• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави

Промисловий переворот або промислова революція означає перехід від мануфактурного виробництва, заснованого на кооперації спеціалізованої ручної праці найманих робітників, до фабричного виробництва, заснованому на механізації праці за допомогою системи спеціалізованих робочих машин.

Економічними передумовами промислового перевороту в Англії стали:

1) на макрорівні:

- значне нагромадження капіталу і його централізація;

- англійська буржуазна революція XVIII ст.;

- іноземна конкуренція (у цей період Англія зазнавала певних труднощів у збуті на світовому ринку. Серйозну конкуренцію їй становили Росія, Швеція, Індія.)

2) на мікрорівні:

- витиснення з ринку дрібних господарств, які не витримують конкуренції з фабричним виробництвом;

- перетворення дрібних фабрикантів у найбільш впливовий прошарок підприємців;

- зрушення зайнятості в обробну промисловість;

- урбанізація, а також відрив населення від землі і її концентрація в руках деяких.

3) у соціальній сфері:

- утворення класу найманих робітників промислового сільськогосподарського пролетаріату;

- політично оформлений масовий робочий рух;

- загострення конфлікту інтересів трьох головних класів: лордів-землевласників, промислової буржуазії, пролетаріату.

- встановлення твердого режиму дисциплінованої праці (тривалість робочого дня не менш 13 годин).

Промисловий переворот в Англії можна розділити на 3 етапи:

1-й (починаючи з 60-х або навіть 30-х рр. XVIII ст. по 1783 р.) – механізація текстильної, у першу чергу бавовняної промисловості; впровадження виплавки чавуну на коксі; застосування водяного двигуна й нових форм організації виробництва; винахід й удосконалення парової машини;

2-й - "зліт" - почався в 1783-1785 р. із впровадження парової машини подвійної дії Дж. Уатта, відкриття Г. Кортом способу переробки чавуну в ковке залізо й створення Е. Картрайтом ткацького верстата з паровим двигуном. Розвиток потреб металообробки призвело до винаходу в 1797 р. металорізального токарського верстата;

3-й етап – перша третина XIX ст. – ознаменований розвитком парового транспорту (від парового візка Р. Тревитика (1801р.), до локомотива з димогарними трубками й іншими винаходами Дж. Стефенсона в 1825-1833 р).

Однією зі сприятливих передумов промислового перевороту в Англії був стійкий попит європейських армій на уніфікований одяг і взуття (що у свою чергу, вимагало тканин, шкіри, ґудзиків і т. ін.), рушниці, боєприпаси.

Соціально-економічні наслідки промислового перевороту:

§ урбанізація - відрив населення від землі й концентрація його в промислових центрах (крім Лондона, у Великобританії такими стали Бирмингем, Манчестер, Глазго, Шеффілд й ін.);

§ зрушення зайнятості в обробну промисловість;

§ централізація капіталу - витиснення з ринку дрібних хазяїв, які не витримують конкуренції з фабричною продукцією;

§ створення класу найманих робітників - промислового й сільського пролетаріату;

§ встановлення твердого режиму дисциплінованої праці тривалістю не менш 12 годин (а часто до 16-18);

§ масове застосування жіночого і дитячого (починаючи з 3 років) труда в силу його беззахисності, дешевини й "особливих" переваг (малий ріст, тонкі пальці);

§ ріст пауперизму й соціального протесту (рух "луддитів" - руйнівників машин - на початку XIX ст.);

§ політично оформлений масовий робочий рух - чартизм - в 1830-і рр.;

§ зміна в структурі буржуазії - перетворення промислових фабрикантів у найбільш впливовий прошарок підприємців;

§ загострення конфлікту інтересів трьох головних класів - лордів-землевласників, промислової буржуазії й пролетаріату.

Таким чином, Великобританія, першою із країн світу, яка пережила промислову революцію, до середини XIX ст. перетворюється в саму могутню державу, яка володіє найбільшою колоніальною імперією, що дозволяло забезпечувати власну промисловість необхідною і вкрай дешевою сировиною, а також великим ринком збуту готових виробів. Орієнтація найважливіших галузей виробництва, і зокрема текстильної, в основному на колоніальний ринок згодом негативно позначиться на економічному розвитку Великобританії.

Читайте також:

1. CMM. Групи ключових процесів
2. CMM: зрілість організацій і процесів
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
5. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
6. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
7. Автоматизація виробничих процесів
8. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
9. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
10. Автоматизація технологічних процесів і транспортні засоби.
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 338