Напрями збору інформації для процедури аудиту підприємства-боржника

На основі зібраної і систематизованої інформації проводиться поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, починаючи від виробничо-господарської діяльності до ринку факторів виробництва, у якому воно перебуває.

II етап. Поглиблений аналіз виробничо-господарської діяльності може проводитися за такими напрямками.

Загальна характеристика організації підприємства: з'ясування відповідності фактичної діяльності підприємства до видів діяльності, передбачених у статутних документах, та їх правове забезпечення; встановлення відповідності структури підприємства до характеру і видів діяльності; за результатами аналізу про обсяги виробництва та його ресурсів визначення ролі і місця підприємства в масштабі галузі, регіону.

Фактори навколишнього середовища: вплив економічної ситуації в країні, стан справ у бізнесі клієнта; аналіз можливостей формування клієнтом кваліфікованого персоналу, можливості перепідготовки кадрів; аналіз впливу державного управління та регулювання: політика регіонального розвитку, система оподаткування; аналіз залежності підприємства від природного середовища: екологічна безпека виробництва, транспортні можливості тощо.

Виробництво: аналіз концепції виробничої діяльності та виробничої стратегії; оцінювання доцільності виробничої структури підприємства; оцінювання рівня техніки і технології на підприємстві та рівня зносу виробничого апарату; рух основних фондів; з'ясування прав власності на землю, споруди; аудит організації виробництва; аналіз функціонування техніко-економічного планування та системи контролю за якістю; оцінка системи безпеки виробництва та праці; оцінка основних показників продуктивності виробничої системи.

Дослідження і розробки (за схемою: дослідження – розробка – виробництво – маркетинг): стратегія і тактика досліджень; кадрове забезпечення; аналіз портфеля замовлень; аналіз співробітництва з іншими установами та перевірка виконання і впровадження результатів досліджень.

Трудові ресурси: Показники праці: чисельність працівників та рівень їх заробітної плати; плинність робітників та інженерно-технічних кадрів; аналіз причин втрати робочого часу (відсутність замовлень, втрата ринків збуту продукції, низький рівень технології тощо);

Управління трудовими ресурсами та управлінськими системами: аналіз концепції та кадрової політики; аналіз кадрового потенціалу; аналіз стану праці та управління підприємством; оцінка виробничої культури та системи прийняття рішень; використання сучасних методів управління.

Ефективність організації роботи клієнта: розрахунок показників ефективності діяльності підприємства; визначення факторів і резервів; рекомендації щодо підвищення ефективності.

III етап. Аудит фінансової діяльності підприємства. Зазначимо, що при аудиті фінансової діяльності аудиторські фірми дотримуються вимог Міжнародних нормативів аудиту (МНА та суміжних робіт (МНА/СР)) і Національних нормативів аудиту, які ми наводили, описуючи перший і другий етапи аудиторської перевірки підприємства.

Для аналізу фінансового стану підприємств, що перебувають у фінансовій кризі, можна скористатися Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 05.0.8.97 р. за № 288/2092 (з 2002 р. департамент ФДМУ).

Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною чи незадовільною, а підприємства – платоспроможним чи неплатоспроможним.

Поглиблений аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності можна доповнити:

· аналізом об'єктів соцкультпобуту (очікувані розміри доходу від об'єктів та обсяги витрат на їх утримання);

· оцінкою стану охорони навколишнього середовища (наявність очисних споруд, стан їх використання, вплив виробництва на навколишнє середовище);

· оцінкою конкурентного середовища і маркетингу.

Разом із керівництвом підприємства аудитори готують варіанти для вирішення комплексу завдань:

· визначення попиту на продукцію;

· вивчення конкурентоспроможності продукції;

· забезпечення відповідної якості продукції;

· управління товарним асортиментом;

· розрахунок прогнозованих обсягів виробництва та номенклатури товарів;

· розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розробку нових товарів з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

На підставі результатів проведеного аналізу аудитор готує аудиторський висновок про фінансово-господарський стан підприємства, його санаційну спроможність для прийняття рішення про доцільність проведення його санації чи визнання підприємства банкрутом.

Акт аудиторської перевірки може передбачати такі розділи: основні відомості про аудиторське підприємство та підстава для проведення аудиту; мета перевірки-здійснення санаційного , аудиту з метою встановлення санаційної спроможності підприємства; висновки про санаційну спроможність чи неспроможність підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок проведення санаційного аудиту	\|	Загальна оцінка санаційної спроможності підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.