Організація дозвілля військовослужбовців

Під дозвіллям розуміють час, вільний від виконання службових обов’язків і призначений для відпочинку особового складу.

Основним організуючим центром і базою масового дозвілля військовослужбовців є клуб військової частини, де ефективно використовують з цією метою досягнення науки і культури, здобутки літератури і мистецтва, технічні засоби, масові та індивідуальні форми відпочинку.

Безпосередньо у підрозділі основним місцем, де організують дозвілля військовослужбовців, є народознавча світлиця. Привабливий вид цього приміщення, наявність у ньому літератури, газет і журналів, телевізора, настільних ігор і музичних інструментів створюють необхідні умови для організації відпочинку військовослужбовців..

Вибір форм виховної роботи залежить від виду відпочинку. З урахуванням відведеного часу можна виділити такі види відпочинку військовослужбовців:

– перерви між заняттями;

– час після обіду і ввечері, вільний від служби та визначений розпорядком дня;

– передвихідні, вихідні, передсвяткові та святкові дні.

Нетривалий час перерви між заняттями доцільно використати для розваг, ігор, витівок, непримхливих бесід, які проводять члени активу підрозділу.

Організація дозвілля військовослужбовців після обіду і ввечері вимагає від командирів та їх заступників з виховної роботи створення умов для того, щоб військовослужбовці змогли психологічно розслабитись, задовольнили свої потреби, ретельно підготувались до служби. Тому доцільно, наприклад, після обіду надати можливість відвідати солдатське кафе чи магазин, зателефонувати рідним, написати листа, прочитати газети та журнали.

У вечірній час обов’язково організують перегляд офіційних теленовин, передбачають можливість пограти на музикальних інструментах, почитати газети і журнали, пограти у настільні ігри, при необхідності випрасувати чи відремонтувати одяг. З цією метою побутова кімната повинна бути обладнана згідно з вимогами командувача, а до народознавчої світлиці має бути забезпечений вільний доступ всіх бажаючих. У казармених приміщеннях чи на вулиці обладнують місця для занять спортом, чищення взуття та паління. У цей час ради народознавчих світлиць організовують нетривалі масові заходи – виставки, музичні калейдоскопи, спортивні забави та естафети. При цьому слід враховувати ступінь стомленості людей після напруженого дня.

Особливої уваги потребує організація дозвілля військовослужбовців у передвихідні, вихідні, передсвяткові та святкові дні. Основою є план культурно-виховних та спортивних заходів (див. дод. 23.1). У роті його складає заступник командира з виховної роботи за участю ради військового колективу (ради прапорщиків), ради світлиці за 2–3 дні до проведення намічених заходів. План затверджує командир роти. Із зазначеного плану роблять витяг для ознайомлення з ним особового складу. Плани зберігають у заступника командира підрозділу з виховної роботи протягом поточного року.

Про намічені заходи заступник командира роти з виховної роботи доповідає заступнику командира батальйону з виховної роботи, знайомить зі змістом плану актив підрозділу, інструктує відповідальних з методики проведення заходів, мір безпеки, збереження майна, контролю за особовим складом.

У передвихідні і вихідні дні дозвілля воїнів повинно бути насичене змістовними і цікавими заходами. У ці дні можна проводити: правове інформування військовослужбовців строкової служби, інструктаж особового складу щодо мір безпеки, підбиття підсумків парко-господарського дня, перегляд художнього фільму, телепрограм УТН.

Годину відродження проводять у ранковий час з метою пропаганди духовної, історичної та культурної спадщини Українського народу, сприяння подальшому розвитку культури, ідейно-теоретичних та правових основ державності.

Перегляд телепрограми “Служу народу України” проводять під керівництвом відповідального, командира або заступника з виховної роботи. Після закінчення програму обговорюють з військовослужбовцями.

До проведення спортивно-масових заходів завчасно готують необхідне майно та грамоти для нагородження переможців, залучають фахівців медичної служби.

Активісти можуть у народознавчій світлиці підрозділу проводити літературні вечори і вікторини, ігри, конкурси, обговорювати спектаклі та кінофільми. Вони використовують такі форми організації дозвілля, як екскурсії і культпоходи, колективні перегляди кінофільмів і спектаклів за межами частини, репетиції кружків художньої самодіяльності і концертні виступи. Організація відпочинку у підрозділі дозволяє з максимальною ефективністю врахувати індивідуальні особливості військовослужбовців, їхні інтереси і запити.

