• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Морально-психологічне забезпечення дій військ у наступі

Активні й рішучі наступальні бойові дії є основним способом досягнення мети бою. Треба відчути всю скрутність становища того, кого атакують, щоб зрозуміти перевагу наступу над обороною.

Слід пам’ятати, що наступу притаманні фактори, які можуть дезорганізувати особовий склад, викликати стресові стани. За цих умов важливо зберегти безпосередній контакт з військовослужбовцями, використати можливості виховного впливу і забезпечити безперервне виявлення наступального пориву. Виправданим є прагнення офіцерів-виховників постійно тримати військовослужбовців у курсі справ, оперативно інформувати їх про героїчні вчинки, використовувати будь-який привід для посилення ненависті до ворога.

Складна, динамічна бойова обстановка, напруження моральних, психологічних і фізичних сил особового складу потребують організації МПЗ дій військ з метою здійснення безперервного виховного впливу на кожного військовослужбовця, підвищення наступального пориву. Його організують на всіх етапах бою.

У наступі основними завданнями МПЗ є підтримання високого бойового і морально-психологічного стану, мобілізування особового складу на виконання поставлених завдань, ведення активних і стрімких бойових дій, утримання ініціативи, завдання противнику рішучої поразки.

Перед початком бойових дій виховну роботу ведуть з усіма категоріями особового складу з використанням різних форм і методів (лекції, семінари, наради, інструктажі, спеціальні заняття).

У виховній роботі з сержантами основні зусилля зосереджують на розвитку у них свідомості, організаторських здібностей, впевненості у своїх силах, знаннях і можливостях, готовності до сміливих і рішучих дій у складних умовах.

Велику роботу проводять з рядовим складом. Атака – суворе випробування всіх моральних, психологічних і фізичних можливостей військовослужбовців. Солдат перший потрапляє під вогонь ворога, він – центр уваги і турботи командирів і офіцерів виховної роботи.

У цей період значну увагу приділяють узгодженню дій виховних структур з роботою штабу, органів бойового і тилового забезпечення.

У ході індивідуальної виховної роботи, повідомлень про обстановку, читання газет, бесід з’ясовують настрої, думки і сподівання особового складу.

За участю офіцерів виховних структур військовослужбовці оволодівають методами подолання психічних травм та бойового стресу, прийомами саморегуляції, вольової мобілізації, аутотренінга, надання екстреної лікарської допомоги.

Виховну роботу ведуть з урахуванням фаху військовослужбовців. Особливу увагу звертають на розвідників, хіміків-дозиметристів, зв’язківців, військовослужбовців інженерних підрозділів, механіків-водіїв, навідників.

Військовослужбовців-розвідників мобілізують на самовіддане виконання бойових завдань, отримання найбільш повних і вірогідних даних про ворога, швидке передавання добутих відомостей командуванню, спостережливість, ініціативу, винахідливість, збереження військової таємниці.

Хімікам-дозиметристам нагадують про особливу відповідальність за правильне визначення рівня зараження місцевості, зброї і бойової техніки.

Увагу військовослужбовців інженерних підрозділів звертають на сміливі і рішучі дії щодо забезпечення висування військ, розмінування місцевості, форсування водних перешкод.

Виховну роботу з військовослужбовцями-мотострільцями спрямовують на підготовку їх до швидких і самовідданих дій щодо подолання оборони противника і розвинення успіху, підтримання тісної взаємодії.

З метою підвищення морального духу військовослужбовців використовують, як масові форми, так і індивідуальну роботу. Напередодні вирішального бою в підрозділи, зазвичай, поступає поповнення.На необстріляних солдат велике враження справляють бесіди командирів і офіцерів-виховників, розповіді досвідчених військовослужбовців, їх впевненість у своїх силах.

Дієвим засобом підвищення наступального пориву військовослужбовців можуть бути звернення Військової Ради внутрішніх військ. Їх доводять до особового складу за дві-три години до початку наступу, а в деяких випадках – під час артилерійської підготовки. Офіцери-виховники зачитують текст звернення, роз’яснюють його, разом з командирами, активом перевіряють готовність особового складу до бою.

