• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Потенціал локальних цивілізацій

Цивілізації	Кількість держав	Населення, млн. чол.	ВВП, млрд. дол.	Площа, млн. км2	На одну людину
ВВП, дол./рік	Території, км2
Конфуціанська частка До світу, %	1 0,5	1203 21,1	671,1 2,4	9,6 7,2	558 11	0,005 21
Ісламська частка До світу, %	46 22,1	1100,2 19,4	1252,4 4,4	30,7 22,9	1138 23	0,028 117
Індуістська частка До світу, %	3 1,4	951,1 16,7	1710,9 60,8	3,4 2,5	350 7	0,004 17
Західна частка До світу, %	38 18,3	850,2 14,9	17110,9 60,6	35,7 26,6	20119 405	0,042 175
Латиноамериканська частка До світу, %	23 11,1	455,3 8,0	1586,1 5,6	19,1 14,3	3484 70	0,042 175
Африканська частка До світу, %	23 11,1	308,4 5,4	205,1 0,7	10,7 8,0	665 13	0,035 146
Буддійська частка До світу, %	11 5,3	306,7 5,4	1115,5 3,9	3,9 2,9	3637 73	0,013 54
Православна частка До світу, %	14 6,7	283,5 5,0	587,6 2,1	18,7 13,9	2073 42	0,066 275
Сінтоїстська частка До світу, %	1 0,5	125,2 2,2	5110,5 18,1	0,4 0,3	40721 820	0,003 12
Індуїстська частка До світу, %	1 0,5	5,6 0,1	87,2 0,3	0,014 —	15571 314	0,003 12
Усього по цивілізаціях Частка до світу, %	161 77,4	5589,8 98,2	28058 99,3	132,2 98,5	5020 101	0,024 100
Світ в цілому		5690,0	28243,4	28243,4		0,024

Таблиця 5.3.2

Частка цивілізацій та окремих країн у ВВП світу,

в цінах і за ПКС 1995 р., %

Таким чином, першість у світовій економіці належить західним цивілізаці­ям. Проте їх сукупна питома вага у світовому ВВП, що була розрахована за пари­тетом купівельної спроможності валют, знизилася з 54,5 у 1950 р. до 44,6 у 2000 р., а в перспективі до 2015 р. очікується зниження до 37,5 %. На протилеж­ному полюсі зростає вплив трьох східних цивілізацій – японської, китайської і індійської: з 9,3 в середині XX ст. до 22,5 наприкінці цього періоду і 25,5 % в 2015 р. Якщо додати до них мусульманські і буддійські країни, то зсув на ко­ристь цивілізацій стане ще більш очевидним: відповідно 12,3, 36,0, 39,3 %. На цьому фоні не дуже оптимістично виглядають частки євразійської і східноєвро­пейської цивілізацій. Питома вага постсоціалістичних країн у світовому ВВП досягла максимуму в 1960 р. – 21,4, а в 1990 р. знизилася до 13,6, у 2000 р. – 7,8 %, хоча у 2015 р. ймовірним є незначне зростання частки – до 8,8 %. Особли­во помітним є падіння частки СНД – з 13,8 % у 1960 р. до 8,8 % у 1990 р. і 4,1 % у 2000 р.

Отже, на початку XXI ст. у глобальному економічному просторі серед класичних цивілізаційних груп IV покоління можна виділити:

Ø авангардні цивілізації, що реалізують постіндустріальну економічну програму, яка ґрунтується на високотехнологічній основі і узгоджує ринкові механізми з регулюючою функцією держави. Вони є лідерами глобальної еко­номіки і забезпечують високий рівень багатства і прибутків населення як за рахунок ефективності відтворення, так і в результаті нееквівалентного обміну і привласнення значної частки світової ренти і квазіренти. Їх представляють Пів­нічна Америка, Західна Європа, Японія, а також нові індустріальні країни;

Ø цивілізації із середньосвітовим рівнем розвитку, які мають значний по­тенціал зростання, але недостатньо його використовують (латиноамериканська і частково мусульманська цивілізації, а також країни Східної Європи);

Ø цивілізації з низьким рівнем економічного розвитку, що перебувають у стадії застою, – африканська цивілізація (на південь від Сахари, але без ПАР), частина мусульманських і буддійських країн з низьким рівнем прибутку;

Ø китайська цивілізація, яка поки що має низький рівень економічного розвитку, але стрімко наближається до названих вище груп і робить претензійні заяви на першість у частці світового ВВП до 30-х років XXI ст.; а також індій­ська цивілізація, яка також набирає обертів власного розвитку;

Ø євразійська цивілізація, що втрачає позиції в світовій економіці і стає об’єктом економічної експлуатації з боку розвинутих цивілізацій.

ТЕМА 6

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. Алгоритм формування потенціалу Ф2
3. Аналіз трудового потенціалу
4. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
5. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
6. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
7. БІОЛОГІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
8. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
9. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
10. Бюджетний потенціал
11. В потенціальній ямі
12. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.

Переглядів: 441