Значних організаторських зусиль і особливої уваги вимагають підготовка і проведення дозвілля у святкові дні, коли з найбільшою повнотою має проявлятися органічна єдність військово-патріотичного виховання і культурно-просвітницької роботи. Сутність святкового дозвілля в ідейному та емоційному збагаченні особистості військовослужбовців, якого досягають урочистістю і піднесеністю заходів, присвячених видатним подіям у житті країни, внутрішніх військ.

Актив підрозділів використовує різні види мистецтва, різноманіття форм культурного обслуговування особового складу. Будь-який захід вимагає всебічного врахування складу аудиторії, її підготовки та настрою.

Розглянемо методику підготовки і проведення найбільш поширених форм культурного обслуговування воїнів.

До їхнього числа можна віднести ігри, популярності яких сприяють доступність і простота, можливість організації за будь-яких умов (у приміщенні, на місцевості, у русі), колективний характер. Будь-яка гра припускає досягнення мети шляхом подолання перешкод, що захоплює військовослужбовців. Дух суперництва, прагнення до самовираження і самоствердження особливо властиві молоді. Гра знімає втому, надає емоційної розрядки, формує певні якості, знайомить з культурними цінностями. Саме це і є основним результатом ігрової діяльності під час короткочасного відпочинку в польових умовах, на вечорах відпочинку, при проведенні спортивних свят.

Для зняття фізичної утоми доцільно проводити інтелектуальні ігри, розраховані на тренування уваги та пам’яті. Це можуть бути шахи, шашки, кросворди, логічні й математичні задачі, вікторини. Після тривалої сидячої роботи доцільно організовувати рухливі ігри, що розвивають спритність, швидкість, та інші спортивні якості. Вони складаються з таких простих елементів, як біг, стрибки, кидання, передавання предметів, шикування і перестановки. Популярність таких розваг основана на природному прагненні людини до фізичної активності. У всіх інших випадках малорухомі і рухливі ігри варто чергувати. Досвід показує, що необхідної розрядки після напруженого дня легше всього досягають при оптимальному поєднанні фізичних і інтелектуальних розваг.

При організації ігор варто подбати про їхню послідовність, суддівство, порядок підведення підсумків, нагородження переможців.

Ігри, проведені під час перерв між заняттями, у полі, народознавчій світлиці, часто є імпровізацією і не вимагають особливого сценарію, хоча не виключають відповідної підготовки до них. Інша справа – ігри на вечорах відпочинку. Тут не можна розраховувати тільки на імпровізацію. Перелік і послідовність ігор, текст, музикальне оформлення, реквізит повинні бути передбачені заздалегідь.

Театралізовані ігрові конкурси – це змагання у формі ігрового спектаклю. Їх проводять за самостійним сценарієм, який передбачає значну підготовчу роботу. Вони є активною формою пропаганди знань і умінь за військовою спеціальністю, вимагають від учасників ерудиції, кмітливості, художньо-виконавчих здібностей, винахідливості. Особливістю ігрових конкурсів є те, що деякі завдання учасникам або командам дають заздалегідь.

Вечори солдатських конкурсів за змістом є сполученням традиційних вікторин, окремих виступів, спортивних і художніх змагань, тобто мають комплексний характер. Основними принципами організації конкурсів є гласність і змагальність.

У деяких підрозділах, укомплектованих військовослужбовцями військової служби за контрактом, є популярними конкурси під девізами “Анумо, воїни!”, “Анумо, бойові подруги!” У останньому випадку доцільні такі конкурсні завдання, як знання військових звань, уміння знайти порушення військової форми одягу, підготувати формену сорочку та ін. У ході подібних конкурсів можна оцінити кулінарні й інші господарські здібності учасниць.

У практиці театралізованих ігрових конкурсів склалися два основні способи їхнього проведення. За першим способом у конкурсі бере участь кілька команд від різних підрозділів. Залежно від їхньої кількості і прийнятої системи (олімпійської або кругової) конкурс може тривати від декількох тижнів до декількох місяців. При цьому команди зустрічаються у заздалегідь визначені дні та години. За другим способом команди створюють у ході вечора відпочинку, і між ними проводиться бліцтурнір. Тривалість такого конкурсу невелика, а завдання відносно прості.

Основними елементами ігрового конкурсу є: вихід і відрекомендування команд, розминка, перевірка домашнього завдання (якщо воно було), конкурсні змагання, підведення підсумків, нагородження переможців.