В умовах підготовки до бойових дій з метою надання релігійної підтримки залучають служителів церкви.

Враховуючи значний інформаційно-психологічний вплив противника на свідомість і почуття військовослужбовців за допомогою листівок, радіо та ін., органи виховної роботи вживають заходів щодо нейтралізації і попередження ворожої пропаганди.

В районі розміщення підрозділів МПЗ спрямовують на підтримання постійної готовності особового складу і техніки до висування, відбиття нападу противника, підвищення бойової і психологічної підготовки особового складу, забезпечення надійного захисту від зброї масового ураження, підтримання порядку маскування.

МПЗ дій підрозділів сторожової охорони спрямовують на формування у особового складу пильності з метою виключення проникнення розвідки противника і раптового нападу на частини (підрозділи), що охороняються, а також на забезпечення своєчасного розгортання і вступу в бій головних сил.

МПЗ дій підрозділів під час пересування спрямовують на:

– своєчасне прибуття у визначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і успішне ведення зустрічного бою;

– роз’яснення особовому складу маршрутів, особливостей соціально-політичної, релігійної, криміногенної обстановки у районах, через які пересуваються війська, мір безпеки, захисту від авіації та високоточної зброї противника;

– мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;

– чітке дотримання дисципліни та організованості, заходів маскування, сигналів управління;

– забезпечення своєчасного харчування і відпочинку особового складу під час маршу;

– проведення виховної роботи з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, загону забезпечення руху, комендантської служби.

Під час перевезення військ залізничним, морським (річним), повітряним транспортом приділяють увагу організованому завантаженню і розвантаженню, підбору та інструктуванню посадових осіб добового наряду і активу.

МПЗ дій підрозділів похідної охорони спрямовують на забезпечення безперешкодного пересування колони, знищення підрозділів розвідки і охорони противника, сковування його головних сил і завдання їм втрат, створення головним силам полку (батальйону) вигідних умов для розгортання і бою.

У ході наступу МПЗ дій військ спрямовують на підтримання і нарощування стійкої морально-психологічної переваги над противником, мобілізацію військовослужбовців на оволодіння і утримання ініціативи в бою, ведення активних і стрімких бойових дій, зразкове виконання поставлених завдань, на виховання у особового складу високого наступального духу, готовності беззаперечно виконати в найскладніших умовах накази командирів (начальників).

Важливим завданням виховної роботи в наступі є підтримання і розвиток у командирів, офіцерів-виховників високих вольових якостей, ініціативи, самостійності, здібності правильно оцінювати обстановку, без вагань приймати оптимальні рішення.

У бойових умовах необхідно застосовувати різні форми підвищення бойової активності. Наприклад, кращим військовослужбовцям можна вручати державні прапори для вивішування на відвойованих у ворога об’єктах. При цьому командири і офіцери-виховники вказують, де їх необхідно встановити. Це доручення військовослужбовцями сприймається як знак особливої довіри і честі.

У нарощуванні наступального духу особового складу велику роль відіграють оперативна пропаганда подвигів особового складу, успіхів наших військ, нагородження військовослужбовців орденами і медалями безпосередньо на полі бою. Про їх подвиги необхідно повідомляти в “блискавках” та на сторінках військової газети.

Офіцери-виховники повинні заздалегідь забезпечувати актив бланками “Прочитай і передай іншому” для оперативних повідомлень про військовослужбовців, що відзначились у бою. Виправдовують себе також пам’ятки, що простими словами закликають військовослужбовців до перемоги над ворогом.

Велике значення для нарощування наступального пориву має виховання у військовослужбовців ненависті до ворога. З цією метою необхідно широко використовувати матеріали газет, мітинги на місцях поховання загиблих.

Командири і офіцери-виховники у наступі повинні повсякденно роз’яснювати особовому складу військово-політичну обстановку, зміст бойових завдань, повідомляти дані про ворога, його моральний стан. З цією метою проводять оперативне інформування особового складу.

Важливу роль у підтриманні високого наступального пориву особового складу відіграє особистий приклад командирів і офіцерів-виховників. Окремим військовослужбовцям дають доручення першими піднятися в атаку, оголосити патріотичний заклик, наприклад, “За Батьківщину!”, “За Україну, вперед!”.

