу). До спеціального фонду бюджету входить бюджет розвитку, деталізацію надходжень і витрат якого дає ст. 71 Бюджетного кодексу.[БКУ]

Усі надходження, визначені Бюджетним кодексом та іншими бюджетними законами, піддягають внесенню до відповідних бюджетів. Облік надходжень за межами бюджетів, утворення позабюджетних фондів забороняється (ст. 13 Бюджетного кодексу). Місцеві бюджети включають усі надходження та витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Вони складають єдиний баланс відповідного місцевого бюджету, при цьому забороняється планувати і здійснювати видатки, закріплені виключно за Державним бюджетом України (ст. 82 Бюджетного кодексу), а також здійснювати їх протягом бюджетного періоду. Перелік видатків із Державного бюджету України закріплено у ст. 87 Бюджетного кодексу. .[БКУ]

Склад доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, визначено статтями 64, 66, 69 Кодексу. Вони згруповані удвох частинах: 1) доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і 2) доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. За цими надходженнями і формуються підстави фінансування делегованих і власних повноважень.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел і закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, заборів та інших обов’язкових платежів. Доходи зараховуються до місцевих бюджетів відповідно до порядку, визначеного законами. У дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, спрямовані на виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. [ЗУ]

Ст. 64 Бюджетного кодексу дає вичерпний перелік податків і зборів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування. За рахунок цих надходжень формується бюджет делегованих повноважень, тобто ресурси, які держава виділяє на виконання своїх функцій і завдань на місцях. Тому вони формуються за рахунок загальнодержавних податків та зборів, інших надходжень, справляння яких регулюється виключно законами (Податковий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та ін.).

Ст. 66 Бюджетного кодексу є певним відображенням загальних засад, що врегульовані ст. 64, але якщо останньою визначаються доходи бюджетів місцевого самоврядування (фактично базових бюджетів бюджетної системи України), то в ст. 66 закріплено склад доходів інших типів місцевих бюджетів, що спрямовуються на формування бюджетних коштів за рахунок загальнодержавних платежів. Згідно з частинами 6 і 7 ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Кошти Державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районними радами та використовуються для фінансування спільних проектів територіальних громад.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Видатки місцевих бюджетів, відповідно до загальних засад регулювання, диференціюються залежно від типу місцевого бюджету. При цьому треба виходити з певної кореспонденції норм Бюджетного кодексу України та норм Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» при регулюванні подібних відносин. Проте робити це слід дуже уважно, щоб уникнути деяких суперечностей. Так, Бюджетний кодекс визначає окремо «місцеві бюджети» та «бюджети місцевого самоврядування» (ст. 2 Кодексу), тоді як ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. закріплює їх як синоніми, коли визначає «бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет)». [Воронова]

До видатків місцевих бюджетів належать бюджетні призначення (ст 2 Кодексу), встановлені рішенням про місцевий бюджет на певні цілі. Джерелом цих видатків є кошти місцевих бюджетів та міжбюджетні трансферти з Державного бюджету України.

Поняття бюджету розвитку визначено в ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. як доходи і видатки місцевого бюджету, що утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Ст. 72 Бюджетного кодексу є певним продовженням ст. 2 (де визначено поняття дефіциту бюджету) і ст. 14 (де закріплено засади дефіциту бюджетів взагалі). Бюджети Автономної Республіки Крим та міські приймаються виключно щодо дефіциту бюджету розвитку, тобто перевищення видатків відповідних бюджетів над їх доходами, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази (ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 p.). Цією нормою фактично закріплено заборону поширення дефіциту при затвердженні поточного бюджету. Отже, фінансування обов’язкових, життєво необхідних витрат для територіальних громад здійснюються обов’язково (поточний бюджет) або забезпечується просте відтворення, а дефіцит поширюється виключно на витрати, пов’язані з розширеним відтворенням.

Запозичення як шлях покриття дефіциту Автономної Республіки Крим, міських бюджетів деталізовано у ст. 73,74 Бюджетного кодексу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бюджетна система України: поняття та принципи побудови	\|	Лекційне заняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.