Особливості реалізації структурних елементів норми права.

Реалізація правової норми пов’язана з особливостями її структури. Під структурою розуміють внутрішню організацію, побудову норм права, сукупність складових елементів, на які вони поділяються. Перевалов В.Д. виділяє ряд ознак, які характеризують структуру правової норми:

1) це ідеальна логічна конструкція, за допомогою якої регулюються взаємовідносини між суб’єктами;

2) це результат відображення в нормі права певних суспільних відносин;

3) це єдність ідеальної та реальної структури.

Ідеальна структура правової норми включає в себе стільки взаємопов’язаних між собою елементів, скільки їх необхідно в даному випадку для регулювання певного виду суспільних відносин.

Реальна структура правової норми визначається структурою фактичного суспільного відношення та особливостями взаємодії правових норм в системі права;

4) це система діалектично взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів, що реально викладені в нормативно-правових актах.

В юридичній літературі існують різні підходи щодо структурних елементів норми права.

Венгеров А.Б. виділяє соціологічну, логічну та юридичну структуру правової норми.

Юридична структура норми права передбачає наявність трьох її взаємозв’язаних елементів: гіпотези, диспозиції та санкції.

Гіпотеза структурний елемент норми, що визначає умови, при яких можлива реалізація суб’єктами тих варіантів поведінки, які вміщує правова норма. Гіпотеза встановлює умови, які дає можливість здійснювати правило поведінки – дотримуватись, виконувати, використовувати чи застосовувати це правило поведінки.

Диспозиція частина правової норми, що визначає зміст прав та обов’язки суб’єктів. Диспозиція визначає саме правило поведінки як міру можливоїтанеобхідної поведінки, характер діяльності суб’єктів з точки зору її правомірності чи протиправності.

Санкція частина норми, що вичерпно передбачає негативні наслідки, що настають для суб’єктів у випадку порушення ними прав інших суб’єктів чи невиконання обов’язків, які на них покладаються.

За допомогою санкцій встановлюється механізм, який забезпечує реалізацію норми права. Вона є засобом впливу на суб’єктів, визначає форму та вид юридичної відповідальності та є негативною реакцією з боку держави на порушення норми права (в деяких випадках ця реакція з боку держави може бути позитивною та носити характер заохочення).

Кожен з названих елементів займає своє місце в структурі правової норм, що дає можливість виділити їх види.

В юридичній літературі Бобровник С.В., Скакун О.Ф., Марченко М.Н. пропонують таку класифікацію гіпотези, диспозиції та санкції. Класифікація гіпотез:

І. в залежності від умов реалізації поділяється на:

а) визначені – ті, що чітко визначають та перелічують обставини, при настанні яких виникає необхідність в реалізації норми права;

б) відносно-визначені – ті обставини, які вказують на можливість застосування правових норм;

ІІ. по змісту гіпотези поділяються:

а) прості – ті, що вказують на одну умову, при настанні якої застосовується правова норма;

б) складні – декілька умов, при настанні яких застосовується правова норма;

в) альтернативні – ті обставини, які перелічуються і дають можливості вибору при застосуванні норми права (правило поведінки буде діяти в залежності від настання однієї чи іншої умови);

ІІІ. по способу викладення:

а) абстрактні – що визначають умови дії норми у відповідності із спільними родовими ознаками, без глибокої деталізації, що дає можливість врегулювати значну кількість однорідних випадків;

б) казуїстичні – що визначають умови реалізації норми при наявності конкретних видових ознак, поширює свою дію на істотно вужче коло випадків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правова норма як юридична категорія.	\|	Класифікація диспозицій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.