МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мовіПлан 1. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові. 2. Модифікації фонем: а) модифікації голосних; б) модифікації приголосних. Розглядаючи сполучуваність як один із основних чинників структури мови, лінгвісти вивчають її прояви на всіх рівнях мовної системи. На особливу увагу заслуговує сполучуваність одиниць фонологічного рівня. Основи вивчення дистрибуції фонем закладені в працях М.С.Трубецького, який вважав, що „сполучуваність фонем підпорядковується в будь-якій мові своїм особливим законам або правилам, які мають значення тільки для цієї мови і які необхідно встановлювати для кожної мови окремо”, бо „правила сполучуваності накладають на кожну мову особливий відбиток”. Дистрибутивний аналіз фонологічної системи мови дає можливість зробити висновки про закономірності фонологічної структури слова і складу в конкретній мові, виявити й описати наявні в ній фонемосполуки, окреслити тенденції в розвитку сполучуваності фонем. Прийнято вважати, що сполучуваність – це поєднуваність мовних елементів одних з одними, а дистрибуція – це сукупність усіх оточень, у яких може зустрічатися певна одиниця мови. Відповідно до цього поняття дистрибуції вважають ширшим, загальнішим порівняно з поняттям сполучуваності, бо воно охоплює всі можливі сполуки одного мовного елемента з іншим, а поняття сполучуваності є конкретнішим і характеризує поєднуваність однієї мовної одиниці з конкретною другою. Проте в залежності від того, одиницею якого рівня виступає мовний елемент, поняття сполучуваності й дистрибуції можуть дещо змінюватися. Зокрема, на фонологічному рівні поняття дистрибуції та сполучуваності збігаються (В. Перебийніс, М.Кочерган, С. Сеньків), тобто вони позначають „безпосереднє оточення” фонем і їх звукових виявів. З огляду на це термінологічні сполучення „дистрибуція фонем” і „сполучуваність фонем” уживаємо синонімічніми. Поняття дистрибуції і сполучуваності тісно пов’язані з поняттям валентності, тобто здатністю фонем (звуків) сполучатися з іншими фонемами (звуками). Валентність фонем і їх звукових виявів реалізується за певними правилами їх поєднання в мові (мовленні) та залежить від об’єктивних чинників, наприклад, від місця чи способу творення певної фонеми, її твердості / м’якості тощо. Наприклад, можна вирізнити лівобічну валентність, яка відображає множину фонем, здатних передувати певній фонемі, і правобічну валентність, що фіксує множину фонем, можливих після цієї фонеми.
Читайте також:
|
||||||||
|