Слухові орієнтовні реакції.

Зорові орієнтовні реакції.

Методика виявлення . Ситуація провокуюча. Дитина лежить на спині. У цей час їй пропонують слідкувати поглядом за зоровими стимулами у різних варіантах: 1) Утримуємо іграшку (брязкальце діаметром 5-10 см) на відстані 40-50 см і переміщаємо її на 20-30 см вправо та вліво 2-3 рази; 2) Привертаємо увагу дитини, розгойдуючи іграшку, розмовляючи з нею, то нахиляюсь над нею, то віддаляючись. Потім викликаємо зосередженість, залишаючись нерухомими або утримуючи іграшку на висоті 40-50 см від очей дитини; 3) Викликаємо зосередження на предметі, пересуваючи його в правий та лівий бік до 20 см, а потім залишаємо предмет нерухомим на висоті 50-70 см від очей дитини. 4) По черзі до дитини підходять знайомі люди, говорять. Посміхаються впродовж 1,5-2 хв.

Можливі реакції дитини: дитина фіксує предмет поглядом 5-10 сек., рухи очей стрибкоподібні, іноді супроводжуються поворотом голови, загальні, супровідні рухи різними частинами тіла загальмовані; дитина фіксує предмет поглядом тільки 5-10 сек. після чого відволікається на щось інше, або погляд її стає байдужим до будь чого; дитина дивиться на іграшку, слідкує за нею з зацікавленням; пожвавлення, радість зацікавлення виникає у дитини при спілкуванні зі знайомими, а при появі незнайомця є настороженість, посмішка зникає, може заплакати.

Методика виявлення. Ситуація провокуюча. Дитина лежить на спині. У цей час їй пропонують реагувати на різні слухові подразники: 1) на відстані 25-40 см плескаємо в долоні 2-3 рази з лівого та з правого боку від дитини поза її полем зору; 2) якщо дитина не спокійна, то брязкаємо брязкальцем, або лагідно щось промовляємо поза її полем зору; 3) якщо дитина спокійна, брязкаємо брязкальцем впродовж 10-15 хв на відстані 40-50 см поза полем зору дитини, або лагідно розмовляємо з нею впродовж хвилини; 4) розмовляємо з дитиною то лагідно, то строго, звертаючись до неї з паузами по 5-10 сек.

Можливі реакції дитини: дитина при звуках здригається та кліпає очима; через 10-15 сек дитина знаходить очима дорослого і заспокоюється; повертає голову на звук брязкальця, або в сторону голосу, шукаючи очима джерело звуку; на лагідну інтонацію посміхається, оживлюється, а на строгу зосереджується, хмуриться, може заплакати.

Враховую рівень розвитку емоційно-виразних рухів та засобів, а також рівень спілкування дитини з оточуючими. При обстеженні психічного розвитку дитини відмічали особливості її діяльності: активність пізнавальних процесів, особливості уваги, пам'яті. Відмічали також такі явища як стереотипії, розгальмованість та інші особливості поведінки дитини. Так, наприклад, дізнаємося як дитина реагує на іграшки: чи виявляє до них інтерес; чи намагається взяти, роздивитися; чи проявляє незадоволення, коли іграшку, яка сподобалася, забирають; чи дитина в'яла, не проявляє інтерес до оточуючого, байдужа до іграшок. Якщо ж дитина брала іграшку, то фіксуємо як вона нею маніпулює: роздивляється, обмацує чи стереотипно стукає, тягне до рота.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи вивчення психомоторного розвитку дітей першого року життя	\|	Завдання корекційно-педагогічної роботи з дітьми на різних рівнях розвитку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.378 сек.