• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблеми та можливості використання на польових роботах трьохвісних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення.

На сучасному етапі найбільш актуальним є створення і впровадження у виробництві жорсткостикованих МТА різного призначення потужністю 22-33 кВт у зв'язку з необхідністю різкого скорочення ручної та малокваліфікованої праці в тих областях сільського господарства, де використання потужних ЕЗ економічно недоцільне або навіть практично неможливе.

Стик-трактор забезпечує такі варіанти побудови модульних агрегатів:

- з вантажною платформою - транспортний;

- з вантажною платформою і технологічним обладнанням - транспортно - технологічний;

- з додатковою веденою віссю - самохідне шасі;

- з додатковим ведучим мостом - універсальний трактор з колісною формулою 4К4;

- з технологічною с.-г. машиною і додатковим навішуванням спереду робочих органів - самохідний комбайн;

- з додатковим енергетичним модулем - трактор-тандем з подвоєною потужністю та силою тяги.

Проведені теоретичні та експериментальні дослідження і випробування жорсткостикованих агрегатів на базі шасі Т-16МГ (МЕЗ-0,6- IМЕСГ і ХЗТСШ) та СШ-28 підтвердили гіпотезу про технічну здійсненність та економічну доцільність впровадження у виробництво такого напрямку конструювання енергетичних засобів.

Проведені роботи і по створенню жорсткостикованих агрегатів на основі серійних тракторів більш високих класів. Один із таких варіантів передбачає використання в якості одновісного енергетичного модуля -передньої частини трактора К-701, а технологічного - причепа 3ПТС-12 [3]. Їх з'єднання забезпечується завдяки оснащенню енергетичного модуля колесами з механізмом піднімання та серійного поздовжньо- осьового шарніру, внутрішня труба якого розміщена на енергетичному, а зовнішня- на технологічному модулі. По такій схемі одновісний енергетичний модуль може бути виконаний на базі серійних шарнірно зчленованих тракторів класу 3 і 5.

Для універсально- просапних тракторів класу 1,4 один із варіантів стикового пристрою передбачає установку трьохточкової навісної системи на вертикальному шарнірі. Оснащення трактора пристроєм для підіймання передніх коліс і керування поворотом навісної системи дозволяє використовувати його з технологічними модулями, маса яких в декілька разів перевищує масу самого трактора.

Слід підкреслити, що аналогічні розробки ведуться і за рубежем. Так, німецькою фірмою AGG створений одновісний силовий агрегат “PU” потужністю 115 кВт [4], оснащений кабіною і передньою, а також задньою швидкодіючими зчіпними механізмами. В якості додаткової опори при переміщенні використовуються ходові колеса технологічної частини агрегату або другого такого ж (трактор-тандем) спареного енергетичного блоку. На основі “PU” можна скомплектувати збиральну машину, транспортний, орний та інші МТА.

Проте, при всіх своїх позитивних якостях, вказаний вище напрямок моделювання енергетичних засобів має суттєві недоліки. По - перше, в автономному положенні одновісний ЕЗ повністю губить якості самостійної транспортної одиниці. I це є важливим, якщо навіть подолати усталений стереотип мислення про трактор як фізичний об'єкт. По - друге, відмінною ознакою жорсткостикованих агрегатів є можливість їх роз'єднання по вертикалі. Але оперативне виконання такої операції в рядових умовах експлуатації може бути просто неможливим. По - третє, практичне впровадження стик - агрегатів потребує розробки і освоєння цілої гами нових сільськогосподарських машин і знарядь, що саме по собі є задачею досить проблематичною.

Останній момент є досить важливим і у справі практичного застосування на сільськогосподарських роботах трьохвісних енергетичних засобів. Раніше уже були розглянуті приклади технічної здійсненності останніх. Проте слід прийняти до уваги, що практично всі ці ЕЗ конструктивно складні. Iз-за жорсткого (в горизонтальній площині) приєднання третього мосту агрегати на їх основі (як і ЕЗ в автономному положенні) мають (або можуть мати) недостатню маневреність і великі енерговитрати під час руху на поворотній смузі. Навіть таке конструктивне рішення, як підіймання третього моста в транспортне положення (фінський трактор Valmet),- не вирішує проблеми в цілому. Фактичне річне завантаження трьохвісних ЕЗ високих тягових класів (5 і більше) на протязі року може не перевищувати половини нормативного. Взагалі, енергетичні засоби 6К6, характеризуються ще недостатньою адаптивністю по відношенню до змін матеріально - технічної бази в сфері експлуатації.

Не дивлячись на це, на заході вважають, що основою комплексу для вирощування, наприклад, просапних культур стане самохідна машина багатоцільового призначення саме з шістьма ведучими колесами одинакового розміру. Але це при умові, якщо будуть суттєво опрацьовані технологічні, економічні та інші аспекти їх застосування.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
3. III. Проблеми репатріації експатріантів
4. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
5. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
6. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
7. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
8. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
9. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. АЕРОЗОЛІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
12. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Переглядів: 389