СЛОВНИК

ВИХОВАНІСТЬ - якісна характеристика рівня освіти й виховання людини. Відбиває високу освіченість, моральну досконалість і етичність поведінки. Комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості в неї суспільно значущих якостей, що відображують всебічність її розвитку.

ВИХОВАННЯ–1) у широкому соціальному змісті – передача накопиченого старшим поколінням досвіду (знань, умінь, способів мислення, духовної спадщини людства) – наступним (молодшим); 2) у вузькому соціальному змісті – спрямований вплив на людину з боку суспільних інститутів з метою формування в неї певних знань, поглядів і переконань, моральних цінностей, політичної орієнтації, підготовки до життя; 3) у широкому педагогічному змісті – спеціально організований процес, спрямований на формування певних якостей особистості, процес керування її розвитком, що проходить через взаємодію вихователя й вихованця; 4) у вузькому педагогічному змісті – процес і результат виховної роботи, спрямованої на вирішення конкретних виховних завдань.

ВИХОВНА РОБОТА–діяльність вчителів, кл. керівників, батьків щодо здійснення формування певних рис особистості вихованців, з урахуванням конкретних умов функціонування (вік учнів, регіон та ін.) та характеризує безпосереднє планування, організацію та проведення тих чи інших виховних заходів у конкретному навчальному закладі, класі.

ВИХОВНА СИСТЕМА - сукупність таких взаємозалежних компонентів, як виховні цілі; люди, які їх реалізують в процесі цілеспрямованої діяльності; відносини, що виникають між учасниками; освоєне середовище й управлінська діяльність щодо забезпечення життєздатності. Спосіб (уклад) життя учнівського колективу, усі сторони (компоненти) якого відповідають певній меті та забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату - визначення рис (меж) розвитку й моральних якостей особистості.

ГРА - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення й засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки й культури. У ній як в особливому виді суспільної практики відтворюються норми людського життя й діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання й засвоєння предметної й соціальної дійсності, а також інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості.

ГРА ДІЛОВА - форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання системи відносин, характерних для даного виду практики.

ГРА РОЛЬОВА - спільна групова гра, у якій учасники беруть на себе різні соціальні ролі в спеціально створюваних сюжетних умовах. Використовується в природних умовах соціального розвитку дітьми, у корекционому розвитку дітей, у спеціальному навчанні та ін.

ГУМАНІЗМ (людяний, людський) – 1) історично змінювана система поглядів, що визнає цінність людини як особистості, її право на волю, щастя, розвиток і прояв своїх здібностей, яка вважає благо людини критерієм оцінки соціальних інститутів, а принципи рівності, справедливості, людяності бажаною нормою відносин між людьми; 2) світогляд, основними принципами якого є любов до людей, повага до людської гідності, турбота про благо людей; 3) сукупність поглядів, що виражають повагу до гідності й прав людини, її цінності як особистості, турботу про благо людей, їхній всебічний розвиток, створення сприятливих для людини умов громадського життя.

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА – неадаптована поведінка, що простежується в дитячому й підлітковому віці й така, що характеризується стійким порушенням відповідних для даного віку норм, соціальних правил, а також прав інших людей.

ДІАГНОСТИКА – загальний спосіб одержання випереджальної інформації про досліджуваний об'єкт або процес.

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВНА– організована взаємодія школярів з навколишнім світом, формування соціально-ціннісного ставлення до його об'єктів. Діяльність здобуває виховний характер у випадку якщо: а) суб'єктом діяльності є сама дитина; б) діяльність значуща для кожного індивіда й має особистісний сенс; в) школяр має можливість вільного вибору діяльності.

ЗМІСТ ВИХОВАННЯ-комплекс ідей, думок, чинників, основних напрямів виховного впливу; система наукових, духовних і професійних знань, навичок і вмінь, а також норм і правил поведінки, оволодіння якими забезпечує формування гармонійно розвинутої, суспільно активної особистості – громадянина України, прилучення його до загальнолюдських, національних і професійних цінностей, набуття ним світоглядних, морально-етичних рис, розвиток індивідуальності й підготовки до повноцінної духовної й професійної діяльності.

ІННОВАЦІЯ – нововведення, новизна, зміна, відновлення, створення й введення чогось нового, використання вже відомого в інших цілях.

ІННОВАЦІЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ – цілеспрямований процес введення нового в мету, зміст, форми й методи навчання й виховання, в організацію спільної діяльності вчителів і учнів.

КЕЙС- це ситуаційне завдання й інформація, необхідна для її вирішення, що розміщена у спеціальній папці (конверті).

КЕЙС-МЕТОД(case study) – методу ситуаційного аналіз – полягає у тому, що тим, хто навчається, пропонується осмислити реальну професійну ситуацію, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти з метою її розв'язання. Основне у викладеній проблемі те, що вона не має однозначних рішень.

КЛАСНА ГОДИНА - спеціально організована ціннісно-орієнтовна спільна діяльність вчителів та учнів, що сприяє формуванню у школярів системи правильних відносин до оточуючого середовища: до людини, суспільства, праці, мистецтва, природи, самого себе.

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК — педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

КОЛЕКТИВ (учнів) – 1) група вихованців, об'єднаних загальними, що має суспільно вартісний зміст, цілями й спільною діяльністю, організованою задля її досягнення; 2) група вихованців високого рівня розвитку, об'єднана суспільно корисною метою, що має ефективні органи самоврядування, у якій визначальними є відносини відповідальної залежності, тобто статус кожного вихованця залежить від його внеску в спільну справу.

КОЛЕКТИВНА ТВОРЧА СПРАВА (КТС) – засіб організації життя дітей і дорослих, основний виховний засіб (інструмент) комунарської методики. КТС – соціальна діяльність дитячої групи, спрямована на створення нового продукту (творчого продукту). В її основі лежать такі принципи: соціально корисна спрямованість діяльності дітей і їхніх наставників, співробітництво дітей і дорослих, багаторолевий характер діяльності, творчість. Організація КТС передбачає шість стадій (І.П.Іванов): перша стадія – попередня робота; друга стадія – колективне планування; третя стадія – колективна підготовка справи; четверта стадія – проведення КТС, підведення підсумків підготовки; п'ята стадія – колективне підведення підсумків; шоста стадія – найближча післядія КТС.

КОМУНАРСЬКА МЕТОДИКА – методика організації спільної діяльності дорослих і дітей, за якою всі члени колективу беруть участь у плануванні й аналізі цієї діяльності, що має характер колективної творчості й спрямована на користь і радість далеким і близьким людям.

КУЛЬТУРА – 1) специфічний спосіб людської організації й розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної й духовної праці, у системі соціальних норм і установок, у духовних цінностях, у сукупності відносин людей до природи, між собою й до самих себе; 2) історично певний щабель розвитку суспільства й людини, виражений (опредмечений) у результатах матеріальної й духовної діяльності людей, у створюваному ними «другому середовищі»; 3) сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини та виражаються в результатах практичної діяльності; 4) рівень освіченості, вихованості людей, а також рівень оволодіння якою-небудь галуззю знань або діяльності.

МЕТОД "ДЕЛЬФИ", МЕТОД МОЗКОВОГО ШТУРМУ, МЕТОД МОЗКОВОЇ АТАКИ – метод швидкого пошуку рішень, заснований на їхній генерації в процесі "мозкової атаки", що проводиться групою фахівців, і відбору кращого рішення, виходячи з експертних оцінок; використовується для експертного прогнозування шляхом організації системи збору й математичної обробки експертних оцінок.

МЕТОД (від грецьк. - шлях дослідження, теорія, навчання) - спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення якого-небудь завдання; сукупність прийомів і операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності.

МЕТОД ПРОЕКТІВ – сукупність прийомів, операцій задля оволодіння певною галуззю практичного або теоретичного знання, тією чи іншою діяльністю. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання, спосібдосягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим чи іншим способом

МЕТОДИ ВИХОВАННЯ– це шляхи, способи впливу вихователя на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців з метою досягнення в них заданих якостей.

МЕТОДИКА (від грецьк. - частина граматики, що описує правила мови) – спосіб досягнення певної мети; сукупність способів доцільного проведення якої-небудь роботи; галузь педагогічної науки, що досліджує закономірності, правила, методи й прийоми навчання певному навчальному предмету. як вчення про методи виховання.

