Підходи до раціонального вибору ЛП при захворюваннях гепатобіліарної системи

Вибір раціонального жовчогінного засобу здійснюється в залежності від фази хронічного холециститу (загострення або ремісія) і супутнього типу дискінезії (гіпо- або гіпертонічної).

При загостренні хронічного холециститу і наявності жовчної коліки застосовуються переважно холеспазмолітики (платифілін, метацин, но-шпа, папаверин), у наступні кілька днів після загострення (іноді і з самого початку) - жовчогінні засоби з вираженою протизапальною та протимікробною дією (нікодин), у подальшому в міру стихання запального процесу призначаються й інші холеретики; через 7-8 днів після зняття загострення можливе застосування холецистокінетиків (при гіпотонії жовчовивідних шляхів).

При виявленні в жовчі паразитів проводиться специфічна терапія:

а) при опісторхозі, фасціольозі, клонорхозі препаратом вибору є хлоксил, який призначають у вигляді порошку по 2 г на склянку молока, 3-5 разів на день, протягом 2-х днів;

б) при стронгілоїдозі, трихоцефальозі, анкілостомозі: вермокс по 1 табл. 3 рази на день, три дні, з повторенням курсів через 2 - 4 тижні або комбантрін - по 0,25г 1 раз на день, протягом 3-х днів;

в) при лямбліозі: фуразолідон - по 0,15г 4 рази на день чи фазижин по 2г одноразово, або трихопол (флагіл, метронідазол) - по 0,25г 3 рази на день, 5-7 днів, чи амінохінолін - по 0,1г 3 рази на день протягом 5-и днів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Клінічна фармакологія ЛП для усунення больового синдрому	\|	Спільне застосування ЛП, які впливають на функцію гепатобіліарної системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.