Гроші та їх роль в економічній діяльності

Гроші – особливий товар, що слугує загальним еквівалентом.

Історично в ролі грошей спочатку виступали дорогоцінні метали (золото і срібло). Вони були найбільш придатні для виконання функції загального еквіваленту, тому що в них, як і в будь-якому товарі, втілювалась людська праця. Крім того, золото і срібло добре зберігаються, легко транспортуються, однорідні й подільні. З виникненням грошей внутрішня суперечність між споживною вартістю і вартістю товару дістала своє зовнішнє вираження. Товарний світ поділився на дві частини: з одного боку виступають товари як споживні вартості, а з іншого – гроші як втілення вартості. Цим були створені умови для широкого розвитку обміну: будь-який товар спочатку обмінювався на гроші, а потім за гроші можна було купити будь-який бажаний товар. Прискорення руху товарів сприяло розвитку виробництва.

З кінця ХVІІІ ст. біметалічна грошова система, в якій роль загального еквіваленту виконували золото і срібло, змінилася монометалічною, де в ролі грошей виступало тільки золото. Проте швидке зростання економіки наштовхнулося на обмежені обсяги видобутку золота, якого стало не вистачати для обслуговування руху товарів. Тоді відбувся перехід до нової грошової системи – кредитних грошей. Швидко розвинулась система кредиту, яка зменшила потребу в готівкових грошах. Банки почали випускати банкноти – кредитні зобов’язання, які вільно обмінювались на золото. Держава також стала випускати поряд з банкнотами паперові гроші, які є лише символічними грошима.

Поступово паперові гроші перестали обмінюватись на золото. Тенденція витіснення золота з грошової системи проявилась після першої світової війни, а остаточно золотий стандарт був скасований у 1971 році, коли уряд США припинив розмін долара на золото. У 1974 році золото було офіційно демонетизоване угодою МВФ. Більшість країн відмовились від визначення золотого вмісту національної валюти. Золото перестало бути загальним еквівалентом, грошима. Сучасні гроші – це кредитні гроші, боргові зобов’язання держави та кредитних установ, які представлені чеками, депозитними сертифікатами і т.п. платіжними документами.

В процесі свого історичного розвитку гроші виконували ряд функцій, які в сучасний період значно змінились. Класична політекономія виділяла п’ять функцій грошей: 1) міри вартості, 2) засобу обігу, 3) засобу утворення скарбів або нагромадження, 4) засобу платежу, 5) світових грошей. В кожній функції грошей фіксуються певні виробничі відносини, які виникають між людьми в процесі використання грошей.

Гроші як міра вартості вимірюють вартості товарів. При виконанні цієї функції гроші виступають як уявні чи ідеальні гроші. Грошовий вираз вартості товарів виступає у формі ціни. Початково вимірювання цін товарів здійснювалося кількістю золота, фіксованою у грошовій одиниці, - визначеним масштабом цін. Масштаб цін за умов золотого стандарту – це фіксована законом кількість золота, вміщена в грошовій одиниці країни. У сучасних умовах, після демонетизації золота, масштаб цін – це купівельна спроможність грошей.

Гроші як засіб обігу опосередковують обмін товарів. Якщо до появи грошей товар обмінюється на товар (Т–Т), то тепер обмін товарів відбувається за допомогою грошей (Т–Г–Т). Обмін розпадається на акти продажу (Т–Г) і купівлі (Г–Т). Тут гроші виступають у ролі посередника, їх роль швидкоплинна, що створює можливість заміни металевих грошей паперовими. Товарно-грошовий обіг приховує в собі небезпеку економічних криз, тому що акти купівлі і продажу можуть бути розірвані. Товар може бути проданий, але якщо гроші не перетворяться в новий товар, неможливість його реалізації може стати передумовою економічної кризи. З цією функцією пов’язана поява знака обігу – монети та паперових грошей, які заміщують золото.

Гроші як засіб нагромадження скарбів. Цю функцію вони виконують тоді, коли представлені реальним золотом чи сріблом. Нагромаджуються і паперові гроші, але фіктивність такого роду скарбів виявляється тоді, коли паперові гроші знецінюються. Поряд з нагромадженням грошей у монетній формі відбувається нагромадження скарбів у вигляді предметів розкоші, виготовлених із золота та срібла. Якщо потреба в металевих грошах скорочується, надлишок їх виходить з обігу, перетворюється на скарб. Якщо потреба в металевих грошах зростає, золото зі скарбів перетворюється на гроші. Тому при обігу повноцінних металевих монет на ринку завжди знаходиться стільки грошей, скільки їх необхідно для обігу.