МОНІТОРИНГ (у педагогіці) – 1) спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або попередньому припущенню; 2) спеціально організоване постійне спостереження, контроль за станом функціонування певних освітніх процесів з метою оцінювання їхньої ефективності і якості; 3) система цілеспрямованої діяльності педагогів щодо збору, зберігання, систематизації, узагальнення й використання для проектування й корекції інформації про стан і тенденції навчально-виховної роботи; 4) постійне відстеження певного процесу в освіті з метою виявлення його відповідності бажаному результату або початковим припущенням. Елементами моніторингу в освіті є форми поточної, проміжної й підсумкової атестації, складання графіків і звітів, проведення педагогічних рад, консиліумів і ін.

МОРАЛЬНІСТЬ – система внутрішніх правил людини, в основі яких лежать гуманістичні цінності, що визначають її поведінку й ставлення до себе й інших людей.

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – один з найважливіших психолого-педагогічних принципів, що припускає урахування своєрідності індивідуальності особистості у вихованні школяра. Це система відносин, у якій кожний учень відчуває себе як особистість, почуває увагу педагога; одночасно школяр розуміє, що вони із учителем рівні у своєму світі почуттів і переживань (вони обоє почувають радість, біль, любов і ін.).

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА – складова частина навчально-виховної роботи школи, одна з форм організації дозвілля учнів, проведення соціально-педагогічної роботи з ними.

ПРИЙОМ ВИХОВАННЯ – частина загального методу, віддалений вплив, конкретне поліпшення, необхідне для ефективнішого використання того або іншого методу.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ШКОЛЯРІВ – комплекс психолого-педагогічних, медичних і організаційних заходів щодо надання учням допомоги у виборі професії. Професійна орієнтація містить у собі професійну освіту, професійну консультацію, професійну діагностику, професійний відбір і професійну адаптацію.

ТЕХНОЛОГІЯ (ПЕДАГОГІЧНА) – 1) своєрідна конкретизація методики, проект певної педагогічної системи, реалізованої на практиці; змістовна техніка реалізації навчально-виховного процесу, що реалізує науково-обґрунтований проект навчально-виховного процесу й є більш високим рівнем ефективності, гарантованого результату, ніж традиційні методики навчання й виховання; 2) закономірна педагогічна діяльність, що реалізує науково-обґрунтований проект навчально-виховного процесу й є більш високим рівнем ефективності, надійності, гарантованого результату, ніж традиційні методики навчання й виховання; 3) сукупність знань і способів оптимального відбору змісту, вибору засобів і методів певного виду діяльності (освітньої, виховної, наукової, управлінської), які забезпечують цілеспрямований рух від мети до результату; 4) науково-обґрунтована педагогічна (дидактична) система, що гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко певну послідовність дій, спроектованих на розв’язання проміжних цілей і заздалегідь визначений кінцевий результат; 5) продумана у всіх деталях модель спільної навчальної й педагогічної діяльності з проектування, організації й проведення навчального процесу. Сутність педагогічної технології полягає в тому, щоб, спираючись на постійний зворотний зв'язок, гарантувати досягнення чітко поставлених цілей виховання й навчання.

ТРАДИЦІЯ (передача) – 1) стійкий і значущий компонент культури, що передається від попередніх поколінь наступним у формі поведінки; 2) елемент соціальної й культурної спадщини, виявляється у вигляді усталених, стерео-типізованих норм поведінки, звичаїв, обрядів, свят, морально-етичних елементів тощо. Важливе значення у вихованні дітей мають родинні та шкільні традиції.

ТРЕНІНГ (від англ. - виховувати, учити, привчати) - спеціальний тренувальний режим, тренування; процес одержання навичок і вмінь у якій-небудь галузіі за допомогою виконання послідовних завдань, дій або ігор, спрямованих на досягнення наробітку й розвитку необхідної навички.

ФОРМА (від лат. – зовнішній вигляд, зовнішній обрис, певний, стійкий порядок). Звідси ФОРМОЮ ВИХОВАННЯ є зовнішня сторона організації виховної роботи, що пов’язана з кількістю тих, яких виховують, часом і місцем проведення виховної роботи, порядком її здійснення.

ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ– це окрема ланка процесу виховання, обмежена тимчасовими рамками. Форми організації виховання визначають певний вид заняття та постають як виховні заходи, що втілюють у собі зміст виховної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за шкалою ECTS та національною шкалою	\|	ДОДАТКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.