Значення етології у тваринництві

Виробництво різних продуктів тваринництва має зв'язок з використанням тих чи інших технологічних процесів, що повинні бути максимально адаптованими до біологічних можливостей організму тварин. Починаючи з першої доби життя, новонароджені сільськогосподарські тварини потрапляють до незвичних умов утримання та годівлі, підпадають під дію численних факторів довкілля. Реагуючи на всі ці подразнення, тварини навчаються, набувають життєвого досвіду, що віддзеркалюється у їхній поведінці. Як відомо, біологічною основою навчання є умовні рефлекси. Отже, використовуючи механізм утворення умовних рефлексів, можна навчитися керувати поведінковими реакціями тварин. За умовним сигналом можна організувати годівлю тварин у певний час, у суворо відведених місцях. У свиней легко утворюється рефлекс на певне місце дефекації. За умов практики вівчарства часто використовуються у якості ватажка отари кози, що швидко навчаються реагувати на певні словесні (звукові) команди чабана. Оскільки у коней легко утворюються умовні рухові рефлекси на звукові сигнали, то під час керування табуном використовуються словесні накази та свистки. Дресирування сприяє можливості керувати складними руховими актами у коней під час подолання перешкод, а також за умов виїздки.

За умов індустріалізації тваринництва, переведення виробництва молока, м'яса та яєць на промислову основу слід глибоко вивчати усю різноманітність поведінкових реакцій організму тварин. Під час вивчення харчової поведінки, за умов безприв'язного утримання тварин, необхідно фіксувати кількість та тривалість жвачного періоду, кратність та кількість води, що випивають тварини, кратність та тривалість часу відпочинку, лежання, стояння тощо; визначити оптимальний режим годування та чисельність тварин у групі з тим, щоб запобігти сутичкам та бійкам, від яких страждають від сильного збудження не тільки ті, що б'ються, але й усі тварини, що їх оточують. Невирішеним залишається питання про оптимальну чисельність особин у череді, табуні, технологічній групі (у птахівництві).

Яку кількість родичів спроможна запам'ятати тварина у групі? Виявлено, що якщо до групи зі сформованою ієрархією вводити нових тварин, то це завжди негативно впливає на стан здоров'я та продуктивності тварин, оскільки порушується ієрархія, що вже сформувалася. Тому є вельми небажаними переформування, доукомплектування та інші зміни складу та чисельності тварин у групах.

Звичайно, враховуючи, що характер поведінки тварин залежить від типологічних особливостей вищої нервової діяльності, бажано було б формувати групи тварин з урахуванням не тільки віку, напрямку продуктивності, але й типологічних особливостей нервової системи.

У процесі інтенсифікації тваринництва гостро зростає функціональне навантаження на усі органи та тканини й, передусім, на нервову систему тварин. Тварини зі слабким типом нервової системи мають низькі адаптаційні можливості та не витримують великого навантаження на організм, вони частіше хворіють, мають низьку продуктивність та стійкість організму.

За умов промислової технології виробництва тваринницької продукції необхідно мати тварин з високими адаптаційними можливостями та продуктивними якостями, стійких до захворювань та стрес-факторів. Це мають бути тварини з сильним типом вищої нервової діяльності, які швидко пристосовуються до умов довкілля, відрізняються високими продуктивними якостями. Для відгодівлі є бажаними тварини з сильним, урівноваженим, інертним типами вищої нервової діяльності; для спортивних перегонів — коні з сильним, рухомим, нестримним типами вищої нервової системи. Для будь-якого напрямку використання є придатними тварини з сильним, рухомим та урівноваженим типами вищої нервової діяльності. Залишається відпрацювати нові сучасні та доступні методи визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності сільськогосподарських тварин, оскільки класичні павловські методи утворення умовних рефлексів вельми тривалі за часом, достатньо трудомісткі, потребують спеціальних умов, що є наближеними до лабораторних. Доцільно також використовувати різноманітні побічні (непрямі) методи визначення окремих властивостей нервової системи у сполученні з етологічними методами спостережень за поведінкою тварин у групах, що дозволяють приблизно визначити типологічні особливості їх нервової системи.

Питання для самоконтролю

1. Що є біологічною основою навчання?

2. Які показники слід фіксувати при вивченні харчової поведінки сільськогосподарських тварин?

3. Із яких тварин, з урахуванням їхніх типологічних особливостей, бажано формувати групи?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адаптація тварин у промислових комплексах	\|	Предметний покажчик

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.