1) Річні втрати електроенергії в трансформаторі визначаються за формулою
, (1)
де DРм.н, DРст- номінальні втрати в «міді» і в сталі відповідно. Додаток П19, кВт [3];
kз – коефіцієнт завантаження трансформатора.
t - час максимальних втрат, год.
2) Час максимальних втрат t визначається приблизно по кривій на с.80 [3] або за формулою [1,3]
. (2)
3) Втрати електроенергії у відсотках визначаються за формулою:
, (3)
де Wр - річна кількість електроенергії, передана трансформаторами.
4) Річна кількість електроенергії, передана трансформатором, визначаються за формулою
. (4)
5) Максимальний ККД буде при умові
. (5)
6) Зведені втрати в трансформаторах багатотрансформаторної ТП визначаються за формулою:
, (6)
де - сумарна потужність ТП, кВ·А;
Sн - номінальна потужність 1-го трансформатора, кВ·А;
n - кількість працюючих трансформаторів, шт.
7) Для мінімізації втрат вибирається оптимальний режим роботи трансформаторів. Для n трансформаторів однакової потужності
. (7)
Завдання для практичного заняття
1. Визначити річні втрати електроенергії в трансформаторі ТП 10/0,4 кВ потужністю Sн з максимальним коефіцієнтом завантаження kз = 1,1(1,2)* при cosj = 0,9(0,8)*; річним числом часів використання максимуму навантаження =3000(4000)*год.
2. Визначити оптимальний коефіцієнт завантаження трансформатора kз.о.
3. Побудувати криві зміни зведених втрат потужності ТП DР=f(S). Визначити інтервали економічної роботи трьохтрансформаторної підстанції (1, 2 або 3 трансформатори) з точки зору мінімізації втрат енергії. Після побудови графіків уточнити критичні значення потужностей Sк1 і Sк2 за формулами і відповідні їм коефіцієнти завантаження kз1 і kз2.