Контрактна форма трудового договору

Законодавство України про працю.

ТЕМА 6: ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ПЕРСОНАЛ.

Для недопущення помилок при найманні персоналу необхідно знати основні законодавчі та нормативні акти про працю.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, ухвалених відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовими договорами з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їхніх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їхніми статутами. При цьому гарантії зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю (ст. З КЗпП України).

Трудові відносини громадян України, котрі працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством сторони працевлаштування і міжнародними договорами (угодами) України (ст. 8 КЗпП України).

Такі двосторонні угоди про працевлаштування й соціальний захист працівників-емігрантів, які працюють за межами своєї країни, вже укладено з Росією, Молдовою, Литвою, Вірменією, Республікою Білорусь, Латвією, Чехією, Польщею і В'єтнамом.

До прийняття відповідних актів законодавства України на території України застосовуються акти законодавства колишнього Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України (Постанова Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.91).

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж передбачено законодавством України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Трудовий договір у формі контракту укладається тільки з тими категоріями працівників, яких визначено відповідними законодавчими і нормативними актами. Такими актами є Закони України "Про підприємництво" (ст. 9), "Про підприємства в Україні" (ст. 16), "Про установи" (статті 15, 49), "Про статус Академії наук України" (ст. 7), "Про товарну біржу" (ст. 12), "Про оплату праці" (ст. 20), "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" (ст. 25), "Про споживчу кооперацію" (ст. 14), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ст. 42), "Про адвокатуру" (ст. 8), "Про селянське (фермерське) господарство" (ст. 23), постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.93 № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності" та від 06.02.92 № 63 "Про впорядкування і матеріальне забезпечення в галузі спорту" (п. 4) та ін.

Механізм застосування контрактної форми викладено в Положенні про порядок укладання контрактів при прийомі (найманні) на роботу працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору". Це положення визначає порядок укладання контрактів при прийомі (найманні) на роботу працівників на підприємства, в установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також для громадян.

Контрактна форма трудового договору застосовується тільки щодо працівників, які працюють або влаштовуються на роботу за трудовими договорами, укладеними:

—на певний строк;

—на виконання певної роботи.

Не можна укладати контракт із працівниками, якщо їхня робота має безстроковий характер. Контракт укладається обов'язково в письмовій формі в двох примірниках, по одному для кожної сторони. При цьому примірники мають однакову юридичну чинність.

Умови контракту не можуть погіршувати становище працівника порівняно із передбаченим чинним законодавством. Якщо в контракт внесено гірші умови, то вони вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП України). Контракт набирає чинності з моменту його підписання або з дати, зазначеної в ньому самому, і його може бути змінено тільки за згодою сторін, складеній у письмовій формі.

Контракт є підставою для видання власником або уповноваженим ним органом наказу (розпорядження) про прийом працівника на роботу.

У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця на підставах, визначених контрактом, але не передбачених чинним законодавством, звільнення працівника провадиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством і контрактом. Якщо сторонами не виконуються або неналежно виконуються зобов'язання, передбачені в контракті, то його можна достроково розірвати із попередженням відповідної сторони за 2 тижні.

Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у разі його захворювання або інвалідності, що перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання або неналежного виконання ним обов'язків, передбачених контрактом та з інших поважних причин. Звільнення працівника в цьому разі провадиться відповідно до ст. 39 КЗпП України.

За 2 місяці до закінчення терміну дії контракту за згодою сторін його можна продовжити або укласти на новий термін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення загального трудового стажу	\|	Термін укладання трудового договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.