Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
Антимікробна терапія при лікуванні пневмонії частіше всього призначається емпірично, особливо у перші дні лікування, бо результат дослідження харкотиння приходить на 2-3 добу з лабораторії, а збудника у 50% випадків виявити взагалі не вдається. При амбулаторному лікуванні й нетяжкому перебігу хвороби антибактеріальні засоби призначаються для прийому всередину, при тяжких пневмоніях – внтурішньовенно. При покращенні стану можна перейти з внутрішньовенного до внутрішньом’язового введення препаратів, а потім до парентерального. В цілому тривалість лікування антибактеріальними засобами складає 7-10 днів, при лікуванні мікоплазмової пневмонії – 2-3 тижні. Триваліше лікуються люди з плевритами й абсцесами легенів.
Лікування починають з амоксициліну чи цефтриаксону у легких випадках, цефипиму з левофлоксацином у тяжчих і переходять на кларитроміцин чи левофлоксацин у першому випадку і на ванкоміцин з азитроміцином у другому.
Препаратами вибору при гнійних процесах у легенях є амоксицилін /клавуланат (амоксиклав), бета-лактамні антибіотики в поєднанні з метронідазолом чи кліндаміцином.
При гострих вірусних захворюваннях дихальних шляхів (неускладнених) антибіотики не слід використовувати, бо противірусної дії вони не мають, а профілактики розвитку бактеріальних ускладнень вони не здійснюють.
Слід використовувати таке правило - для емпіричної терапії нетяжких захворювань використовувати препарати з вузьким спектром дії, а при тяжкому перебігу – препарати широкого спектру дії або комбіновану терапію.
Клінічна фармакологія бронходилятаторів
Бронходилятатори (бронхолітики) – це засоби, що розширюють бронхи, усувають їх спазм.