• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комплексне та комбіноване лікування

Самостійне хірургічне лікування може забезпечити стійке видужання тільки при Т1 ступені поширення захворювання. Тому проводиться постійний пошук засобів підвищення ефективності лікування. При РОКпідвищити виживання хворих вдалося завдяки застосуванню ад’ювантної ХТ.Стандартним для ІІІ стадії (із залученням до пухлинного процесу регіонарних лімфовузлів) у США вважається наступний режим: левамізол 50 мг х 3 рази в день всередину, 3 дні, кожні 4 тижні; фторурацил 450 мг/м2 внутрішньовенно 5 днів, потім з 28 дня один раз в тиждень. Лікування проводиться протягом року після операції.

Конкурує з тандемом фторурацил і левамізол комбінація фторурацил та лейковорин. Серед нових цитостатиків заслуговують уваги препарати UFT (суміш фторафуру та урацилу), капцитабін (фторпіримідиновий карбамат), які створили додаткові можливості для більш тривалої циркуляції фторурацила в крові і пухлинних клітинах. Ці ліки, як і фторурацил, за механізмом дії також входять до групи непрямих інгібіторів тимідилат синтетази.

З інших груп цитостатиків протипухлинну активність при раці товстої кишки виявили:

а) томудекс - перший прямий інгібітор тимідилат синтетази. Істинна інгібіція цього ферменту в 100 раз вище ніж від фторурацила. Однак висока його токсичність стримує його клінічне застосування;

б) кампто - інгібітор топоізомерази I;

в) оксаліплатин - нове похідне цисплатини;

Серед перспективних шляхівпокращення результатів лікування РТК на сучасному етапі слід вважати передопераційне застосування засобів сорбційної дезінтоксикації та розробку методик неоад’ювантної регіональної хіміотерапії, зокрема ендолімфатичної та селективної внутріартеріальної.

В лікувальних програмах при РПК провідних вітчизняних та зарубіжних онкопроктологічних клінік важливе місце зайняла променева терапія, при цьому все більше прихильників знаходить підхід, коли методики її проведення розробляються у відповідності із ступенем поширення захворювання. Так, при пухлинах, що відповідають критерію Т2-Т3 застосовують передопераційне опромінення за інтенсивною програмою (РВД 5-6.5 Гр, СВД 19.5-25 Гр) з наступним проведенням оперативного втручання, при місцево-поширених пухлинах Т4 застосовують пролонговані курси променевої чи хіміопроменевої терапії середнім фракціонуванням з досягненням сумарної дози 48-50 Гр, а можливість проведення оперативного лікування оцінюється після 3-4-х тижневої перерви, необхідної для реалізації ефекту антибластомної терапії та стихання променевих реакцій. В зв’язку з відносною резистентністю пухлин ПК до опромінення та токсичністю системної ХТ розробляються методи хімічної та фізичної радіомодифікації, направлені на селективне підвищення радіочутливості пухлинних клітин, зокрема застосовують фазоспецифічні цитостатики (5-фторурацил), електронакцепторні сполуки (метронідазол), НВЧ-гіпертермію, тощо, а також методи регіональної хіміотерапії. В нашій клініці у співдружності з Інститутом онкології АМН України та Інститутом експериментальної онкології НАН України проводиться рандомізоване дослідження по вивчення можливостей покращення ефективності лікування хворих РПК при проведенні опромінення на фоні синглетно-кисневої терапії та засобів сорбційної дезінтоксикації. Отримані досить обнадійливі безпосередні результати.

Проходять клінічну апробацію як адювантні засоби при КРР методи імунотерапії: аутологічні вакцини та моноклональні антитіла.

Віддалені результати, прогноз та перспективи

Результати радикального лікування раку ободової та прямої кишки залежать від глибини проростання пухлини та ураження лімфовузлів. 5-річне виживання при Т1 складає 95%, при Т2-Т3 знижується до 60-70%, а при Т4 складає всього 30-40%. В значної частини хворих вже протягом перших двох років після завершення лікування спостерігається розвиток локальних рецидивів та віддалених метастазів. Тому поняття ІІІ клінічна група досить умовне, ці хворі вимагають ретельного диспансерного спостереження. Американською Гастроентерологічною Асоціацією в 1989 році сформульований консенсус по питанням післяопераційного ведення хворих РТК. Його порядок представлений в наступній таблиці.

Читайте також:

1. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
2. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
3. Біологічні способи лікування ран.
4. Вивчення товару і комплексне дослідження ринку.
5. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
6. Вимоги до результатів лікування.
7. Електрохірургічні методики лікування хворих на рак.
8. Ендоваскулярне лікування.
9. Законність - комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
10. Інші засоби для лікування риніту.
11. Комплексне дослідження ринків
12. Комплексне перетворення.

Переглядів: 949