• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опора на громадські організації

Відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та діючих наказів і директив командувача внутрішніх військ у військових частинах та підрозділах створюють громадські організації, які також є важливим суб’єктом виховної роботи.

Основними завданнями громадських організацій є такі:

– виховання у військовослужбовців відданості та відповідальності, готовності до захисту Української держави;

– мобілізування особового складу на успішне оволодіння навичками військової справи та якісне виконання службово-бойових завдань;

– впровадження військових ритуалів, кодексів честі, вивчення історії частини, інформування про подвиги військовослужбовців внутрішніх військ;

– забезпечення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей, отримання ними пільг та використання прав згідно з чинним законодавством;

– допомога командуванню у вирішенні питань повсякденної службово-бойової діяльності;

– залучення військовослужбовців до активної громадської роботи, розширення їх світогляду;

– контроль за додержанням установлених законами України прав і пільг для ветеранів, залучення ветеранів до активної суспільної роботи;

– участь у вирішенні трудових конфліктів, контроль за додержанням принципів соціальної справедливості;

– організація і проведення інформаційно-пропагандистських заходів, культурно-освітньої роботи серед військовослужбовців та членів їх сімей;

– підтримання зв’язків з місцевими державними органами, засобами масової інформації, робота з неформальними організаціями молоді, релігійними конфесіями за містом дислокації частини.

У військових частинах створюють такі громадські організації:

– офіцерські збори;

– групу громадського контролю;

– художню раду клубу;

– раду музею (кімнати бойової слави);

– раду бібліотеки;

– раду ветеранів;

– профспілкову організацію;

– жіночу раду;

– спортивний комітет.

Їх створення і робота є об’єктом уваги і турботи насамперед заступника командира військової частини з виховної роботи. Він тісно взаємодіє з цими громадськими організаціями з питань реалізації гуманітарної політики держави у військових підрозділах, мобілізації військовослужбовців на успішне виконання службово-бойових завдань, проведення заходів культурно-виховної і просвітницької роботи, виховання у особового складу необхідних морально-психологічних якостей, соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

У ротах створюють такі громадські організації:

– раду військового колективу;

– раду прапорщиків;

– раду народознавчої світлиці;

– редколегію стінного друку;

– пост громадського контролю.

Рада військового колективу є постійно діючим громадським органом підрозділу. Вона діє відповідно до положення, що затверджено наказом командувача внутрішніх військ.

Раду військового колективу обирають на загальних зборах підрозділу, як правило, у складі 7–11 чол. строком на 1 рік. На зборах також обирають голову ради та 1–2 його заступників.

Вищим органом ради військового колективу є загальні збори військовослужбовців підрозділу, які проводять за необхідністю, але не рідше разу на місяць.

План роботи ради складають на місяць (див. дод. 4.1). Пропозиції до нього готує голова ради військового колективу, план розглядають та затверджують на засіданні ради. Його підписує голова.

Засідання ради військового колективу проводять у разі необхідності, але не рідше ніж двічі на місяць. На ньому повинні бути присутні не менше ніж дві третини членів ради.

Протоколи загальних зборів та засідань ради військового колективу веде голова або один із членів ради.

Рішення ради (загальних зборів) приймається, якщо за нього проголосувало не менше половини присутніх членів ради (присутніх на зборах). Ухвалені рішення повинні бути конкретними, з визначеними строками проведення заходів та прізвищами відповідальних за їх проведення осіб.

Кожен член ради військового колективу повинен брати активну участь у підготовці та проведенні засідань, своєчасно та повністю виконувати прийняті рішення. На засідання ради можна запрошувати командира підрозділу, його заступника з виховної роботи.

Гласність роботи, оперативність доведення рішень ради до кожного військовослужбовця забезпечують регулярні інформування членів ради на загальних зборах підрозділу та засоби виховної роботи (стінний друк, технічні засоби, радіомовлення).

На першому після виборів організаційному засіданні ради визначають сектори та призначають відповідальних осіб за напрямами громадської діяльності. До сектора можуть входити декілька чоловік, у такому разі вони розподіляють між собою окремі ділянки роботи.

