• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Забезпечення виробництва технологічним оснащенням

Виготовлення продукції або надання послуг потребує використання певного інструменту, оснащення, пристроїв, які втзначеня технологією виготовлення виробів. На підприємствах, де виробляють складну і трудомістку продукцію, номенклатура інструменту, що застосовується, досягає десятків тисяч найменувань. Для забезпечення виробництва необхідними компонентами на підприємствах створюються інструментальні господарства.

Інструментальне господарство підприємства - це сукупність внутрішньозаводських і цехових підрозділів, що зайнятті придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічного оснащення, їх обліком, збереженими і видаванням у цехи та на робочі місця.

Інструментальне господарство є одним найважливіших елементів системи технічного обслуговування виробництва. Від його правільної організації значною мірою залежать успіх роботи всього підприємства, якість продукції, ритмічність і рентабельність виробництва.

Основними завданнями інструментального господарства підприємства, незалежно від особливостей виробництва, є: визначення потреби в інструменті; планування придбання оснащення; своєчасне і безперебійне оснащування виробничого процесу (робочих місць), підготовка до виробництва нових виробів; аналіз ефективного використання інструменту.

Організаційно-виробнича структура інструментального господарства залежать від типу і масштабу виробництва, номенклатури, складності інструменту і загальної кількості працюючих. На великих підприємствах може бути кілька інструментальних цехів різних видів залежно від частки калібрувально-заготівельних, ливарних, ковальських, механічних і складальних цехів.

До складу інструментального господарства великих і середніх підприємств входять інструментальний відділ (ІНВ), центральний інструментальний склад (ЦІС), цехові інструментально-роздавальні комори (ІРК), дільниці складання пристроїв (ДСП), дільниця централізованого заточування різального інструменту (ЦЗІ), дільниця ремонту та відновлення інструменту (ДРВІ).

Форми організації інструментального господарства на підприємствах можуть бути різноманітними:централізована, децентралізована та змішана.

Централізована передбачає створення інструментального відділу (ІНВ) підприємства, до складу якого входять інструментальні цехи, дільниці, відділення і склади, які самостійно своїми засобами забезпечують усі підрозділи підприємства необхідним інструментом. На дрібних підприємствах така централізація реалізується через групи інструментального забезпечення або окремих виконавців. У разі децентралізації кожний цех підприємства самостійно забезпечує своє виробництво необхідним інструментом. При змішаній формі організації відбувається перерозподіл робіт між підрозділами інструментального господарства: виготовлення, ремонт і відновлення спеціального інструменту загального користування здійснює інструментальний цех (ІЦ), його зберігання і розподіл — центральний інструментальний склад (ЦІС), а ремонт і відновлення — цехи основного і допоміжного виробництв.

Різноманіття інструменту зумовлює необхідність класифікації і цифрової системи позначень — індексації, що є передумовою раціональної організації інструментального господарства — забезпечення обліку,зберігання і видачі оснащення, а також організації його вирибництва й закупівлі в потрібній кількості.

Під класифікацією розуміється розподіл усіх інструментів, що застосовується на підприємстві, на певні групи за найголовнішими ознаками: а) характером використання; б) місцем у виробничому процесі; в) призначенням.

За характером використання розрізняють:

- оснащення загального застосування — універсальний стандартизований

інструмент для виконання груп операцій на різних підприємствах, параметри якого визначені ДСТУ й котрий виготовляється на спеціалізованих заводах;

- оснащення, яке призначене для виконання певних операцій або виготов-лення конкретних деталей — спеціальний інструмент і спецоснащення (штампи, пресформи тощо), що проектуються і виготовляються силами інструментальної служби самого підприємства.

За місцем використання у виробничому процесі розріняють:

- інструмент першого порядку, що використовується для виготовлення основної продукції підприємства (в основному виробництві);

- інструмент другого порядку, що використовується для виготовлення інструменту першого порядку.

