Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії

У британських школах, як і в школах інших європейських країн, освіта традиційно є глибоко диференційованою. Вже у початковій школі дітей ділять на три потоки у відповідності з рівнем здібностей і показниками у навчанні.

Зовнішня диференціація починається на етапі переходу дітей з початкової школи у середню. До середини 70-х рр. усі випускники початкової школи, досягши 11 років проходили тест на якість розумової діяльності (IQ). За результатами тестування вони розподілялись у три типи шкіл. В сучасних умовах відбувся перегляд ролі інтелектуального тестування для визначення майбутнього дитини, але як один з системи показників IQ має місце.

Діти з найбільш високими показниками IQ та навчальними успіхами потрапляють до граматичної школи, яка готує своїх випускників вступу в університет. Для такого типу шкіл характерна і внутрішня диференціація відповідно до навчальних цілей і умов навчання. Починався вона з вивчення латинської мови, що пропонується тільки найбільш здібним учням. З третього класу вводиться три паралелі: "а" - гуманітарна, "в" - природничо-математична і "с" - для невстигаючих, де предмети викладаються за скороченими програмами, вивчаються науки прагматичної орієнтації.

Після четвертого класу відбувається нове сортування. Здібні учні починають готуватися до вступу в університет. Така підготовка полягає у вивченні спеціалізованої програми навчання, складанні трьох спеціальних екзаменів. У шостому класі відбувається остаточна спеціалізація (шостий клас дворічний). Учні навчаються за індивідуальними програмами, переважають індивідуальні методи навчання та навчання у малих групах. Після закінчення такої школи учні отримують "Свідоцтво про освіту підвищеного типу", яке дозволяє вступити до більшості університетів без екзаменів. Головну перевагу такої організації навчання англійські педагоги бачать у розвитку індивідуальних здібностей учнів, у можливості завчасного і свідомого вибору життєвого шляху, у високому рівні загальної освіченості школярів. Разом з тим британські дослідники відмічають негативні наслідки для самооцінки учнів, їх подальших шкільних і життєвих перспектив ранжування у навчальних потоках за рівнем розумових здібностей [2, 285].

Другим типом середньої школи є сучасна школа. Раніше у таких школах навчалось до 70% дітей. Теперїх контингент скоротився до 10° о від загальної кількості учнів середніх шкіл. Метою цієї школи є надання достатньої загальноосвітньої підготовки учням, здібності яких оцінюються як "нижче середніх". Внутрішня диференціація у таких школах здійснюється: а) за статевою ознакою: навчання роздільне, і у жіночих школах приділяють більше уваги домоводству, в той час як у чоловічих - фізиці; б) за професійною ознакою: вибір практичних дисциплін у школі залежить від професійних планів учнів.

Третім типом школи є технологічний коледж, відродження якого ? одним з напрямів структурного реформування британської школи. Метою цієї школи є підготовка до вступу у середні спеціальні і виші технічні навчальні заклади. Цей тип школи дає серйозну загальноосвітню підготовку, його програма мало чим відрізняється від програм граматичних шкіл, однак тут не вивчають латинської мови, значно більшу увагу приділяють технічним та економічним дисциплінам. Внутрішня диференціація у технологічних коледжах спрямована на врахування рівня здібностей учнів.

Четвертий тип школи - об'єднана школа, яка виникла у 70-ті роки XX століття як засіб розширення доступу вихідців з демократичних станів до повноцінної середньої освіти.

У перших та других класах об'єднаної школи навчання здійснюється за єдиним навчальним планом. З третього класу починається диференціація, яку з однаковим правом можна назвати як внутрішньою, так і зовнішньою: навчання відбувається на трьох відділеннях за програмами граматичної, сучасної і технологічної шкіл, тобто під одним

дахом фактично існують усі три типи британських середніх навчальних закладів. Отже, зовнішню диференціацію тут формально замінили внутрішньою.

3 моменту заснування об'єднаних шкіл існувало 22 їх моделі, об'єднані у дві групи:

І. Школи, що будують свою роботу на демократичних засадах і принципі єдності. Всі учні після закінчення початкової школи переводяться до однотипної середньої. Вводиться 6-й дворічний коледж-клас.

2. Школи з внутрішньою диференціацією: до 13-14 років навчання відбувається за однаковими програмами, потім – диференційовано з урахуванням різних можливостей та життєвих перспектив.

