• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсової роботи - це послідовність розташування її основних частин. Традиційно склалася наступна структура зазначеного дослідження:

1. Титульний лист.

2. Завдання на виконання курсової роботи;

3. Зміст.

4. Вступ. Загальна кількість обсягу тексту 2 сторінки друкованого тексту.

5. Перший (теоретичний ) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 10 сторінок друкованого тексту.

6. Другий (аналітичний) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 15 сторінок друкованого тексту.

7. Третій (удосконалення) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 5-10 сторінок друкованого тексту.

8. Висновки. Загальна кількість обсягу тексту 3 сторінки друкованого тексту.

9. Список літератури.

10. Додатки.

Загальний обсяг не повинен перевищувати 30-40 сторінок без врахування списку використаних джерел і додатків.

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і оформляється у відповідності до встановлених вимог. Зразок оформлення титульного листа роботи наведено в додатку.

Завдання на курсову роботу – це документ, який визначає термін виконання студентом роботи, вихідні дані і перелік питань, які мають бути розроблені.Цей документ розробляється науковим керівником і повинен містити підписи наукового керівника, студента. Зразок оформлення титульного листа роботи наведено в додатку.

У змісті стисло представлені усі найважливіші смислові компоненти роботи, основні розділи, що мають різні підрозділи. У змісті наводяться всі заголовки роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Зміст включає вступ, усі заголовки основної частини роботи, висновок, список літератури, додатки.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.

У вступі звичайно освітлюється актуальність обраної теми, мета дослідження і зміст поставлених завдань, для досягнення поставленої мети, визначаються об'єкт і предмет дослідження, вказуються обрані методи дослідження.

Структура вступу курсової роботи повинна виглядати наступним чином:

1.Актуальність теми дослідження;

2. Мета і основні завдання;

3. Предмет та об’єкт дослідження;

4. Методи наукового дослідження;

5. Інформаційна база дослідження;

Актуальність- це обов'язкова вимога до будь-якої наукової праці, тому цілком зрозуміло, що її вступ повинен починатися з обґрунтування актуальності обраної теми.

Рекомендується така послідовність викладання цієї частини вступу:

1. Формулювання сутності проблемної ситуації.Доцільно звернути увагу, що правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення.

2. Після цього варто оцінити ступінь вивченості досліджуваної проблеми, вказати, які аспекти даної проблеми теоретично і практично вирішені, а які є дискусійними, по-різному висвітлені в науковій літературі.

Щоб повідомити про стан розробки обраної теми курсової роботи, складається короткий огляд літературних джерел з обраної проблеми, мета якого довести, що саме ця соціально-економічна проблема ще не вирішена, або вирішена лише частково чи в іншому аспекті і тому потребує подальшого опрацювання. Характеризуючи стан наукових робіт з обраної тематики, варто назвати вчених, які внесли значний вклад у її розробку.

Метакурсової роботи – це той результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Мета викладається одним реченням, вона повинна бути лаконічною, вказувати на бажаний кінцевий результат, а не деталізувати етапи її досягнення. Останнє конкретизується у завданнях курсової роботи, розкриваючи які студент демонструє шлях досягнення поставленої мети.

Завдання дослідження формулюються в двох варіантах: перший – у вигляді самостійно закінчених етапів дослідження; другий – як послідовне вирішення окремих проблем дослідження по відношенню до загальної проблеми всієї курсової роботи. Крім того, завдання можуть бути як теоретично-пошукові, так і прикладні.

Формулювання завдань повинно починатися словами:"дослідити", "виявити", "вивчити", "проаналізувати", "узагальнити", "систематизувати", "обґрунтувати", "розробити", "встановити", "розкрити", "визначити", "розробити", "спрогнозувати" і т. п.), тобто завдання вказують на спосіб досягнення мети. Формулювати і конкретизувати завдання слід дуже ретельно, оскільки описання їх вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділу дипломної роботи. Вирішення поставлених завдань і досягнення мети засвідчується у висновках дипломної роботи.

Приклад:

Мета дипломної роботи полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств з урахуванням напрацювань економічної науки та світового досвіду оптимізації податків.

Для досягнення мети дослідження були визначені такі завдання:

1) узагальнити сутність економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств;

2) проаналізувати систему оподаткування та виявити податки, що найбільш суттєво впливають на економічну діяльність суб’єктів господарювання;

3) узагальнити зарубіжний досвід функціонування економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств;

4) дослідити економіко-організаційний механізм оподаткування та сформувати систему показників оцінки податкового навантаження на підприємство;

5) розробити основні напрями вдосконалення економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств на основі планування та прогнозування податкових платежів.

Наступний етап роботи над вступом - є формулюванняоб'єкту і предмету дослідження.

Об'єкт -це соціально - фінансовий чи техніко-економічний процес або явище у діяльності фінансово-кредитної установи чи підприємства, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Не слід називати об’єктом дослідження конкретне підприємство, організацію або їхні структурні підрозділи.

Предметдослідження деталізує конкретну проблему в рамках об’єкта дослідження та являється його частиною в певному аспекті розгляду.

Приклад:

Об’єкт дослідження – система фінансових відносин, що виникають між суб’єктами господарювання та державою в процесі оподаткування прибутку підприємств.

Предмет дослідження – податок на прибуток підприємств і його вплив на інвестиційну діяльність підприємств.

Методи дослідженняєобов’язковим елементом вступу курсової роботи є також перелік методів дослідження,що слугують інструментом у добуванні фактичного матеріалу та його обробки і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети.