За призначенням все оснащення на підприємстві поділяється на таки підкласи: 1) різальний інструмент; 2) абразивний інструмент; 3) вимірювальний інструмент; 4) слюсарно-монтажний інструмент; 5) кувальний інструмент; 6) допоміжний інструмент; 7) штампи; 8) пристрої; 9) моделі, прес-форми 10) різний інструмент (десятинна система класифікації, що має від п'яти до семи ступенів).

Індексація інструменту передбачає його послідовний розподіл відповідно на класи, підкласи, групи, підгрупи, види і різновиди за десятинноюсистемою. Клас характеризує вид обробки або метод одержання заготовки. Підклас відбиває характер операції. Група — характер устаткування, на якому застосовується інструмент. Підгрупа вказує на окремі елементи операції; вид - на форму інструмента.

Кожному класу, підкласу, групі, підгрупі і виду присвоюється певне умовне позначення. Наприклад, індекс автоматного фасованого дискового різця зі швидкорізальної сталі діаметром 40 мм має такий вигляд: . Перша цифра в індексі означає клас (1) – інструмент різальний;, друга – підклас (1) – фасовані; третя – група (4) – автоматні; четверта – підгрупа (5) –фасованні; п’ята – (8) – дисковані; інші цифри вказують для стандартного, універсального- порядкові номери в даному стандарті відповідно до розміру інструмента, а для спеціального – порядкові номери в реєстраційній документації.

Потреба підприємства в інструменті визначається на підставі: номенклатури інструменту, що використовується; технологічних витрат його за кожним з найменувань (типорозмірів); запасів або оборотного фонду на підприємстві в цілому і по цехах.

Номенклатура універсального (стандартного) інструменту встановлюється: за картами застосовності — у серійному і масо­вому виробництвах, за картами типового оснащення робочих місць — в одиничному і дрібносерійному виробництвах. Номенклатура спеціальних видів інструменту визначається за картами технологічних процесів.

Потреби підприємства в оснащенні розраховуються, виходячи з обсягу виробництва, номенклатури оснащення, яка визначена в технологічній документації, а також норм витрат.

Потреба підприємства в інструменті певного виду на плановий період часу розраховується за формулою:

І_пл = І_вит + І_оф;

І_пл = І_вит + І_офк – І_офп;

де І_пл - кількість інструменту на плановий період, шт.;

І_вит - кількість інструменту, що витрачається за плановий період, шт.;

І_оф - оборотний фонд інструменту;

І_офк - норматив оборотного фонду інструменту на кінець планового періоду;

І_офп - фактична кількість інструмента на початок планового періоду.

Витрата інструменту розраховується за методами: статистичним; за нормами оснащення робочих місць; за нормами витрати (розрахунковий).

При статистичному методі фактична витрата інструменту за минулий період співвідноситься з певною величиною товарної (валової) продукції в грошовому виразі або на 1000 год роботи устаткування тієї групи, на якій використовується відповідний інструмент.

Витрата різального інструменту певного типорозміру на програму виробництва визначається за нормами витрати і кількістю деталей, що обробляються, за формулами:

У великосерійному і масовому виробництві:

І_р.м. = ,

де N_д — кількість деталей, що обробляються даним інструментом;

Н_р - норма витрати різального інструменту на 100, 1000, 10 000 деталей;

N— кількість деталей, на яку визначена норма витрати;

У дрібносерійному і одиничному виробництвах:

І_р.д. = ,

де t_p– час роботи устаткування, який витрачається на обробку даної групи деталей, год;

Н_р — норма витрати різального інструменту на 100, 1000 год роботи устаткування, шт.;

t_{уст -}час роботи устаткування, на яке розраховується норма витрати.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Введення в розробку програмного забезпечення
3. II.1 Програмне забезпечення
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. Qзабезпечення виконання завдань кожним відділом.
6. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
7. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.
8. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
9. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
10. Автоматизація виробництва
11. Аграрна сфера виробництва та її особливості
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 2669