Гроші як засіб платежу виконують свою функцію при продажу товарів з відстрочкою платежу. У цьому випадку гроші в процесі обігу не протиставляються безпосередньо товарам, а надходять в оборот через певний час. Наприклад, при оплаті за товари, придбані в кредит, при оплаті всякого роду фінансових зобов’язань (податки, позики, орендна плата), при виплаті зарплати і т.п., взагалі в тих випадках, коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи з рук одного власника в руки іншого. З цією функцією пов’язана поява нових виробничих відносин. Відносини продавець – покупець доповнюються відносинами кредитор – боржник. З цією функцією грошей пов’язана поява кредитних грошей (чеки, векселі, банкноти, акредитиви, кредитні картки).

Світові гроші. Коли гроші обслуговують зовнішньоекономічну діяльність, вони виступають у ролі світових грошей. В умовах золотого стандарту роль світових грошей відігравало золото (яке має власну вартість). Грошова одиниця тієї чи іншої країни являла собою певну кількість золота. Обмін однієї валюти на іншу відбувався за золотим паритетом. Після демонетизації золота в основу конвертованості (оборотності) валюти закладено паритет купівельної спроможності валюти.

Витіснення золота з грошової системи змінило функції грошей. Згідно з законом вартості, функцію міри вартості могли виконувати лише повноцінні гроші (золото), але не кредитні, які самі не мають вартості. Зникла потреба у вимірюванні грошового матеріалу – масштаб цін. В умовах розвинутих кредитних відносин поєднались функція засобу обігу і функція засобу платежу. Функція платежу поєдналась з функцією нагромадження. Видозмінилась функція світових грошей – тепер цю функцію виконують національні гроші, які обслуговують і внутрішній ринок, і зовнішньоекономічні операції, але лише за умови конвертованості валюти. Якщо національна валюта неконвертована, то для зовнішньоекономічних розрахунків використовують іноземні вільноконвертовані валюти (долар, ієну, євро і т.п.). Функцію нагромадження скарбів реально також можуть виконувати лише дорогоцінні метали, але існує функція збереження.

Зважаючи на складну і тривалу еволюцію грошової системи, західні економісти виділяють лише три функції грошей, є відмінності і в назвах цих функцій: 1) засіб обігу; 2) міра вартості (одиниця обігу); 3) засіб збереження вартості (нагромадження).

Для реалізації товарів, що надійшли в сферу обігу, потрібна певна кількість грошей.

Кількість грошей, необхідних для товарного обігу [КГ] визначається за формулою:

деСЦ - сума товарних цін; К - сума цін товарів, проданих у кредит;

П - сума платежів за борговими зобов’язаннями; ВП - сума взаємопогашуваних платежів; О - середнє число обертів грошової одиниці.

Приклад 1. Ціна одиниці товару - 100 г золота. Продуктивність праці у виробництві товару зросла у в 2 рази, а в золотодобувній промисловості - в 3 рази. Визначте ціну одиниці товару після цих змін.

Розв’язок. При зростанні продуктивності праці у виробництві товару його ціна знизиться у 2 рази і буде дорівнювати 50 г золота. Водночас внаслідок зростання продуктивності праці у золотодобувній промисловості вартість грошей знизиться у 3 рази, тепер для придбання одиниці товару їх знадобиться втричі більше., тому ціна одиниці товару після цих змін становитиме 150 г голота

Відповідь: 25 г золота.

Приклад 2. Визначте суму цін всіх товарів, якщо для обігу необхідно грошей на суму 2250 млн. грн., сума цін товарів, проданих у кредит - 900 млн. грн., сума платежів по боргових та інших зобов’язаннях - 400 млн. грн., сума платежів , що взаємно погашаються - 2000 млн. грн., середнє число оборотів грошової одиниці - 6.

Розв’язок. Суму цін товарів знаходимо за формулою:

Звідси СЦ = КГ × О + К – П + В = 2250 × 6 + 900 – 400 + 2000 = 1600 млн.грн

Відповідь: 1600 млн. грн.

Якщо в наявності паперових грошей більше, ніж кількість грошей, необхідних для обігу, виникає інфляція.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Перетворення грошей в капітал . Механізм створення додаткової вартості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.