Вирішення поставлених у курсовій роботі завдань необхідно здійснювати з використанням наступних методів:

- загальнонаукові методи: аналогія, системний аналіз, формалізація;

- методи логічної абстракції: аналіз і синтез, індукція та дедукція;

- економіко-математичні методи: факторний, системно-структурного аналізу;

- методи економіко-статистичного аналізу: табличний, графічний, групування, класифікації.

Приклад:

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. У процесі дослідження історичних аспектів функціонування податку на прибуток використано метод наукової абстракції; для дослідження ролі та сутності податку на прибуток підприємств – методи якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для характеристики структури і динаміки фінансових відносин між суб’єктами господарювання і державою у процесі справляння податку на прибуток – методи кількісного аналізу економічних показників (спостереження, порівняння, групування, структурування та узагальнення).

Інформаційна база дослідженняне повинна дублювати перелік використаних джерел. Студент повинен у цій частині вступу дати загальну характеристику основних джерел інформації, використаних в процесі написання дипломної роботи (офіційних, статистичних, наукових, літературних, бібліографічних та інших).

Приклад:

Інформаційною базою курсової роботи є законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють податкові та інвестиційні процеси в Україні; монографічні дослідження і наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів; статистичні матеріали та результати одноразових статистичних спостережень Державного комітету статистики України; звітні та оперативні дані Міністерства податків та зборів України, Міністерства фінансів України, Національного банку України; аналітичні доповіді, результати опитування проведені міжнародними фінансовими інститутами (Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк); статистичні дані Обласного управління фінансів, електронні ресурси світової мережі Internet.

Зміст розділів основної частини повинний відповідати темі роботи і цілком її розкривати. Ці розділи повинні показати уміння дослідника стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал, викладення і оформлення якого повинно відповідати вимогам, що висуваються до бакалаврських робіт.

Обов'язковим для дипломної роботи є логічний зв'язок між розділами і послідовний розвиток основної теми протягом усієї роботи.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. У ньому на основі вивчення робіт вітчизняних і закордонних авторів:

- визначається сутність і соціально-економічний зміст предмета дослідження;

- формулюються принципи, основні, вихідні положення побудови предмета дослідження, його функції і місце в загальному об'єкті дослідження, у визначеному аспекті розгляду;

- дається порівняльний аналіз різних економічних теорій і концепцій, що відповідають темі бакалаврської роботи;

- аналізуються причини і фактори, що впливають на предмет дослідження і змінюють його.

- предмет дослідження класифікується як цілісна система, тобто визначаються його складові частини і структура.

При викладі зазначених питань і проблем:

- критично розглядаються різні підходи до їхнього вирішення, визначається відношення автора до дискусійних питань;

- враховується історичний і закордонний досвід рішення поставлених у роботі проблем, виявляються визначені закономірності і рекомендації з їхнього використання в нашій фінансовій науці.

Другий розділ носить аналітичний характер. У ньому дається глибокий аналіз складових частин предмета дослідження (класифікованих у першому розділі), з використанням різних методів дослідження. Базою даних для проведення аналізу повинні бути статистичні матеріали, що стосуються практики фінансово-кредитної роботи конкретного підприємства, організації чи установи за кілька років.

При написанні цього розділу студент не обмежується констатацією фактів, а виявляє тенденції розвитку, розкриває недоліки і причини, що їх обумовили, намічає шляхи їхнього можливого усунення. Цей розділ повинен служити економічним обґрунтуванням висновків і пропозицій, до яких прийде студент у процесі виконання курсової роботи.

Третій розділ може будуватися двома методами.

1. Він може мати перспективний характер. У ньому студент розробляє шляхи удосконалювання предмета дослідження, дає пропозиції і рекомендації з підвищення ефективності використання фінансово-кредитних технологій. Базою для розробки конкретних рекомендацій служить проведений аналіз досліджуваної проблеми в другому розділі, а також наявний прогресивний вітчизняний і закордонний досвід.

2. Може бути присвячений продовженню аналізу і дослідженню практики роботи підприємства чи організації. При цьому висновки і пропозиції варто дати в заключній частині.

Курсова робота закінчується заключною частиною, що так і називається "висновки". Він носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовний, логічно стрункий виклад отриманих підсумків і їхнє співвідношення з загальною метою і конкретними задачами, поставленими і сформульованими у вступі.

Після висновку міститься бібліографічний список використаної літератури. Бібліографічний апарат - дуже значима частина курсової роботи спеціаліста, що відображає самостійну творчу роботу дослідника.

Кожне літературне джерело, включене у такий список, повинне мати відображення в рукописі дослідження. Якщо його автор робить посилання на які-небудь запозичені факти чи цитує роботи інших авторів, то він повинний обов'язково вказати в посиланні, звідкіля узяті наведені матеріали. У бібліографічний список можна включати не тільки роботи, що цитуються автором, але і ті на які немає посилань у тексті роботи, але які фактично були використані при її написанні.

Допоміжні чи додаткові матеріали, що недоцільно використовувати в тексті основної частини роботи, розміщують у додатках. По змісту додатки можуть бути дуже різноманітні. Це, наприклад, можуть бути статистичні дані, копії справжніх документів, витяги зі звітних матеріалів, виробничі плани і т.п. За формою вони можуть являти собою текст, великі за розміром таблиці, графіки і т.д.

У тексті курсової роботи на всі додатки мають бути надані відповідні посилання.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I. Аналіз контрольної роботи.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
10. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
11. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
12. ISO 15504. Призначення і структура стандарту

Переглядів: 2644