Для підготовки і проведення вечорів-конкурсів створюють ініціативну групу у складі 5–7 чол., кожен з яких відповідає за певне питання: домашнє завдання, конкурсні питання, засоби наочності, призи та ін. Зі складу ініціативної групи призначають ведучих. Успіх солдатських конкурсів залежить від активної участі у їхній підготовці командирів, офіцерів виховної роботи і активістів підрозділів.

Вечори відпочинку – популярна форма організації дозвілля офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців військової служби за контрактом у передвихідні, вихідні та святкові дні. Вони мають комплексний розважальний характер і призначені для зняття фізичного і розумового напруження після службових буднів. Проведення вечорів відпочинку вимагає значної попередньої роботи зі складання сценарію, запрошення гостей, оформлення приміщень, підготовки концертної і танцювальної програм та ін. Усім цим займається ініціативна група із 7–9 чол.

У сценарії вечора визначають послідовність, зміст і форму всіх його елементів, порядок зустрічі гостей, номери концертної програми, масові ігри і розваги, танці, вручення призів, а також оформлення залу, ігрових кімнат.

Вечір відпочинку присвячують певній події, наприклад, Новому року, Дню внутрішніх військ та ін. Насичена концертна або танцювальна програми чередуються з іграми та вікторинами. Вечори не повинні повторюватися за змістом і формою, проте відрізнятися високою ідейністю, яскравою виразністю і невимушеністю.

Різновидом вечора відпочинку є “Блакитний вогник”, організований на честь конкретних військовослужбовців (відмінників бойової служби, бойової і гуманітарної підготовки, переможців спортивних змагань, воїнів, що відзначились на навчаннях). Особливістю “Блакитного вогника” є те, що присутні є активними учасниками всього, що відбувається під час вечора.

Дискотека – форма організації дозвілля військовослужбовців, основою якої є комплексне використання художніх і аудіовізуальних технічних засобів. Відрізняють такі види дискотек.

Дискотека-танцзал – танцювальний вечір відпочинку, на якому замість традиційних вокально-інструментальних ансамблів або естрадного оркестру пропонують аудіозаписи популярних мелодій або виконавців. Їх супроводжує короткою інформацією ведучий (диск-жокей).

Диско-клуб припускає спілкування аматорів аудіозапису. Тут збираються колекціонери аудіодисків, що обговорюють переваги та недоліки того або іншого запису. Танцювальна частина при цьому відходить на другий план.

Комплексна дискотека – найбільш складна і змістовна форма. Вона включає танцювальну програму, конкурси і вікторини, слайди-фільми, елементи естради, театру, кінофрагменти. Сценарій може включати також творчий портрет популярного ансамблю. Значна роль при проведенні дискотеки належить диск-жокею, якого повинні відрізняти тонке розуміння музики, глибоке знання особливостей сучасних ансамблів, їхнього творчого шляху, культура мови й уміння спілкуватися з аудиторією. Диск-жокей – справжній хазяїн дискотеки, його підготовці необхідно приділяти серйозну увагу.

Специфічним є літнє культурне дозвілля особового складу. Для цього створюють відповідні умови. На території частини чи підрозділу обладнують місця, де можна почитати журнал чи книгу, подивитись на відкритому майданчику кінофільм чи концерт, взяти участь у спортивних змаганнях, пограти у настільні ігри, побути один на один з природою. У вихідні дні тут лунає музика, проводять різноманітні заходи.

Взимку широко застосовують лижні прогулянки, ігри на відкритому повітрі, організовують культпоходи, змагання з зимових видів спорту. Проте значну частину заходів о цій порі проводять у приміщеннях клубу чи народознавчих світлицях. У цей час особливої актуальності набуває рівень їх підготовленості та спроможність розмістити весь особовий склад підрозділу.

В кінці вихідних та святкових днів підводять підсумки, аналізують успіхи та недоліки, планують заходи щодо поліпшення організації дозвілля військовослужбовців та членів їх сімей. У підрозділах підсумки організації дозвілля і його аналіз здійснюють щомісячно.

Найбільшого виховного ефекту від проведення заходів у вихідні, святкові та неробочі дні досягають за умови, коли організацію дозвілля здійснюють офіцери виховної роботи, культурно-освітні заклади спільно з командирами та офіцерами штабів всіх ланок військового управління.

Отже, організація дозвілля військовослужбовців є важливою змістовною частиною культурно-виховної і просвітницької роботи та вимагає від всіх командирів і начальників повсякденної уваги, ініціативи і самовіддачі.

Додаток 23.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність і зміст культурно-виховної і просвітницької роботи	\|	ЗАТВЕРДЖУЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.