Яким чином вирішується проблема внутрішньої диференціація у цих школах?

В об'єднаних школах існують як класи з гомогенним групуванням, так із гетерогенним. Для організації навчання у групах, де об’єднані діти з однаковими здібностями, створюються потоки (поділ здійснюється за результатами тестів): потік "а" (здібні), потік "в" (з середніми успіхами у навчанні), потік "с" (невстигаючі). Потік, у свою чергу, поділяється на більш дрібні одиниці - бенди. У самих бендах подальша диференціація відсутня. Потік об'єднує, як правило, 330 учнів, у бендах А,В-по 120,убенді С-90.

Диференціація починається з третього класу. Навчальні програми більш високих бендів ( А і В) дають більшу можливість для вивчення академічних дисциплін.

З 70-х рр. існує і ще одна форма об'єднання - сет, який являє собою зразок диференціації якісно іншого рівня. Сети об'єднують учнів, що навчаються в одній групі одному предмету. З іншого предмета учень може досягати якісно відмінних результатів і входити до сету іншого рівня. Така організація можлива на основі складного розкладу занять. У сучасних умовах сети є найбільш типовою формою організації навчальних занять у старших класах. Позитивними сторонами такої організації навчання є гнучкість в урахуванні здібностей та інтересів кожного учня.

У класах зі змішаними здібностями не передбачається таких форм диференціації. Вони працюють із застосуванням гнучкої системи розміщення навчального матеріалу, різнорівневих навчальних завдань. Принцип індивідуалізації працює у таких класах через застосування ідеї “відчинених дверей": учні навчаються не від дзвоника до дзвоника, а за бажанням, до втоми. Позитивною стороною такої організації навчання є невимушена атмосфера, позитивна творча взаємодія учителя і учнів між собою, пристосування навчальних курсів до рівня розвитку мислення кожної дитини.

Одним з важливих аспектів диференціації навчального процесу є можливість вивчення предметів за вибором. Як і в США, у британській школі у 70-х - першій половині 80-х рр. на такі предмети відводили до 50% навчального часу. До предметів "ядра" (обов'язкових) входили англійська мова і література, математика, релігія, фізкультура. В сучасних умовах навчальний час на предмети за вибором скорочений до 30-40% від усього навчального часу.

Особливістю організації системи предметів за вибором у британській школі є те, що вони згруповані у блоки. Блоки сформовані таким чином, що кожний з них обов'язково включає гуманітарний, природничо-науковий і практичний курси. Тому, навчальна програма не може привести до однобічного розвитку, вона є досить збалансованою. Як правило, школи пропонують 5 блоків, у кожному з них по 4 предметі;, Більш здібні учні старших класів вивчають провідні навчальні курси. побудовані на основі предметних програм, менш здібні - інтегровані ку рси (з математики, природничих дисциплін, суспільствознавства). Для невстигаючих школярів пропонуються курси корекції (в основному і англійської мови і математики). У зв'язку з поділом на сети і бенди можливе також вивчення предметів на різних рівнях складності.

Крім інтересів і здібностей на вибір предметів (блоків) для вивчення завжди впливав диференційований характер екзаменів і той документ, який розраховує одержати учень після закінчення середньої школи. Адже вивчення одних дисциплін веде до складання екзамену на сертифікат про середню освіту, інших - на одержання свідоцтва про загальну освіту, складання третіх передбачає лише оцінювання школою (предмети практичного циклу) [І].

Отже, диференціація навчального процесу в британських школах є явищем досить складним і неоднозначним. Вона давно стала традицією національної системи освіти і попри всі реформи (введення Національного навчального плану і національних стандартів освіти, збільшення часу на обов'язкові предмети тощо) продовжує залишатись однією з суттєвих ознак освітньої системи Великобританії. 2. в. Особливості диференціації навчального процесу в школах ФРН

Диференціація освіти у ФРН відпрацьовувалась протягом багатьох десятиліть. Уже в минулому столітті існувало кілька типів середньої освіти (класичної та "сучасної"). Існуюча в кінці XX ст. система середніх навчальних закладів є природною спадкоємицею минулого різноманіття.

Як і в інших європейських країнах, в освітній системі ФРН представлена зовнішня (структурна) диференціація. Вона здійснюється через декілька типів середніх шкіл (гімназія, реальна школа, головна школа (об'єднана школа), кожна з яких має свою мету, специфічні умови навчання, відмінності щодо строків здобуття освіти.