Секторами (напрямами діяльності) можуть бути такі:

– надання допомоги командирам щодо підтримання бойової готовності, якісного виконання службово-бойових завдань, зміцнення військової дисципліни, навчання та виховання військовослужбовців;

– соціальний та правовий захист військовослужбовців;

– спортивно-масова робота;

– організація дозвілля, проведення культурно-масових заходів та встановлення зв’язків з громадськими організаціями.

Раду прапорщиківстворюють згідно з положенням, затвердженим наказом командувача внутрішніх військ, у батальйонах, окремо дислокованих ротах або ротах, які укомплектовані прапорщиками та військовослужбовцями військової служби за контрактом при наявності не менше 15 прапорщиків.

У підрозділах, розташованих у одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюється одна рада, що об’єднує прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом цих підрозділів.

Раду та її голову обирають на загальних зборах прапорщиків відкритим (за рішенням зборів – таємним) голосуванням у кількості 5–9 чол. на 2 роки. На організаційному засіданні також обирають відкритим голосуванням 1–2 заступників голови.

Командир підрозділу спрямовує діяльність ради прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом на успішне виконання службово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради, пропозиції ради враховує у своїй діяльності.

Безпосередньо відповідає за організацію роботи ради заступник командира підрозділу з виховної роботи.

Рада прапорщиків проводить засідання не рідше 1 разу на місяць, а загальні збори прапорщиків – не рідше 1 разу на квартал за узгодженням з командиром і його заступником з виховної роботи.

Не пізніше 5 днів після засідання (зборів) оформлюють протокол (див. дод. 4.2, 4.3), де відображають розглянуті питання та прийняті рішення.

Для чіткого проведення зборів прапорщиків та військово-службовців військової служби за контрактом складають порядок проведення зборів (див. дод. 4.4).

Роботу ради прапорщиків планують на місяць. Плани роботи затверджують на засіданні ради, їх підписує її голова.

Всі рішення рада приймає відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 присутніх на засіданні членів ради.

Після закінчення терміну своїх повноважень рада прапорщиків звітує загальним зборам прапорщиків про виконану роботу.

Рада прапорщиків має право:

– брати участь в атестуванні прапорщиків та надавати свої пропозиції командиру щодо їх використання на службі;

– готувати пропозиції для командира щодо нагородження прапорщиків, присвоєння їм військового звання “старший прапорщик”, призначення на посаду, пониження в посаді;

– брати участь у розслідуванні обставин та причин злочинів, подій, правопорушень та інших проступків, скоєних прапорщиками;

– у разі необхідності доповідати командиру та житлово-побутовій комісії свої пропозиції щодо розподілу житла для прапорщиків і членів їх сімей;

– брати участь у роботі громадської комісії з контролю за роботою установ військової торгівлі з метою кращого забезпечення необхідними товарами прапорщиків і членів їх сімей.

За скоєні проступки до прапорщиків рада (загальні збори) можуть застосувати заходи громадського впливу:

– товариську критику;

– товариське попередження;

– прийняти рішення про прилюдне вибачення перед загальними зборами прапорщиків або конкретною особою;

– клопотати перед командиром про застосування до порушника заходів, згідно з дисциплінарним статутом.

Рада військового колективу або рада прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом веде таку документацію:

– список членів ради;

– плани роботи ради на місяць;

– протоколи загальних зборів військового колективу роти (прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом);

– протоколи засідань ради.

Документацію ради ведуть, як правило, в одному 96-аркушовому зошиті, аркуші у якому нумерують та скріплюють печаткою для службових документів.

Додаток 4.1

ПЛАН

Читайте також:

1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
2. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. PR-відділ організації: переваги і недоліки
5. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
6. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
7. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
8. Адаптація індивіда в організації
9. АДМІНІСТРАЦІЇ І ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
10. Акти з охорони праці в організації.
11. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
12. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.

Переглядів: 495