Договір про принципи діяльності держав щодо дослідження і використання космічного простору
45. Міжнародно-правові звичаї як джерела міжнародного економічного права В ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення міжнародних економічних відносин. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвиваються в процесі тривалої практики міжнародних відносин. На це звернуто увагу у ст. 38 Статуту Міжнародного суду: «Міжнародний звичай як доказ загальної практики визнано правовою нормою». Тобто не будь-яка практика може стати міжнародним звичаєм, а лише та, яка віддзеркалює лінію обов’язкової поведінки, на яку погодилось міжнародне співтовариство.
Міжнародні звичаї, як певні регулятори міжнародних відносин, часто використовуються в галузі торговельного мореплавства та деяких інших. Тривале використання правил, закладених у міжнародних звичаях, веде до переростання їх у міжнародно-правові норми.
Отже, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами міжнародного економічного права.
Місце і роль СНД в системі міжнародних економічних організацій
С Н Д була створена у 1991 р. за участі 12 держав-членів — Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменія, Україна, Узбекистан. Крім розвитку співробітництва у сферах зовні політики, політики безпеки і оборони, СНД покликана займатися питаннями здійснення ек співробітництва. З цією метою у 1993 р. держави-члени підписали Угоду про створення Економічного Союзу. Цей Союз покликаний був забезпечити вільний рух тов, послуг, капіталів і роб сили, здійснення узгодженої політики у таких галузях, як грош-кредитні відносини, бюджети, ціни, податки, валютні пит. і митне обкладання. Крім цього, завданнями цієї структури було заохочення вільного підприємництва й інвестицій, підтримка виробничих операцій і створ прямих зв’язків між підприємствами і галузями, а також узгодження господарського законодавства.