Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



МОДИФІКАЦІЇ ФОНЕМ

Позиційні зміни приголосних і голосних звуків

 

Усі фонетичні зміни, що виникають внаслідок моди­фікації, можуть бути комбінаторні й позиційні.

Комбінаторні зміни — це зміни, що за­лежать від взаємодії звуків у мовному потоці. На якість одних звуків постійно впливає артикуляція сусідніх звуків, внаслідок чого утворюються різні алофони фонем.

В основу вивчення комбінаторних змін звуків покла­дено вчення про три фази вимовленого звука: екскур­сію— коли мовні органи переходять із спокійного (індиферентного) положення до характерного артикуля­ційного положення, потрібного для вимови даного звука; витримку — коли мовні органи перебувають у від­носно незалежному положенні, потрібному для вимови даного звука; рекурсію — коли мовні органи знову повертаються в індиферентне положення. Проте ці три фази наявні лише у звука, вимовленого ізольовано. Як­що кілька звуків вимовляються вряд, то рекурсія звука здійснюється не до індиферентного положення, а зли­вається в один суцільний момент з екскурсією наступно­го звука, внаслідок чого відбувається своєрідне взаємне накладання артикуляції окремих фаз або й звуків у цілому, яке називається коартикуляцією. Таке взаємне накладання кінцевої й початкової фаз сусідніх звуків (причому різних за способом артикуля­ції) веде до того, що основні артикуляційні типи взаємно змінюють свою якість (якщо не протягом усієї трива­лості, то принаймні в певних її відрізках), і таким чином виникають різні алофони.

Крім того, в мові розрізняють два типи пристосуван­ня (адаптації) звуків:

Акомодація (від лат. присто­сування) — зміни, що відбуваються між звуками різ­них категорій, тобто між голосними й приголосними, наприклад /п/ перед /у/ лабіалізується. Акомодація може бути прогресивною і регресивною. Коли попередній звук впливає на наступний, то має місце прогресивна ако­модація. Коли ж, навпаки, наступний звук впливає на попередній, відбувається регресивна акомодація.

Асиміляція (від лат. уподіб­нення) —це зміни, що відбуваються між звуками тієї самої категорії, тобто між голосними або між приголос­ними, наприклад[с] під впливом [н'] в слові сніг теж м'який /с'н'іг/. Асиміляція теж може бути прогресив­ною й регресивною залежно від того, чи впливає поперед­ній звук на наступний (прогресивна асиміляція), чи, нав­паки, наступний звук впливає на попередній (регресив­на асиміляція)..

При аналізі звукових змін у мовному потоці беруться до уваги не тільки окремі граматичні слова, а також і так звані «фонетичні слова», до складу яких входить само­стійне слово разом із службовим і групи слів, що склада­ються з двох повнозначних слів, які становлять у вимо­ві нерозривну єдність.Особливість фонетичного слова полягає в тому, що обидві його частини внаслідок внутрішньої підпорядко­ваності одному наголосу зливаються в єдине ціле, на­приклад: без тебе, як же, сказав би.

До найголовніших видозмін (модифікацій) україн­ських звуків у мовному потоці в системі вокалізму належить акомодація (пристосування голосних до су­сідніх приголосних), редукція (зміни ненаголошених го­лосних щодо тривалості, інтенсивності, якості), вокаль­на асиміляція (інакше — вокальна гармонія, або гар­монійна асиміляція); у консонантизмі — акомодація (пристосування приголосних до сусідніх голосних) і аси­міляція (уподібнення) приголосних у групах приго­лосних.

 


Читайте також:

  1. Методики модифікації поведінки споживачів
  2. Передумови фонології. Поняття фонеми
  3. Позиційні модифікації голосних
  4. Поняття вартості та її модифікації
  5. Поняття вартості та її модифікації
  6. Поняття вартості та її модифікації Кр 88
  7. Поняття вартості та її модифікації.
  8. Поняття фонеми
  9. Предмет дослідження фонетики. Поняття фонеми
  10. Приголосні фонеми, їх класифікація. Артикуляційна та акустична характеристики приголосних фонем у їх головних виявах. Протиставлення приголосних фонем за твердістю – м’якістю
  11. Система приголосних фонем




Переглядів: 7799

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові | Позиційні модифікації голосних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.