Електрохірургічні методики лікування хворих на рак.

Застосування в хірургії злоякісних пухлин електродіатермічного методу і лазера обмежується в основному для більш безкровного розтину тканин і коагуляції дрібних судин. Твердження щодо особливої ролі виконання операції із застосуванням електродіатермічного скальпеля і лазера як чинників, які забезпечують високий антибластичний і абластичний ефект є дещо перебільшеними. Електричний розряд як і потік електромагнітного випромінювання генерований лазером спричиняють термічну і ударно-гідродинамічну дію. Тобто в зоні дії високої температури електричного або лазерного скальпелів наступає спалювання тканин, що веде до їх роз`єднання. При цьому клітини, які знаходяться в декількох міліметрах від цієї зони зварюються, набухають і розриваються, виштовхуючи прилеглі життєздатні клітини в міжтканинні проміжки та просвіти зруйнованих лімфатичних судин і вен. Якщо цією клітиною виявиться злоякісна, що мігрувала далеко за межі пухлини, тоді виникає висока вірогідність під впливом створеного ударно-гідродинамічного ефекту спричинити появу віддалених метастазів. Яскравим прикладом підтвердження такого механізму штучної активізації метастазування є результати електрокоагуляції злякісних пухлин шкіри, особливо меланом. Відомі результати ненавмисної електрокоагуляції поверхневих пухлин шкіри в неонкологічних закладах, а також застосування лазера навіть в спеціально створеному центрі лікування меланом в кінці 70-их років. Місцеві рецидиви після цього виникали рідко. Проте, через 3 – 6 місяців після місцевої електрохірургії у багатьох хворих виникали метастатичні вузли незвичної локалізації. Наприклад після лазерної коагуляції меланоми на шкірі передпліччя метастази виникали в підапоневротичній ділянці волосистої частини голови і в товщі підошвинної поверхні ступні. Це вже в 90-ті роки була чітко описана методика видалення пухлин шкіри із застосуванням електродіатермічного скальпеля , а також лазера. Від попередньої, неправильної, вона полягає в тому, що видаленню пухлини передує створення довкола неї коагуляційного валика на відстані 2 – 3 см від краю новоутвору, який немовби перешкоджає інтраопераційному метастазуванню. Умовність такого твердження полягає в тому, що клітини пухлини здатні поширюватись не тільки в зоні коагульваної площини, а також і в глибину прилеглих тканин. Описання таких прикладів некоректного застосування електрохірургічних методів в онкологічній практиці повинно стати пересторогою і нагадуванням про неприпустимість їх застосування спрямованого безпосередньо на пухлину.

Електрохірургічні методи застосовують також з паліативною метою для реканалізації просвіту органу у хворих, яким неможлива або протипоказана радикальна операція. Наприклад лазерна коагуляція ендобронхіального раку легені, стравоходу і кардії. В сучасних клініках відразу після реканалізації проводять контактне опромінення реканалізованої зони іридієм 192, який є короткохвильовим гама-випромінювачем. Це дозволяє девіталізувати залишок новоутвору та окремі ракові клітини, які під впливом гідродинамічно-ударного ефекту лазерних променів знаходяться в 0,5 – 1 см від поверхні коагульваної пухлини. Класичним прикладом такого застосування лазера і контактного опромінення є клініка професора Шумахера в місті Штудгарт, який в 90-их роках мав найбільший досвід і досяг найкращих віддалених результатів “консервативного” лікування раку стровоходу і ендобронхіального раку легенів.

З погляду на перспективу застосування лазерної техніки при лікуванні хворих на злякісні пухлини доцільно виділити деякі технічні характеристики медичних лазерів.

Лазер – прилад для посилення дії світла шляхом стимуляції емісії випромінювання, і який перетворює теплову або електричну енергію на світлову у специфічному середовищі, такому як діоксид вуглецю (СО2), аргону або неодим-іттрій-алюмо-гранатовий газ (УАГ-лазер). Лазер генерує інтенсивний потік електромагнітного випромінювання. Довжини хвиль випромінювання можуть бути у видимій ділянці електромагнітного спектра або у невидимих інфрачервоних ділянках електромагнітного спектра. Світло лазера на відміну від сонячного є монохроматичне.Кожен лазер має свої особливості, силу та свої лімітуючі чинники. Сучасні лазерні установки для медичного застосування передбачають можливість їх застосування як для видалення новоутворів, які розташовні на поверхні тіла, так і для внутрішньопорожнинного та інтраопераційного застосування. Такі установки дозволяють хірургу контролювати інтенсивність, тривалість лазерного променя та розмір місця контакту. Інтенсивність залежить від сили електричного струму; чим більше ватів , тим сильнішим буде лазерний промінь. Лазер працює доти, доки хірург натискує на педаль включення. Інтенсивність температурної дії лазера обернено пропорційна площі контакту. Чим менша зона контакту, тим більш сконцентрований і більш потужний промінь лазера.

В онкологічній практиці застосовують СО2- і УАГ- лазери. Оскільки СО2-лазер абсорбується водою, то він не спалює тканини, а лише випаровує тканини, тобто ушкоджує тканини без “різання” та “спалення”. У США обмежили лікування злякісних хвороб з допомогою лазерного ножа такими показниками: 1) у хворих на рак гортані віком до 25 років, у яких хірургічні процедури та радіаційна терапія можуть спричинити концерогенний вплив через 20 років після опромінення; 2) у пацієнтів, які не згоджуються на застосування променевої терапії або операції; 3) у хворих після променевої терапії, що не дала результату, і не згоджуються на ларінгектомію; 4) перед або після проведення променевої терапії, як допоміжний засіб при раку гортані і пухлинах голови і шиї. При застосуванні цього лазера користуються для захисту скляними окулярами, які відбивають його промені.

УАГ-лазер випромінює невидимий промінь світла. Подібно до аргонового лазера він проходить через нечервоні тканини та скло. Для захисту персонал і пацієнт використовують зелені окуляри. УАГ-лазер потребує енергії 220 В та зовнішньої системи охолодження. УАГ-лазер – відмінний фотокоагулятор і єдиний фотодеструктор. Він може передаватись по волоконному кабелю, що дає можливість застосування його для ендоскопічних втручань. Застосування сапфірового наконечника дозволяє використовувати УАГ-лазер як скальпель, який забезпечує добрий гемостаз. При застосуванні лазера необхідне суворе дотримання правил техніки безпеки. Недопускається контакт лазерного променя з пластиковими і гумовими трубками, при контакті з якими виникає вибух. У приміщенні де використовується лазер повинні бути відсутні вибухонебезпечні речовини. Тобто для застосування лазера необхідне окреме ізольоване від інших блоків приміщення. Весь персонал цього відділення допускається до роботи тільки після ретельної перевірки знань стосовно принципів роботи та правил техніки безпеки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кріохірургія в лікуванні хворих на рак.	\|	ПРОМЕНЕВИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.