При бойових діях у глибині оборони противника МПЗ дій підрозділів підпорядковують забезпеченню наступу і завершенню розгрому ворога.

У ході відбиття контратак, увагу військовослужбовців звертають на необхідність швидкого зайняття вигідних рубежів і закріплення на них, стрімкого удару по ворогу. Тут, як і під час атаки, великого значення набуває особистий приклад командирів, офіцерів-виховників і активістів.

У зустрічному бою МПЗ дій підрозділів спрямовують на підтримання у особового складу постійної готовності до маневру, швидкого розгортання в бойовий порядок, випередження противника у відкритті вогню, нанесення несподіваних ударів у фланги і тил, розчленування угрупувань противника і завдання йому поразки. Особливу увагу приділяють активізації виховної роботи в розвідувальних підрозділах і органах розвідки, передових загонах і авангардах, оперативному доведенню до особового складу бойових завдань і мобілізації його на рішучі та ініціативні дії.

Під час наступу в горах МПЗ дій підрозділів спрямовують на виховання у особового складу здібності мужньо долати труднощі, які спричиняє гориста місцевість, знання особливостей бойових дій у горах, забезпечення сміливих, ініціативних дій в обхідних загонах і тактичних повітряних десантах.

При наступі в місті МПЗ дій підрозділів спрямовують на забезпечення сміливих і рішучих дій із захоплення важливих будинків, об’єктів і кварталів у складі головних сил та штурмових загонів (штурмових груп).

Під час форсування водних перешкод МПЗ дій підрозділів спрямовують на забезпечення високих темпів подолання перешкоди, рішуче знищення ворога, стрімкий розвиток наступу на протилежному березі. Особливу увагу приділяють підвищенню бойової активності передових загонів, авангардів, тактичних повітряних десантів, інженерних підрозділів і комендантської служби, психологічній підготовці особового складу плаваючих засобів.

У тактичному повітряному десанті МПЗ дій підрозділів зосереджують на роз’ясненні особовому складу особливостей бойового завдання, забезпеченні рішучих дій у тилу противника зі знищення його засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів і пунктів управління, захоплення і надійного утримання важливих рубежів, переправ, проходів і перевалів у горах, інших об’єктів до підходу своїх військ.

Під час дій у розвідувальному загоні МПЗ дій підрозділів спрямовують на забезпечення безумовного виконання підрозділами поставлених завдань, своєчасне здобуття достовірних відомостей про противника, виховання ініціативи й винахідливості, здібностей до зухвалих і стрімких дій, спостережливості, уміння зберігати військову таємницю.

Після завершення бою МПЗ дій підрозділів не закінчується. На цьому етапі можна проводити виховні заходи для забезпечення маршу, пересування залізничним транспортом у пункти постійної дислокації.

З прибуттям у частину накопичені матеріали здають у відділення виховної роботи для узагальнення і поширення передового досвіду. Готують подання для нагородження військовослужбовців, видають накази про заохочення, відсилають листи сім’ям загиблих і поранених.

Випускають радіогазети, бойові аркуші і стінгазети, які пропагують подвиги особового складу. Підводять підсумки виховної роботи в бойових умовах.

У підрозділах проводять загальні збори, засідання рад військових колективів, на яких обговорюють бойові дії особового складу і заходи щодо поліпшення бойової злагодженості та військової дисципліни. Зміцненню морального клімату підрозділів сприяють вечори вшанування військовослужбовців, які відзначилися в боях.

З метою зняття психологічного напруження організують концерти художньої самодіяльності, вечори відпочинку, спортивні заходи.

Отже, зростання ролі і значення МПЗ у сучасному бою вимагає від командирів, виховних органів, громадських організацій достатніх навичок його організації та ведення на високому патріотичному рівні, оперативно, безперервно, в тісному зв’язку з конкретними завданнями частин та підрозділів.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. IX. Відомості про військовий облік
5. IX. Відомості про військовий облік
6. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
7. Qзабезпечення виконання завдань кожним відділом.
8. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
9. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.
10. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
11. Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4К
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 2345