Гімназія, як заклад, що дає найбільш повноцінний тип середньої : освіти, пропонує учням вивчення значної кількості обов'язкових академічних дисциплін, які забезпечують фундаментальну загальноосвітню підготовку. З 8-го класу пропонується можливість вибору предметів в залежності від інтересів. Крім того існують профільні гімназії, спрямовані на підготовку випускників до вступу на певні факультети університетів (природничо-математичні, соціально-економічні, музичні тощо). Найбільш інтенсивно диференціація здійснюється на вищій ступені гімназійної освіти, де забезпечується можливість навчання за індивідуальною програмою, яка, однак, не виключає необхідності вивчення обов'язкових для всіх академічних дисциплін (дві третини усього навчального часу відводять на предмети, які забезпечують загальний розвиток особистості).

Існує певна відмінність і у системі оцінювання знань у старших гімназійних класах: якщо до десятого класу включно у навчальних закладах усіх типів знання оцінюються за шестибальною системою, то в останній трирічній ступені, що веде до атестату зрілості, введена 15-бальна система, яка дозволяє більш точно визначити якість знань гімназистів. З кожного предмета періодично протягом року учні пишуть самостійні роботи або проходять випробування у формі тестів.

Цікавою є практика диференціації навчання за часовим критерієм На другому ступені середньої освіти: він починається з пропедевтичного курсу (11 рік навчання, який, однак, може бути пропущеним у разі видатних успіхів, або подовженим ще на рік у зв'язку з великими труднощами - тобто, фактично другорічництво). Не винятком є закінчення гімназії у 20-22 роки.

Реальна школа виходить з того, що підготовка до вступу у світ праці вимагає від дітей самостійності, відповідальності, вміння спілкуватися з людьми. Вона пропонує своїм вихованцям крім обов'язкових предметів ще кілька блоків обов'язково-вибіркових (наприклад, у реальних школах Баварії 4 таких блоки, до яких входять математика, фізика, рахівництво, економіка і юриспруденція, стенографія, машинопис, технічне креслення, художнє виховання, економіка домашнього господарства тощо) і кілька вибіркових предметів (у 7-му класі Баварської реальної школи - хор, французька мова, інструментальна музика, навчальні ігри, лікувальна гімнастика, робота з текстилем, рідна мова (для дітей іноземців); у 8-му - біологія (вправи), англійська мова (розмовна практика), французька мова (розмовна практика), економіка домашнього господарства, інформатика, фізика (практичні заняття); у 9-му – хімія

(практичні заняття), машинопис). Для учнів, які після сьомого класу переходять сюди з головної школи, існує трирічна надбудова, що дозволяє інтегрувати їх у структуру реальної школи.

Головна школа, яку відвідує близько третини усіх школярів, надає неповну середню освіту. Диференціація в межах цього типу школи обмежується розподілом учнів на дві групи ("а", "в") за рівнем навчальних успіхів у процесі вивчення німецької і англійської мов та математики.

Існують два типи об'єднаних шкіл, диференціація в яких відбувається у принципово відмінних формах.

Кооперована школа являє собою об'єднання під одним дахом трьох типів шкіл: головної, реальної і гімназії. Диференціація відбувається тут за всіма трьома провідними ознаками: навчальними цілями,

часом, умовами навчання.

Інтегрована об'єднана школа, навчання в якій всіх дітей здійснюється за єдиним скоординованим планом. У таких школах нема поділу на класи з гомогенними здібностями. Слово "разом" означає тут не тільки спільне навчання дітей з різними можливостями, з різних соціальних станів, але і присутність дітей, які у іншій ситуації могли б потрапити до спеціальних шкіл, мережа яких у Німеччині є достатньо розвиненою. Індивідуальні можливості учнів використовуються в таких школах для більш успішного навчання всіх. Педагогічні колективи використовують активні методи навчання, методи самостійної роботи, враховують інтереси дітей через запровадження системи предметів за вибором.

Дослідники-компаративісти відмічають як позитивну особливість шкільної системи ФРН "прозорість шкільних кордонів", що дозволяє учням (безумовно, на етапі неповної середньої школи) переходити при необхідності з одного типу школи до іншого. Таку систему можна назвати системою сполучених між собою судин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.