• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика встановлення ремонтних нормативів

Ефективність використання системи ППР знаходиться в прямій залежності від досконалості нормативної бази, відповідності нормативів умовам експлуатації обладнання. Від точності нормативів значним чином залежать розміри витрат підприємства на технічне обслуговування, ремонт обладнання, рівень втрат у виробництві, пов’язаних із несправністю обладнання.

До основних ремонтних нормативів відносяться:

1) тривалість ремонтних циклів;

2) структура ремонтних циклів;

3) тривалість міжремонтних періодів;

4) періодичність технічного обслуговування;

5) категорія складності ремонту;

6) нормативи трудомісткості;

7) нормативи матеріаломісткості.

1) Під тривалістю ремонтного циклу розуміють час між двома послідовними капітальними ремонтами агрегату.

Визначається вона строком служби основних механізмів і деталей, заміна або ремонт яких може бути здійснений під час повного розбирання агрегару.

Знос основних деталей залежить від багатьох факторів, головними з яких є:

1. Тип виробництва. Середнє завантаження обладнання в машинному часі та інтенсивність використання його в масовому виробництві вище, ніж в серійному, а в серійному - вище, ніж в одиничному виробництві.

2. Матеріал, що піддається обробці. Знос від стружки і дрібного метатічного пилу твердіших і міцніших деталей більший, ніж від стружки і дрібного пилу м’яких, пластичних матеріалів.

3. Умови експлуатації. Робота абразивами насухо, в запилених і загазованих приміщеннях збільшує знос окремих деталей обладнання.

4. Розмір обладнання. Важке і унікальне обладнання працює з меншою часткою машинного часу в загальному часі і в сприятливіших умовах. Тому, термін служби основних деталей і тривалість ремонтного циклу для такого обладнання вище, ніж для обладнання з малими і середніми розмірами.

Так, наприклад, для легких до 10т металорізальних верстатів терміном служби до 10 років тривалість ремонтного циклу Тр.ц. (в год.) визначається за формулою:

Тр.ц. = 24000∙ßв ßм ßу ßр

де ßв, ßм, ßу, ßр - коефіцієнти, які враховують відповідно тип виробництва; вид матеріалу, що піддається обробці; умови експлуатації; розміри обладнання.

2) Під структурою ремонтного циклу розуміють розуміють перелік і послідовність виконання ремонтних робіт і робіт з технічного обслуговування в період між капітальними ремонтами або між вводом в експлуатацію і першим капітальним ремонтом.

Наприклад, структура ремонтного циклу вертлюга К-2П-К або К-П1-П2-К. Для середніх і легких металорізальних верстатів: К-ТО-П1-ТО-П2-ТО-П3-ТО-П4-ТО-П5-ТО-К.

3) Міжремонтний період Тмр - час між двома черговими ремонтами розраховується за формулою:

Тмп =

n_n - кількість поточних ремонтів;

Тр.ц. - тривалість ремонтного циклу.

4) Періодичність технічного обслуговування Тто розраховується за формулою:

Тто =

де n_то - кількість технічного обслуговування.

Наприклад, структура ремонтного циклу вертлюга КР-ПР-ПР-КР (тривалість ремонтного циклу 1800 год.), то:

Тмп = = 600 машино-годин

В нафтовій і газовій промисловості, зокрема в бурінні, для обліку напрацювання в машино-годинах окремих механізмів, які працюють тільки якісь частину від загального часу проводки свердловини, введено коефіцієнт використання обладнання за машинним часом (Км):

Км =

де Тм - машинний час бурового обладнання (Тмех+Тсп+Тк+Тдоп+Тускл+Тав) - врахований час роботи долота на вибої, спуско-підйомні операції, кріплення, допоміжні операції, ліквідація ускладнень і аварій;

- Тр - час перебування бурового обладнання в роботі.

Коефіцієнт використання обладнання за календарним часом (Кк) використовується для переводу машинного часу ремонтних циклів (Тм) в календарний час (Тк). Він визначається як відношення часу знаходження обладнання в роботі Тр до загального календарного часу (Тк):

Кк =

З врахуванням фактичного використання обладнання в машинному часі тривалість ремонтного циклу в календарному часі визначається за формулою:

Тк =

де 720(480,240) - перевідна кількість календарного часу (міс.) в години при роботі відповідно в три (дві, одну) зміни;

Тр.ц. - тривалість ремонтного циклу в машино-годинах.

Термін служби визначається за формулою:

А = Тр.ц.∙(n_к + 1)

де А - термін служби обладнання;

n_к - кількість капітальних ремонтів до списання;

1 - відпрацювання одного ремонтного циклу після останнього капітального ремонту.

5) Під категорією ремонтної складності розуміють ступінь складності ремонту обладнання, який залежить від його технологічних і конструктивних особливостей, розмірів деталей, що обробляються.

Він чисельно характеризує співвідношення в затратах праці, матеріалів та інших ресурсів на проведення ремонтних робіт.

Так, для металорізальних верстатів основними показниками, що визначають категорію складності:

- найбільший діаметр деталі, що обробляється;

- довжина (віддаль між центрами, довжина розточки);

- складність і кількість силових агрегатів.

6) Норми часу даються на одну ремонтну одиницю кожного виду ремонтних робіт, окремо на слюсарні, верстатні та інші роботи.

Трудомісткість того чи іншого виду ремонтних робіт визначається шляхом добутку норм часу для даного виду робіт однієї ремонтної одиниці на кількість ремонтних одиниць відповідного агрегату.

Трудомісткість всіх ремонтів за ремонтний цикл:

t = t_к + n_n∙t_n

де t_к, t_n - трудомісткість капітального і поточного ремонтів;

n_n - кількість поточних ремонтів протягом одного ремонтного циклу.

За звітними даними встановлено, що t_n =0,18t_к.

7) Аналогічно визначають потребу в матеріалах на всі види ремонтів і ТО, використовуючи норми витрат матеріалів, які встановлюються також на одиницю ремонтної складності.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
4. А) Методика проведення заняття
5. А) Методика проведення заняття
6. А) Методика проведення заняття.
7. А) Методика проведення заняття.
8. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
12. Аудиторський ризик і методика його визначення

Переглядів: 735