Якщо ж пружним елементом є циліндрична пружина, то її середній діаметр Dср, м, обирають виходячи з умов її розміщення в підвісці. Потім знаходять діаметр d дроту, з якого цю пружину слід виготовляти:
, м,
де Pпр - стискуюче зусилля, Н (Pпр=Zдин);
[t]=100 МПа - допустимі напруги кручення.
Число робочих витків пружини
,
де f=fдин + fст;
G - модуль зсуву (для сталі G=85 ГПа).
Повне число витків пружини nп = np + (1,5...2,0).
Якщо підвіска торсіону, то діаметр круглого торсіону знаходять за виразом:
, м,
де Mкр = Zдинhв - момент, який закручує торсіон, Н м;
де l - робоча довжина торсіона, м (обирають із конструктивних міркувань);
Ip =(pd4)/32 - полярний момент інерції перерізу торсіона, м4.
Кут закручування не повинен перевищувати 15° на 1м довжини.
Діаметр dш і довжину lш шліцьових кінців обирають виходячи з того, що dш=(1,2...1,3)d, діаметри шліцьових кінців торсіона приймають різними, тобто dш1 ¹ dш2.
Напруги в пластинчастому торсіоні визначають за виразом:
,
де h та b - довжини відповідно більшої і меншої сторін перерізу торсіона;
nл - кількість листів (пластин) у торсіоні.
Обчислені значення напруг не повинні перевищувати 900 МПа.
Основні параметри і приєднувальні розміри амортизатора вибирають з ГОСТ 11728-73.